Примус до миру. Що сталося в Оленівській колонії
Новітня Катинь відома через масові розстріли інтернованих поляків, здійснених органами НКВС в часи Другої світової війни. Факт масових розстрілів сталінська влада довгий час замовчувала.Катинь — саме так в історію війни може увійти трагедія у виправній колонії №120, що поблизу селища Оленівка на тимчасово окупованій росією території. 29 липня російська пропаганда повідомила про десятки загиблих та поранених українців, яких окупанти тут утримували. За версією росіян, ЗСУ вдарили по колонії, втім, ця версія не витримує жодної критики. Українська сторона каже, що це ніщо інше, як страта військовополонених росією, та вимагає розслідування і покарання.
Що сталося — версія російської пропаганди
Вранці 29 липня російська пропаганда поширила інформацію, що внаслідок обстрілу колонії в Оленівці загинуло понад 50 людей, ще більш як 70 отримали поранення. Усі вони — утримувані українці. Це сталося нібито внаслідок двох прямих влучень у будівлю, де перебувало більш як півтори сотні полонених, переважно бійці «Азову». За версією окупантів, в такий спосіб Україна хотіла позбутися азовців, які нібито почали давати свідчення про злочинні накази керівництва.
Водночас жоден співробітник колонії не постраждав.
Відео сюжетів російського телебачення не дає змоги побачити підтвердження озвученої версії. Пропагандисти демонструють нібито уламки від американських ракет HIMARS, проте не показують воронки, які мали б утворитися після влучення. Та і взагалі у відеоряді не фігурують загальні плани будівлі, в яку з українського боку буцімто прилетіли ракети.
Що сталося — версія правозахисників
Виправна колонія №120 розташована за 2 км від селища міського типу Оленівка, ближче до селища Молодіжне.
З Google-maps можна побачити, що територія колонії — 450 на 270 метрів. У лівому нижньому куті видно 6 бараків, у верхній частині — так звану «промзону». На території цієї колонії утримують і азовців, і військовослужбовців 36-тої бригади морської піхоти, і прикордонників із Маріуполя, а крім того — цивільних, які не пройшли фільтрацію окупантів.
За словами координаторки Медійної ініціативи за права людини Ольги Решетилової, загалом у колонії тримали понад тисячу людей. Це більше, ніж передбачено планом: колонія переповнена.
Правозахисники з МІПЛ спілкувалися з тими, кого утримували в цій колонії. Інформацію їм також надали місцеві. Вони розповіли, що в будівлі могло бути близько 200 людей. Ці ж джерела озвучили правозахисникам іншу версію того, що сталося в колонії у ніч з 28 на 29 липня. За цією інформацією, обстрілу не було — стався вибух, оскільки звуку прильоту, характерного для обстрілу, не чули. Ба більше, це сталося не в тих бараках, де тривалий час тримали полонених, а в іншому, куди українців тільки нещодавно перемістили.
«Якщо буде доведена інформація, якою ми володіємо: що росіяни спеціально звозили туди людей, організували цей вибух, — там було 3 чи 4 вибухи, — то це один із найжорстокіших злочинів», — каже у розмові з hromadske Решетилова.
Вона звертає увагу на дивне повідомлення про те, що під час так званих «обстрілів» не постраждав жоден з охоронців.
«Зі слів звільнених заручників і полонених ми знаємо, що вони перебувають під постійним наглядом конвоїрів, російських солдатів або представників так званої народної міліції "ДНР". Я не чула про випадки, коли вони залишалися без нагляду співробітників колонії. Тож виглядає дивно те, що ніхто з охоронців не постраждав», — додає Решетилова.
Що сталося — офіційні версії України
Протягом 29 липня одразу кілька українських відомств озвучили версії того, що сталося в колонії.
Одним із перших інформаціюозвучив Генеральний штаб: ракетні війська та артилерія ЗСУ не завдавали ударів по Оленівці. Натомість збройні сили росії здійснили прицільний навмисний артилерійський обстріл виправної установи.
Пізніше СБУповідомила, що «обстріл» Оленівської колонії вчинили самі окупанти — нібито росіяни розмістили в приміщенні колонії вибухівку. На підтвердження цього спецслужба оприлюднила аудіозапис, який назвали перехопленням розмови бойовиків.
На цьому записі невідомий бойовик «ДНР» розповідає співрозмовнику, що за два дні до трагедії близько 200 людей переселили на «промзону» ніби як у нову казарму, і вже після цього вони (себто росіяни — ред.) підірвали казарму.
«Учора вночі (28 липня — ред.) десь о 23-й почав працювати "Град" просто під парканом, метрів за 100 від паркану. Перші 10 ракет — вибух. Другі 10 — вибух. Загалом три вибухи», — йдеться на аудіозаписі.
Також у розмові згадується, що не було чути прильоту снарядів, а вікна у сусідніх будівлях не повилітали. На це (вцілілі вікна на відео російських пропагандистів) звертає увагу у своєму повідомленні і СБУ.
«Це свідчить про те, що епіцентр вибуху був усередині знищеної будівлі, а її стіни "притишили" вибухові хвилі та "вберегли" сусідні приміщення», — підсумовує спецслужба.
