Правозахисника Буткевича не було на Донбасі у день «вчинення злочину», який йому приписують окупанти — «Ґрати»

Про це пише видання «Ґрати».

Журналісти стверджують, що отримали у своє розпорядження листування Буткевича з колегами, з якими він переписувався щодня, зокрема і 4 червня 2022 року — у день, коли правозахисник нібито вистрілив із гранатомета у мирних жителів Сєверодонецька Луганської області.

За даними «Ґрат», Буткевич принаймні з початку червня і до 14 числа перебував у районі Києва та Київської області. Про це він сам повідомляв колегам, домовляючись про зустріч. 14 червня він уже не зміг побачитися з колегами у Києві, про що повідомив у листуванні, додавши, що його підрозділ передислокували, і він переміщується у Полтавську область.

Від колег Буткевича отримали «аналогічне підтвердження» того, що він не був у Сєвєродонецьку 4 червня, пишуть «Ґрати».

«За моїм листуванням із Максимом я не маю жодного сумніву, що він не був 4 червня в Сєвєродонецьку — він був на зв’язку щодня, що неможливо в умовах воєнних дій. Ба більше, коли його підрозділ відправляли на якесь завдання, він попереджав, що не буде на зв’язку певний час. Що, власне, відбувалося кілька разів — один раз у квітні, і ось 19 червня», — розповів «Ґратам» правозахисник Саша Файнберг.

У чому окупанти звинувачують Буткевича?

«Суд» на окупованих територіях Донеччини та Луганщини «засудив» Максима Буткевича до 13 років колонії суворого режиму за нібито обстріл під'їзду житлового будинку в Сєвєродонецьку та поранення двох цивільних.

У слідчому комітеті росії заявляють, що Буткевич нібито визнав свою провину. Однак чоловік із червня 2022 року перебуває в російському полоні, а незалежні адвокати — і з російської, і з української сторони — не мають доступу до матеріалів його справи.

Про полон Максима Буткевича стало відомо 24 червня, коли кремлівські ЗМІ поширили відео з ним та іншими військовими, які, як зазначається, опинилися в полоні під Гірським на Луганщині. російська пропаганда також випустила низку сюжетів, де називала Буткевича «пропагандистом», «нацистом» і «командиром взводу карального загону».

Крім Буткевича, «суди» призначили 8,5 року колонії українському військовополоненому Віктору Похозею та 18,5 року колонії полоненому Владиславу Шелю. Їх називають членами «Азову» та вважають винними у воєнних злочинах.

МЗС України наголосило, що весь судовий процес є фейковим та був зрежисований у росії, щоб легалізувати політичну розправу над українськими громадянами. Оголошені вироки є незаконними та нікчемними, наголосило міністерство.

Що відомо про Буткевича?

Український правозахисник і журналіст є співзасновником «Громадського радіо» (2013) та центру прав людини ZMINA. Раніше працював на BBC World Service та низці загальноукраїнських телеканалів, кілька років був гостьовим лектором НаУКМА, а також входив до правління українського представництва Amnesty International та громадської ради при МВС.

Також Буткевич був координатором і співзасновником проєкту «Без кордонів», спрямованого на допомогу шукачам притулку, українським переселенцям і протидію мові ворожнечі.

У березні 2022 року Максим Буткевич пішов до лав Збройних сил України.