Припинення війни, заборона катувань та права жінок: за що Абій Ахмед отримав Нобелівську премію миру

Цього року Нобелівський комітет присудив премію миру прем’єр-міністру Ефіопії Абію Ахмеду. Він здобув нагороду «за зусилля із досягнення миру і міжнародного співробітництва та, зокрема, за рішучі ініціативи із вирішення прикордонного конфлікту з сусідньою Еритреєю».

Як оголосив Нобелівський комітет цьогорічна премія миру — це своєрідний жест шани усім, хто працює в інтересах миру в Ефіопії, а також у регіонах Східної та Північно-Східної Африки.

hromadske розповідає, що відомо про Абія Ахмеда та його внесок у довгоочікуваний мир на африканському континенті.

Досягнення на посаді прем’єра

43-річний Ахмед — перший прем’єр-міністр Ефіопії, який належить до народу оромо, а також перший мусульманин на цій посаді. Він колишній військовий офіцер, який спеціалізується на кіберрозвідці. До того ж наймолодший політичний лідер Африки, проте за час перебування при владі здобув репутацію сміливого лідера, який готовий ризикувати, аби вирішити давні проблеми.

Беріт Рейсс-Андерсен, глава комітету Нобелівської премії миру, зазначив: «В Ефіопії ще залишається багато роботи, але Ахмед розгорнув важливі реформи, які багатьом громадянам дають надію на краще життя і світле майбутнє».

До свого прем’єрства він спершу був учасником Демократичної організації народів оромо, служив у збройних силах Ефіопії, перебував у складі миротворчого контингенту ООН в Руанді та в 1990 – 2000 роках брав участь в ефіопо-еритрейському збройному конфлікті.

У квітні 2018-го року Ахмед посів прем’єрське крісло.

За перші сто днів свого прем’єрства він встиг ухвалити низку сміливих рішень — скасувати надзвичайний стан в Ефіопії, оголосити амністію тисячам політв’язнів, припинити цензуру в ефіопських медіа. В країні фактично вперше з’явилась опозиція, а військові та громадянські лідери, підозрювані в корупції, були усунуті з посад.

Також вдалося розширити права жінок. Саме завдяки боротьбі Ахмеда за гендерну рівність вперше в історії країни жінки посіли найпочесніші посади в країні — президента і глави Верховного суду.

До того ж Ахмед виступив посередником між Кенією та Сомалі у суперечці про морські території і зіграв ключову роль у запрошенні лідерів Судану та Південного Судану за стіл перемовин. Також він брав участь у перемовинах про мир між військовими, які захопили владу в Судані після усунення від влади диктатора Омара аль-Башира, й опозиційними силами. Саме прем’єр Ефіопії запропонував ідею створення в країні перехідної ради у складі восьми цивільних і семи військових, які правитимуть почергово.

Одне з головних досягнень «нової ери» Абія Ахмеда — скасування катувань в ефіопських в’язницях, де поряд з реальними злочинцями перебували й опозиційні політики та журналісти. Сумнозвісну в’язницю Макелаві в Аддис-Абебі, де було закатовано десятки людей, взагалі закрили. У червні минулого року, коли це сталося, законодавці ефіопського парламенту звернулись до прем’єра з питанням, наскільки конституційним є звільнення злочинців?

На це Ахмед відповів: «Ув’язнення, які ми здійснювали, теж не були конституційними. Чи прописано в конституції, що будь-якого засудженого можна, скажімо, поміщати у темні кімнати? Ці тортури — наша провина». Таке визнання помилок влади — прецедент для сучасної Африки.

Глобальні інституційні реформи, зокрема безпекова та правосуддя, які узявся провадити Ахмед, вперше обговорювалися з опозиційними партіями та громадянським суспільством.

На думку Генерального секретаря Amnesty International Кумі Найду, головне для Ахмеда — не покладати зусиль у реформуванні Ефіопії. «Робота прем’єр-міністра далека від завершення. Ця нагорода має підштовхнути й мотивувати його на вирішення складних невирішених проблем у галузі прав людини, які не загрожуватимуть тому, що усі досягнуті успіхи будуть знівельовані», — зазначив він.

Довгоочікуваний мир

Як зауважив професор права Кільського університету Великої Британії, насамперед прем’єр-міністр Абій Ахмед заслуговує на нагороду за його роль у припиненні конфлікту «марної війни за суперечливу прикордонну територію (між Ефіопією та Еритреєю — ред.), яка призвела до величезних фінансових та людських втрат і дорого обійшлася обом країнам».

2018 рік став переломним в історії Ефіопії: завдяки укладеній між прем’єром Ефіопії Абієм Ахмедом та президентом Еритреї Ісайясом Афеворкі декларації про мир та дружбу, між сусідами нарешті припинилась війна. Усе почалося з того, що 1993 року сусідня Еритрея здобула незалежність від Ефіопії, однак уже в 1998 році між країнами спалахнув збройний конфлікт через прикордонні території.

Активні воєнні дії тривали понад роки: за цей час загинуло від 70 до 100 тис людей з обох боків. Після цього зв’язки між країнами на багато років «заморозилися», що далеко не сприяло розвитку обох країн у такому нестабільному регіоні як Східна Африка.

«Мир не виникає внаслідок дій лише однієї сторони. Коли прем’єр-міністр Абій простягнув руку президентові Афеверкі, той пішов назустріч та допоміг оформити мирний процес між двома країнами. Нобелівський комітет сподівається, що мирна угода допоможе досягнути позитивних змін для усього населення Ефіопії та Еритреї», — йдеться у повідомленні на офіційному сайті премії.

Після укладення угоди про мир Ефіопія та Еритрея почали активно співпрацювати, в Ефіопії було звільнено тисячі еритрейців, ув’язнених за політичними статтями.

Цього року на здобуття премії претендував 301 кандидат, з яких 223 — це люди, а 78 — організації. Абій Ахмед був одним із лідерів списку разом із 16-річною шведською екоактивісткою Гретою Тунберг.

Норвезький історик Есл Свін пророкував цього року перемогу Ахмеда: «Після стількох років війни Абій Ахмед підписав мирну угоду із сусідньою Еритреєю та розпочав процес масштабних реформ. Це відповідатиме волі Альфреда Нобеля», — зазначав Свін.