Після СБУ про ситуацію в колоніїповідомило й Головне управління розвідки Міноборони України. Розвідники згадують про «потужний вибух», який зруйнував приміщення, де перебували полонені українці. Далі в повідомленні йдеться про вибухи на території промзони в новозбудованому приміщенні, яке мало бути спеціально обладнане для утримання полонених, виведених з «Азовсталі». За інформацією розвідки, облаштовувати цю будівлю завершили два дні тому, після чого туди перевели частину утримуваних українців.
ГУР наголошує, що загибель українців — це провокація та акт тероризму, який вчинили найманці приватної військової компанії «Вагнера» (Ліга) за особистою вказівкою номінального власника цієї ПВК — Євгена Пригожина. Останній відомий також як «кухар Путіна». Водночас, як зазначає ГУР, у ці плани російське міноборони не посвятили.
Чому вбили українців?
Українська сторона озвучила кілька версій того, чому ж саме росіяни могли вдатися до теракту.
Зокрема, Генштаб ЗСУ вважає, що окупанти мали на меті звинуватити Україну у скоєнні «воєнних злочинів» та приховати розстріли й тортури над полоненими.
ГУР головною метою теракту називає бажання приховати факти розкрадання коштів, які виділяли на утримання українських військовополонених — нібито 1 серпня в колонію для перевірки витрат мала навідатися московська комісія.
Ще одна мета, за версією української розвідки, — збільшити соціальну напругу в Україні.
На думку засновниці ініціативи з інформаційної гігієни «Як не стати овочем» Оксани Мороз, трагедія в колонії стала черговим етапом великої ІПСО — інформаційно-психологічної спецоперації. Так, за її спостереженнями, після теракту у Вінниці росіяни в інформаційному полі почали залякувати українців, аби схилити до переговорного процесу. Такий собі «примус до миру».
«Це звичайна терористична ІПСО, абсолютна та сама техніка. Для терористів не важлива кількість жертв, головне — медійний ефект. А медійний ефект — залякування. От у цю точку і б’ють», — каже Мороз у розмові з hromadske.
Чи досягає ця ІПСО своїх цілей? Мороз розділяє відповідь на дві частини.
Якщо говорити про «примус до миру», то тут росіяни не мають успіху. «Це не впливає ані на позицію влади, ані українців. Українці пишуть, що ми не здамося. Я не бачила дописів, які говорять, що ми готові припинити боротьбу і йти на компроміси», — ділиться Мороз своїми спостереженнями за реакцією на теракти у соцмережах.
Натомість ІПСО може досягати іншої цілі — розбалансування суспільства. «У цьому плані така ІПСО ефективна. Про це свідчить те, що люди пишуть у соцмережах. Людей зараз зачіпляє емоційно. Хтось впадає в емоційний стан пригніченості та депресивності», — пояснює Мороз.
Разом із цим експертка додає, що після загибелі полонених у колонії в Оленівці вона спостерігає у соцмережах розхитування ситуації щодо «Азову» та Зеленського. «Починають ставити питання: а чому ви не рятуєте "Азов"? Русскіє можуть використати цю ситуацію для чергового намагання розколоти, вдарити по владі», — підсумовує Мороз.
Чи понесуть росіяни покарання за Оленівку?
За загибель українців у колонії має нести покарання держава росія — на цьому в розмові з hromadske наголошує правозахисниця Ольга Решетилова. Це випливає з Гаазької конвенції 1907-го року: військовополонені перебувають під владою уряду супротивної сторони, а не окремих осіб чи підрозділів, які взяли їх у полон.
«Це відповідальність сторони, під юрисдикцією якої знаходяться військовополонені, вони відповідають за їхню безпеку. Яка може бути відповідальність? Це порушення міжнародного гуманітарного права. Буде розслідування, і з огляду на обставини, на умисел буде доведено, чи це є воєнним злочином, чи просто порушенням міжнародного гуманітарного права», — каже Решетилова.
Якщо злочин росії в Оленівці знайде підтвердження в очах світової спільноти, це може прискорити визнання росії країною, яка спонсорує тероризм.
Поки ж українські правоохоронні органи відкрили провадження за 438-ю статтею Кримінального кодексу — «Порушення законів та звичаїв війни». За твердженням тимчасового очільника СБУ Василя Малюка, наявні докази свідчать про те, що саме росія винна у вбивстві українських полонених.
Тим часом засновник «Азову» Андрій Білецький оголосив полювання на кожного причетного до масового убивства в Оленівці та пообіцяв, що відповідальність понесе кожен рядовий виконавець і кожен організатор, без огляду на посаду та місце перебування. «Де б ви не ховалися, ви будете знайдені й екстерміновані», — підсумував Білецький.
Колонію в Оленівці російські окупанти тримають закритою для всього світу. Через це неможливо перевірити будь-яку інформацію щодо подій у колонії. Наразі відсутня достовірна інформація щодо кількості загиблих та поранених, не відомо, чи були це лише азовці, чи інші полонені, яких утримували в колонії. Різні версії від українських структур, які озвучувалися впродовж дня, можна пояснити відсутністю доступу до території та посиланням на різні джерела, інформацію від яких не завжди вдається верифікувати.