Правила дорожнього руху: що змінилося
Що вже набуло чинності, а що лише у планах – Громадське детально аналізує зміни у правилах дорожнього руху.
З 1 січня 2018 року в Україні знизилася максимальна швидкість руху в населених пунктах: з 60 до 50 км/год. Дехто запанікував, зокрема у соцмережах повідомляли, що паралельно зросли і штрафи, і відповідальність за інші правопорушення.
Що вже набуло чинності, а що лише у планах — Громадське детально аналізує зміни у правилах дорожнього руху.
Що змінилося
З 1 січня стала чинною Постанова Кабінету Міністрів від 10 листопада 2017 року «Про внесення змін до Правил дорожнього руху». Згідно із нею максимально дозволена швидкість руху в межах населених пунктів знизилася до 50 км/год.
Утім це не означає, що автомобілі будуть їздити з такою швидкістю по всьому місту. Як і раніше, залишається пункт 12.8 Правил дорожнього руху, згідно з яким органи місцевого самоврядування, за погодженням із Нацполіцією, можуть збільшувати швидкість на окремих ділянках та встановлювати інші знаки обмежень швидкості. Це, наприклад, стосуватиметься проспектів та вулиць, де відсутній змішаний рух (де пішоходи користуються наземними або підземними переходами, а велосипедисти рухаються відокремлено від загального автопотоку).
Також змінився порядок видачі посвідчень водія. Строк дії водійського посвідчення, отриманого вперше, становитиме два роки. Наступне видаватиметься на 30 років, якщо особа не вчинила три або більше адмінпорушень у сфері безпеки руху. В іншому випадку особа буде змушена повторно складати іспити на знання правил.
Автомобільний затор у Києві, 25 квітня 2017 року Фото: Олександр Синиця/УНІАН
Що зміниться
Фото і відеофіксація
Після введення нових правил постає інше питання — яким чином контролювати їхнє дотримання, адже сьогодні в Україні технічно ніхто не вимірює швидкість автомобілів на дорозі. А отже і не може оштрафувати водіїв.
«Україна – чи не єдина держава на європейському континенті, де вже два роки швидкість жодним чином не контролюється. Втім, це не означає, що норма про 50 кілометрів у населених пунктах мертва. Вона вступила в силу з 1 січня 2018 року і всі водії мають її виконувати. Інша справа, що поки відсутні механізми покарання порушників», — окреслює проблему координаторка кампанії «За безпечні дороги» Олеся Холопік.
Введення фото та відеофіксації на дорогах мало б вирішити це питання. І Міністерство внутрішніх справ записало це в урядовий законопроект, який нині перебуває у комітетах Верховної Ради.
«Зміна обмеження швидкості руху фактично приймається на рівні Постанови Кабміну. Всі інші зміни, які ми з нетерпінням очікуємо, вирішує Верховна Рада. Тобто це зміни до Законів», — пояснює перший заступник начальника Департаменту патрульної поліції України Олексій Білошицький.
А доки руки у депутатів дійдуть до розгляду цього законорпоекту Кабмін підготував постанову, якає має унормувати процедуру фіксації порушень на дорогах. Згідно з нею до 11 січня цього року МВС мало б розробити Технічні вимоги до системи автоматичної фіксації.
Та технічний запуск самої системи — ще не кінець роботи. Водіїв та громадських активістів хвилюють юридичні тонкощі, зокрема, хто ж відповідатиме за порушення. За законом, відповідальний — власник авто. Але якщо в момент фіксації порушення за кермом був не він, то йому доведеться доводити свою невинуватість, що за словами Олесі Холопік, суперечить Конституції, в якій записана презумпція невинуватості. У 2010 році це підтвердив навіть Конституційний Суд України.
Тим часом у поліції Громадському повідомили, що паралельно розвивають механізм неавтоматичної фіксації правопорушень. Це означає що поліцейські матимуть пристрої для фіксації порушень як під час руху з патрульного авто, так і перебуваючи на посту. І це дозволить виносити постанови порушникам безпосередньо на місці.
За словами першого заступника начальника Департаменту патрульної поліції України Олексія Білошицького такі зміни не порушують конституційних засад і можуть бути безперешкодно ухвалені парламентом уже найближчим часом.
Штрафи
З січня 2018 МВС випустило 3 інформаційні брошури, які б мали детально пояснити зміни. Та вони, схоже, ще більше заплутали. Адже в одній із них поряд із уже здійсненими нововведеннями описали й плани Уряду щодо посилення відповідальності за порушення.
«Не розібралися... МВС виклало інформаційні матеріали, які стосувалися і того, що вже прийнято і того, що в проекті. Дехто прочитав і вирішив, що це вже прийнято. Але такі судження поспішні», — пояснив Олексій Білошицький, заступник начальника Департаменту патрульної поліції України.
Отож, штрафи залишаються незмінними. Принаймні поки що. Адже у вже згаданому урядовому законопроекті йдеться про оновлення системи фінансових покарань та посилення адміністративної та кримінальної відповідальності. В інфографіках від МВС розписані детальні плани.
Люфт перевищення швидкості
Чи змінився мінімальний люфт перевищення швидкості з 20 до 10 км/год? Ні. Ця норма теж міститься у ще не ухваленому законопроекті Уряду.
За перевищення ж швидкості більш ніж на 10 км/год планується передбачити штраф у розмірі 340 гривень. Нині – за 20-кілометрове перевищення водії зобов’язані платити 255 гривень.
Інші ймовірні зміни
1) збільшення строку накладення адмінстягнення з нинішніх 3 місяців до 1 року. Тобто за порушення ПДР ви зможете отримати «лист щастя» протягом року;
2) пропонується дозволити поліцейським проводити огляд водіїв із застосуванням «технічних засобів відеозапису» без свідків. Нині це дозволено робити в присутності двох свідків;
3) посилюється жорсткість виконання вимог поліцейських. Зокрема, водії зобов’язані «…перебуваючи у транспортному засобі, покласти руки на кермо, тримаючи їх у полі зору поліцейського, та не виходити з нього без дозволу поліцейського».