Попит на своє. Як виробництво українських ліків еволюціонувало протягом 10 років
Як в Україні змінилися імпорт та експорт лікарських засобів? Як українська фарма адаптувалася до війни й нових реалій та які напрями виробництва ліків розвиватимуться в найближчі роки? Усе це hromadske з’ясувало у фармацевтичної компанії «Дарниця».
Від імпорту до свого
Тривалий час українським фармацевтичним компаніям було складно конкурувати з міжнародними. Люди за звичкою оцінювали іноземні ліки як більш ефективні та якісні. Натомість препарати українського виробництва купували насамперед через нижчу ціну.
До повномасштабного вторгнення рівень імпорту лікарських засобів в Україну щороку збільшувався в середньому на 13,7%. Загалом за 2016-2021 роки обсяг ввезення в нашу країну іноземних медичних препаратів зріс на 90,2% (з 1,6 млрд доларів до 3,1 млрд).
Проте українська фарма також не стояла на місці. Вітчизняні фармацевтичні заводи вже багато років успішно проходять перевірки європейських регуляторів. Водночас українські ліки мали попит за кордоном. Загалом у 2016-2021 роках експорт наших медичних препаратів збільшився на 71% (зі 184 млн доларів до 315 млн), щороку зростаючи на 11%.
Кардинально змінила ситуацію на ринку велика війна. Протягом 2022 року імпорт ліків в Україну відносно 2021-го скоротився на 37,8% (найбільший імпорт — із Німеччини, Індії та Франції), а експорт упав на чверть (у лідерах — Узбекистан, Казахстан і Литва).
До того ж набув чинності закон про заборону обігу ліків російського та білоруського виробництва. Так, росія і Білорусь втратили 88% і 81% українського експорту відповідно, а російські медичні препарати зникли з українських аптек. У таких реаліях українці почали більше цінувати своє та купувати ліки українського виробництва.
Висока якість за менші гроші
Особливістю українського фармацевтичного ринку протягом років є й те, що понад 90% вироблених ліків — генеричні лікарські засоби або генерики.
Такі ліки містять ті самі діючі речовини й мають таку саму дозувальну форму, як і оригінальні, але виробляють їх інші компанії після закінчення терміну дії патенту на оригінальний засіб.
«Коли фармацевтична компанія розробляє нові ліки, вона створює унікальну хімічну формулу, яку патентує на деякий час, — пояснює директорка з розвитку фармацевтичної компанії «Дарниця» Інна Деняк. — Упродовж цього періоду тільки ця компанія й тільки під обраним нею найменуванням виробляє ці ліки. Після закінчення терміну патенту формула стає суспільним надбанням, тож інші фармацевтичні компанії можуть її використовувати».
Для виготовлення генериків не потрібен патентний захист, доклінічні дослідження та випробування, адже ефективність і безпечність формули вже доведена.
Відповідно, собівартість таких препаратів значно нижча, ніж оригінальних. Проте їхня якість та ефективність, запевняють у компанії «Дарниця», яка виробляє такі лікарські засоби, не поступається оригінальним.
Для продажу генериків компанія має довести біологічну еквівалентність генеричного препарату стосовно оригінального препарату. Нині підходи до доказу генеричності та біоеквівалентності в Україні відповідають законодавству ЄС.
«Цитрамон-Дарниця» та один із лідерів-виробників
Фармацевтичну компанію «Дарниця» заснували ще у 1930 році. Після здобуття Україною незалежності «Дарниця» за чотири роки стала лідером за кількістю продажів ліків у країні.
Візитівкою компанії став знеболювальний препарат «Цитрамон-Дарниця». За даними компанії, щохвилини в Україні продають 56 його упаковок.
З 2002 до 2015 року компанія продовжувала модернізовувати виробництво та нарощувати потужності.
«Комплексне переоснащення виробництва, відкриття нових виробничих дільниць, автоматизованого складу, нових лабораторій стали поштовхом до збільшення обсягів виробництва та дали змогу забезпечити на 100% гарантовану якість продукції», — наголошує операційний директор фармацевтичної компанії «Дарниця» Євгеній Черкас.
Сьогодні кожна шоста упаковка на аптечних полицях України — вироблена «Дарницею». Компанія поставляє свою продукцію у 16 країн світу.
Інновації під час пандемії та відмова від російського ринку
У 2020 році українська фарміндустрія зіткнулася з масштабним викликом — світовою пандемією COVID-19. Дієвих ліків проти нової інфекційної хвороби не існувало, тож світові фармбренди почали розробляти вакцини.
«Дарниця» також подала заявку до Всесвітньої Організації Охорони Здоров’я (ВООЗ) на участь у світовому проєкті з трансферу РНК-технологій виробництва вакцин та стала однією з 15 світових компаній та єдиною в Україні, яку обрала організація.
Через два роки підприємство отримало можливість виробництва вакцин на основі технології мРНК, що дає змогу розробляти новий клас ліків для багатьох невиліковних на сьогодні захворювань. На основі цієї технології, наприклад, створили протиковідні вакцини Pfizer-BioNTech і Moderna.
Також у 2022-му «Дарниця» отримала ліцензію на розробку та виробництво генеричної версії Pfizer — «Паксловід», орального препарату від COVID-19. Ця перемога сталася вже після початку повномасштабного вторгнення.
Під час великої війни «Дарниця» передала 3 мільйони упаковок ліків на суму понад 250 млн грн до військових частин, медичних установ та громадських організацій, і запустила низку волонтерських проєктів.
«Люди охоче долучаються до волонтерських ініціатив компанії, — розповідає директорка з персоналу фармацевтичної компанії «Дарниця» Олена Соколова — Наприклад, коли наші захисники звільнили правобережну Херсонщину — співробітники приносили продукти та речі першої потреби, аби передати їх разом з ліками, які надавала компанія. Співробітники “Дарниці” допомагають колегам, які служать у лавах Сил безпеки та оборони України, та мобілізованим близьким своїх колег».
Українська фарма майбутнього
Протягом повномасштабної війни серед споживачів значно зріс попит на седативні та кардіопрепарати. Українські фармвиробники, зокрема й «Дарниця», вже адаптуються до нових тенденцій.
У найближчі 3-5 років компанія особливо зосереджуватиметься на виробництві знеболювальних, серцево-судинних, психіатричних та неврологічних препаратів.
Водночас «Дарниця» збирається нарощувати виробництво протидіабетичних, антибактеріальних та антиалергічних лікарських засобів, на які завжди є попит.
Цей матеріал підготовлено в межах спецпроєкту hromadske «Спільною хвилею». До свого 10-річчя ми розповідаємо про 10 ініціатив, які вплинули на розвиток українського суспільства та змінили життя людей.
Партнерський проєкт опубліковано на правах реклами. Над текстом працювали: журналіст Дмитро Кузубов, редакторка Вікторія Бега, дизайнерка Мирослава Мохнацька, креативна продюсерка Катерина Вишнева.