Старий-новий президент Ірану: що означає переобрання Рухані на другий термін

Перемога президента—реформатора свідчить про підтримку його ініціатив із відкриття Ірану навколишньому світу – на противагу пропозиціям конкурента клерика Ібрагіма Райсі.

19 травня 2017 року в Ірані відбулися президентські вибори. Переконливу перемогу в першому турі волевиявлення здобув чинний президент Ісламської республіки Хасан Рухані. Про це з посиланням на джерело в уряді повідомляє Reuters.

Перемога президента-реформатора свідчить про підтримку його ініціатив із відкриття Ірану навколишньому світу – на противагу пропозиціям конкурента клерика Ібрагіма Райсі.

Клерик Райсі, що представляє політичну гілку консерваторів, отримав 14 мільйонів голосів громадян Ірану. Водночас Рухані підтримали 21,6 мільйона виборців. Це – дані міністерства внутрішніх справ, оприлюднені анонімним джерелом. «Усе вирішено, Рухані є переможцем», – цитує інформатора Reuters.

Очікується, що офіційний результат першого туру оприлюднять 20 травня 2017 року. Станом на ранок 19 травня виборча комісія опрацювала 25 мільйонів бюлетенів. За попередніми офіційними підрахунками також лідирує Рухані. У нього 14,619 мільйона голосів, у Райсі – 10,125 мільйона.

На виборах, які називали найбільш важливими для Ірану за тривалий час, проголосувало близько 40 мільйонів осіб. Усього право голосувати в близькосхідній країні має 56 млн людей. Це означає, що показник явки виявився достатньо високим – на рівні 70%. Для того, аби всі охочі змогли проголосувати, роботу дільниць продовжили до півночі.

Таким чином, якщо перемогу Рухані підтвердять офіційні результати, його буде переобрано на другий термін. На попередніх президентських виборах у 2013 році 68-річний юрист і дипломат здобув перемогу завдяки обіцянці вивести Іран із міжнародної ізоляції. Частково Рухані вдалося це зробити завдяки підписанню угоди з провідними західними країнами про ядерну програму Ірану.

Втім, скасування санкцій в обмін на обмеження ядерного потенціалу не принесло країні миттєвих результатів. Це не означало негайного залучення іноземних інвестицій. Крім ядерної програми, Захід турбує ситуація з правами людини в цій країні, а також підтримка Тегераном глобального тероризму та режиму Башара Асада в Сирії.

Команда Рухані сподівалася виграти другий термін завдяки голосам помірно налаштованої частини іранського електорату. Низька явка реформістів – зокрема, впливової в Ірані молоді, – могла б коштувати йому перемоги. Тож мобілізація виборців з помірними поглядами на дільниці стала хорошим сигналом для Рухані.

Для Рухані перемога на виборах означатиме початок другого терміну перебування на посту президента Ірану, вперше його обрали у 2013 році (на фото - Хасан Рухані (в центрі) під час голосування на виборчій дільниці у Тегерані 19 травня 2017 року) Фото: EPA/ABEDIN TAHERKENAREH

Ядерний спадок

Цьогорічні вибори в Ірані стали першими після підписання угоди, відомої як Cпільний всеосяжний план дій. Цієї домовленості вдалося домогтися президенту Рухані з п’ятьма постійними членами Ради безпеки ООН, а також Німеччиною.

У 2015 році західні держави розморозили рахунки Ірану і зняли з країни санкції в обмін на скорочення ядерного потенціалу. Так, іранці скоротили збагачення урану на 98% і пообіцяли позбутися двох третин необхідних для функціонування ядерної програми центрифуг. Крім того, країна погодилася на регулярні перевірки незалежними комісіями.

Основний аргумент консерваторів у критиці Рухані такий: поступки, на які Іран пішов в угоді про ядерну програму, виявилися занадто великими. Виведення з міжнародної ізоляції не покращило економічне становище Ірану. На цьому під час виборчої кампанії наполягав клерик Райсі.

Як контраргумент Рухані наводить той факт, що під час його каденції суттєво знизився рівень інфляції. До того ж, Іран налагодив економічну співпрацю з деякими європейськими країнами – зокрема, з Італією, Францією та Швецією. Обіцянки ж конкурентів гарантувати зростання економіки на рівні в 10-20% реформатор назвав нереалістичними.

Покращив під час виборів Рухані й свій імідж прогресивного політика. Так, він відвідав кілька мітингів за участю жінок. В одному ж із промо-роликів своєї кампанії президент нагадав про внесок жіноцтва у досягнення Ірану на світовій арені. Підтримку кандидатурі Рухані висловив іранський режисер-лауреат «Оскара» Асгар Фархаді.

Жіноча частина електорату підтримала Рухані як прогресивного політика Фото: EPA/ABEDIN TAHERKENAREH

У тіні Верховного лідера

Президент – найвища виборна посада в Ісламській республіці Іран. Та, за змішаною теократично-демократичною системою, президент має достатньо обмежену владу. Він підпорядковується релігійному Верховному лідеру, обраному не народом, а радою.

Нині цю посаду займає Аятолла Алі Хаменеї. Саме він відповідає за оборонну та енергетичну сферу. У зовнішній політиці: він ділить повноваження з президентом. Саме останній представляє країну на вищому рівні та веде перемовини щодо ключових питань.

Президент Ірану має обмежену владу та підпорядковується релігійному Верховному лідеру, обраному не народом, а радою (на фото нинішній лідер Аятолла Алі Хаменеї) Фото: EPA/ABEDIN TAHERKENAREH

Увесь список кандидатів у президенти заздалегідь затверджує Рада вартових Конституції – релігійно-юридичний орган, шість членів якого призначає Верховний лідер, ще шість членів пропонує голова судової гілки влади.

Іран поєднує авторитаризм і теократію з елементами демократії. Та процес голосування для визначення президента – чи не головний прояв демократії в державі. У  2009 році, коли переміг консерватор Махмуд Ахмадінежад, у країні спалахнули масові протести.

Не маючи статусу глави держави, обраний народом Ірану президент має вплив на політику республіки. Приміром, президент формує уряд та організовує його роботу. Він є однією з осіб, що відповідає за процес обрання нового Верховного лідера. Це питання незабаром може стати актуальним, оскільки 77-річний Алі Хаменеї, за неофіційною інформацією, має проблеми зі здоров’ям.

Утім, після ймовірної перемоги Рухані на президентських виборах його протистояння з Райсі не закінчиться. Цього клерика називають одним із претендентів на посаду Верховного лідера. Отож, програвши президентські вибори, консерватор ще матиме шанс стати найбільш впливовою людиною Ірану.