Польські вибори, російська дезінформація та антиукраїнські настрої

У Польщі напередодні виборів до Сейму, запланованих на 15 жовтня, видно, як росте підтримка націоналістичних сил, що експлуатують антиукраїнську риторику. Сьогодні керівна партія «Право і справедливість» має такий вигляд, наче найбільше постраждала від підтримки України. Певний час вона навіть втрачала потенційні голоси виборців. Це парадокс, адже після 24 лютого 2022 року польське суспільство підтримало Україну. Чому відбуваються такі дивні зміни? Чи зменшиться підтримка України з боку Польщі після виборів? Про це — у матеріалі hromadske.

На сторожі рейтингів і «польських» інтересів

Восени минулого року крайня націоналістична партія «Конфедерація» мала лише кілька електоральних відсотків. А втім, за кілька місяців до виборів соціологічні опитування показали її зростання до 15%.

Партія експлуатує антиукраїнські тези. Одіозні заяви одного з лідерів «Конфедерації» Славоміра Менцена можна почитати на його акаунті у твіттері. Не всі вони адекватні з погляду європейських цінностей, тому не хочеться їх поширювати. Не можна казати, що ці політичні погляди набувають популярності в Польщі, але гасла про те, що «українці відбирають соціальні виплати в поляків», «українці є тягарем для бюджету», потрапили в настрої частини польських виборців.

На тлі зростання рейтингу «Конфедерації» панівна правоконсервативна партія «Право і справедливість» почала змінювати політичну риторику: влада перестала робити акцент на допомозі Україні, натомість переорієнтувалась на питання обстоювання інтересів Польщі. Саме після цього стався скандал із транзитом українського зерна, коли Польща зберегла заборону на перевезення збіжжя своєю територією, захищаючи польських аграріїв (до речі, це базовий електорат керівної партії ПіС), а Україна оскаржила рішення стратегічного партнера в Світова організація торгівліСОТ.

Тоді президент України Володимир Зеленський заявив, що деякі партнери в Європі підігрують росії. А президент Польщі Анджей Дуда порівняв Україну з людиною, яка тоне і є небезпечною для рятівника. Також у цей період прозвучала заява прем’єр-міністра Республіка ПольщаРП Матеуша Моравецького про те, що Польща не надаватиме Україні зброю, бо потребує її сама. Щоправда, майже одразу влада Польщі пояснила, що главу уряду не так зрозуміли, і всі наявні зобов’язання РП виконає, але резонанс був чималий.

Менше з тим, польський виборець зрозумів політиків ПіС. Мабуть, цим можна пояснити те, що рейтинг «Конфедерації» останнім часом пішов униз і зараз коливається на рівні 7-8%, а ПіС за останній місяць додала 3%.

«У польському суспільстві настали зміни не стосовно допомоги Україні як такій, а тільки щодо соціальної підтримки українців у самій Польщі. Особливо це стосується пенсій та інших соціальних виплат: зростає кількість поляків, які виступають проти цього, хоча більшість підтримують такі соціальні виплати. Це впливає на політичні настрої. Єдина партія, яка має гасла щодо зменшення соціальної підтримки українців — це "Конфедерація", і на тлі зміни суспільних настроїв її підтримка трохи зросла», — пояснює польський політолог Бартоломей Біскуп. Водночас він звертає увагу, що на початку повномасштабного вторгнення росії «Конфедерація» суттєво втратила підтримку саме через свої проросійські гасла.

Політолог наголошує, що під час виборчої кампанії росіяни вливають багато дезінформації з метою вплинути на польського виборця. Наприклад, у соцмережах з’явився фейк, що нібито українські біженці мають переваги перед поляками в отриманні медичної допомоги у Польщі. «Це неправда, ніхто з цим не стикався, але кожен щось чув на цю тему, і невелика частина людей такій дезінформації вірить. Так діють зовнішні пропагандистські сили», — пояснює Бартоломей Біскуп.

У польському суспільстві після перших емоцій потужної підтримки з’явилась певна втома від війни в Україні. На цю втому дуже розраховує росія, зазначає експерт.

Водночас польське суспільство побачило недружні кроки з боку України, переконаний відомий польський публіцист, головний редактор Агенції інформаційної Мілош Манастерський: «Антиукраїнські настрої в Польщі є маргінальними, а партія "Конфедерація", що намагається підігрівати їх, має менше ніж 10% підтримки. Водночас серед поляків поширилось розчарування позицією президента Зеленського та української влади.

Саме позитивні емоції поляків щодо України у стані війни стали причиною того, що скарга на Польщу до СОТ, заяви президента Зеленського, які ставлять поляків на одну дошку з росіянами, або скандал у канадському парламенті (через ушанування оплесками у присутності президента України запрошеного на засідання ветерана дивізії СС "Галичина" Ярослава Гунька — ред.) стали шоком для значної частини громадської думки (у Польщі — ред.)».

