Посли ЄС схвалили виділення 1 млрд євро на боєприпаси для України

Про це повідомляє представництво Швеції, яка нині головує в Раді ЄС.

Ще 20 березня країни ЄС погодили спільну закупівлю мільйона боєприпасів для ЗСУ. На першому етапі вони вирішили передати снаряди зі своїх складів, на другому — зі спільних закупівель. Третій етап передбачає, що європейські виробники мають задовольняти оборонні потреби Європи.

Проте у квітні видання Politico з посиланням на джерела писало, що країни ЄС не можуть визначитися, з ким укладати контракти на виготовлення боєприпасів — винятково з компаніями ЄС чи з усіма виробниками.

Видання зазначало, що Франція наполягала на тому, аби гроші залишалися в межах ЄС. За словами джерел, Греція та Кіпр підтримували її, щоб уникнути укладання контрактів із турецькими виробниками.

Натомість перед тим прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький заявляв, що ЄС має робити спільні закупівлі боєприпасів і за межами Європи, зокрема у Південній Кореї. Він наголосив, що Україні ці боєприпаси потрібні тут і зараз.

Першу частину угоди ввели у дію 13 квітня. Це дозволить відшкодовувати державам-членам ЄС боєприпаси, надані Україні зі своїх запасів або завдяки зміні пріоритетів чинних замовлень з 9 лютого по 31 травня 2023 року.

У квітні високий представник ЄС із питань закордонних справ Жозеп Боррель зазначив, що з початку повномасштабного вторгнення росії в Україну ЄС уже надіслав до України боєприпасів і ракет на 600 мільйонів євро.

Нагадаємо, представники ЄС заявляли, що минуть принаймні місяці, перш ніж снаряди, замовлені у межах спільних закупівель, опиняться в Україні. Перші замовлення можуть бути розміщені до кінця травня. А втім, у ЄС переконані, що ініціатива великих спільних закупівель має спонукати країни-члени Євросоюзу надсилати більше своїх запасів снарядів в Україну.

Україна заявила, що цього року їй знадобиться мільйон снарядів. Естонія підрахувала, що це коштуватиме приблизно 4 мільярди євро. Балтійська країна першою серед членів ЄС порушила питання закупівлі боєприпасів.