Президент Польщі Дуда приїхав до України: вшанував жертв Катинського розстрілу і згадав про агресію РФ

Про це глава сусідньої держави повідомив у Twitter.

«В період пандемії багато господарських секторів залежать від налагодження ще кращої міжнародної співпраці і прийняття конкретних рішень. Зв'язки між Польщею та Україною дуже міцні і разом працюємо заради ще більшого їх посилення», — прокоментував свій візит Дуда.

Після приїзду до України він відвідав Польський воєнний цвинтар у Биківні, де вшанував пам’ять 3435 польських в’язнів з Катинського списку — жертв радянського НКВС.

Що казав Дуда

Масові вбивства поляків відбулися 80 років тому, однак Дуда згадав про ще одну дату — 100-річчя Варшавської битви, в якій на боці поляків воювали підрозділи Української народної республіки (УНР) — проти радянської армії, пише агенція РАР. Завдяки цій перемозі Польща змогла зберегти незалежність від радянської Росії.

«Польські та українські солдати билися пліч-о-пліч, щоби дати відсіч радянській агресії. У багатьох місцях вдалося не лише прорвати фронт, а й відкинути ворога на схід. Вони зупинили атаку, яка йшла на Польщу, зупинили натиск на Європу, який мав принести комунізм. Сьогодні ми знаємо, що насамперед це (комунізм — ред.) приносить людям нещастя», — сказав він.

Не забув польський президент і про нинішню ситуацію в Європі, де нащадки тих комуністів під вивіскою вже Російської Федерації окупували український Крим та частину Донеччини та Луганщини.

Дуда наголосив, що «наш обов’язок» — зупинити агресію та змінити кордони в Україні, щоби вони відповідали міжнародному праву. За його словами, цього, зокрема, вимагає пам’ять загиблих, яких вбили в Катині, Харкові та інших місцях.

Катинська трагедія

У 1940 році після розділу Польщі між нацистською Німеччиною та СРСР на території України та Росії НКВС стратив понад 20 тисяч польських громадян, здебільшого офіцерів. Масові вбивства відбувалися у Катинському лісі (Смоленська область), у Твері (тоді Калінін), Харкові та інших місцях.

Коли німецькі війська окупували частину СРСР, вони провели розслідування, яке встановило, що за стратами стоїть НКВС, але після війни радянська влада провела власне «розслідування», метою якого було звалити провину на нацистів.

Такою була позиція СРСР до 1990 року, лише через пів сторіччя радянська влада визнала, що розстрілювали поляків не нацисти, а представники НКВС. Вже після розпаду Союзу російська влада також визнала це, офіційною така позиція залишається й донині, однак на тлі чергового охолодження відносин Москви із Заходом деякі російські політики та «історики» продовжують наполягати на правильності радянського розслідування, яке покладає провину за розстріли на нацистів.

У 2012 році Європейський суд з прав людини визнав Катинський розстріл воєнним злочином.