За словами публіциста, «такі дії та заяви здебільшого сприйняли як величезне зловживання, відсутність лояльності до сусіда і дуже відданого союзника. Однак ці питання не зашкодять міцній співпраці між Польщею та Україною в майбутньому, хоча для відновлення відносин потрібні жести з боку України, яких поки що не видно».

Прогнози щодо виборів: чого очікувати Україні?

Бартоломей Біскуп очікує стабілізації політичної ситуації та двосторонніх відносин після виборів у Польщі, адже вважає, що дії в контексті питання транзиту українського збіжжя були не найкращими і з українського, і з польського боку.

«Усі партії Польщі, окрім "Конфедерації", мають єдину позицію стосовно допомоги Україні та її громадянам. Навіть якщо в парламентській коаліції зʼявиться "Конфедерація", це не змінить ситуацію. Польща й надалі підтримуватиме Україну — мілітарно, логістично. Я не бачу тут жодної загрози. Наближаються вибори, мусимо пережити цей політичний театр, почекати, поки все нормалізується та заспокоїться», — резюмує Біскуп.

Натомість Манастерський переконаний, що перемога опозиції на парламентських виборах у Польщі «буде поганою новиною для України». Він зазначає, що партію «Громадянська платформа» (найбільшу опозиційну силу в Польщі) очолюють люди, які «тісно співпрацювали з росією багато років і продовжують співпрацювати з Німеччиною».

За його оцінками, в такому разі у Польщі «сформується уряд, який уже оголошує про розрив стратегічних відносин зі США в оборонній та енергетичній сферах». За такого сценарію, продовжує публіцист, Київ перестане бути партнером для Варшави, оскільки відбудеться швидке відновлення економічних і політичних відносин з москвою, на чому наполягає Берлін.

«Це подвійно небезпечна ситуація як для Польщі, так і для України. Україна більше не зможе розраховувати ні на матеріальну, ні на дипломатичну підтримку, яку їй надавали президент Анджей Дуда і прем'єр-міністр Матеуш Моравецький», — наголошує Манастерський.

Він пов’язує можливість збереження нинішнього рівня двосторонніх відносин і пріоритетів між Україною та Польщею з перемогою керівної партії «Право і справедливість».

«Для партії "Право і справедливість" незалежність України та її вступ до Європейського Союзу і НАТО є фундаментальними питаннями. У середовищі об'єднаних правих (Zjednoczonej Prawicy на чолі з ПіС — ред.) популярне бачення дуже тісного військового й економічного союзу в конфігурації Польща — США — Велика Британія — Україна, а також особливих польсько-українських відносин як запоруки миру і стабільності в Європі. Для України збереження нинішньої влади (у Польщі — ред.) — єдиний спосіб забезпечити собі подальшу стабільну підтримку для справи її Незалежності й територіальної цілісності», — переконаний польський публіцист.

Вибори в Польщі відбудуться найближчої неділі. Для проходження до Сейму партіям у багатомандатних виборчих округах треба набрати не менше ніж 5% голосів виборців, а виборчим блокам — щонайменше 8%.

Соціологічні опитування показують, що панівна політична сила ПіС має близько 34-36% підтримки, а опозиційна «Громадянська коаліція» (з «Громадянською платформою» на чолі) — 29-30% голосів виборців. А втім, хоча остання, ймовірно, посяде друге місце за підсумками виборів, вона має високі шанси на формування керівної коаліції разом із потенційними партнерами — «Лівицею» та ще одним виборчим блоком «Третя дорога».

Головна інтрига цих виборів, власне, і полягає в тім, хто саме зможе створити панівну коаліцію. Це тим більш цікаво, що і центристи з християнськими демократами з «Третьої дороги», і націоналісти з «Конфедерації», найімовірніше, отримають кожна понад 40 мандатів у Сеймі (нижня палата польського парламенту — ред.). Натомість підтримка лівих («Лівиця»/Lewica — декларують ліволіберальні погляди, можуть увійти до коаліції з «Громадянською коаліцією» — ред.) дещо знизилась і нині становить близько 8%.

Отже, за кілька днів до виборів ситуація стає ще менш прогнозованою. Усе може вирішитися, як і на останніх президентських виборах у Польщі, у день виборів, і в межах статистичної похибки — в той чи інший бік.

Матеріал підготовлений за допомоги MediaPort Warsaw, хабу для українських журналістів у Польщі та за підтримки міжнародної ініціативи Media Lifeline Ukraine.

Авторка: Альбіна Трубенкова