Про імуноглобуліни, донорство плазми крові та ліки від коронавірусу — розмова з президентом «Біофарми»

Пандемія коронавірусу стала викликом для планети. І хоча деякі країни виходять із карантину, усі розуміють — вірус нікуди не зник. Попереду можуть бути наступні хвилі заражень та смертей. А чекати вакцини доведеться довго — за найоптимістичнішими прогнозами, вона стане доступною лише у 2021-му році.

Медики усіх країн намагаються застосовувати різні препарати для лікування хворих на Covid-19, але далеко не всі з них виправдовують очікування.

Одна з ідей, яка має потенціал для лікування важких випадків коронавірусу — використання плазми крові пацієнтів, які перехворіли на цю хворобу. Адже саме в плазмі крові людини зберігаються антитіла до вірусу. 

Ми зустрілися з президентом компанії «Біофарма», Костянтином Єфименком. «Біофарма» вже багато років займається виробництвом препаратів з плазми крові людини, а у розпал пандемії коронавірусу увійшла до міжнародного Альянсу світових фармацевтичних компаній, який працює над розробкою препарату проти коронавірусу.  

Якщо все вдасться — це означатиме, що Україна опинилася серед найкращих: країн, які здатні створити ефективні ліки проти хвороби, що зупинила планету.

На якому етапі розробка ліків, як коронавірус вплинув на фармацевтичний бізнес, як працюють українські плазмоцентри — далі у розмові. 

Матеріал підготовлено у рамках проєкту «Життя інших» з Тетяною Огарковою, де ми розповідаємо про людей з різними життєвими траєкторіями, виборами та цінностями.

Ми зустрічаємося з Костянтином Єфименком в офісі компанії на вулиці Амосова — саме тут розташовані старі корпуси «Біофарми». Поруч — корпуси Інституту Амосова.

44-річний Єфименко належить до того покоління, чиє дорослішання відбувалося у складні 1990-ті. Він рано почав працювати та поставив собі за мету досягти великого успіху у бізнесі. Костянтин читає «Атлант розправив плечі» Айн Ренд та працює по шістнадцять годин на добу. Стартовий капітал Єфименко заробив, коли ще студентом пішов працювати у страхову компанію. Далі — перші власні бізнеси та компанії. Не обійшлося і без походу в політику — у 2010-му декілька місяців працював міністром транспорту в уряді Миколи Азарова, а в період з 2010 до 2014-го був першим заступником міністра інфраструктури. В 2007-му році Єфименко став співвласником, а потім й президентом фармацевтичної компанії «Біофарма».

Сьогодні компанія експортує препарати у 30 країн світу: в Індію, Ліван, Чилі, Узбекистан, Казахстан, Білорусь, Грузію, Молдову, Уганду, Колумбію.

Якою була компанія «Біофарма» у 2007-му році, коли ви стали співвласником?

У мене є чудова історія з дитинства. Мені було десять років, надворі 1985-й рік. Батьки купили мені цуценя німецької вівчарки. У нього була собача чумка, тому ветеринар прописав лікування: інтерферон людський лейкоцитарний. Пам’ятаю, як я побіг в аптеку його купувати. Виробником цього препарату була компанія «Біофарма». Я власноруч колов ці ліки собаці, він подолав цю хворобу і одужав.

Колись це був бактеріологічний інститут, побудований у 1896 році меценатом Ісааком Бродським, та подарований державі. У часи Радянського Союзу він працював, зокрема і під час війни, як виробник сироваток і ліків проти інфекційних захворювань. З 1960-тих років Українська СРСР почала експериментувати і розробляти альбумін та імуноглобулін.

Коли я став співвласником компанії, тут були старі будівлі, з яких три — це пам’ятки архітектури дореволюційної доби, а деякі інші, відверто кажучи, виглядали як сарай. Цей завод був колективним товариством. Одна його консолідована частина належала трудовому колективу, а інша — Фонду державного майна. Тому ми спочатку викупили долю трудового колективу, а потім приватизували у держави на відкритому конкурсі її пакет. Трохи пізніше ми його викупили за близько 8 мільйонів доларів.

Я чудово розумів, що препарати крові — це унікальне виробництво і технологія. Але тоді була економічна криза 2008-2009 років, був перший стрибок валюти, українські кредити були під 25% у гривні. Немає такого бізнесу, який може обслуговувати кредит під 25%. Тому ми вирішили у 2010 році запустити до себе партнера — американський фонд Horizon Capital. Вони зайшли до нас у капітал на 40% і заплатили нам усередину 20 мільйонів доларів.

А з 2011-го року почали будувати завод у моєму рідному місті — Білій Церкві. Для такого заводу треба було 5 гектарів. Я був тоді на сесії міської ради, нас підтримувало керівництво міста, але депутати ставили питання, скільки ми плануємо заробити на «Біофармі». Ми відверто сказали, що плануємо багато заробити, і якщо нам запропонують 5 гектарів безкоштовно, то місто виграє ще більше. У 2019 році група компаній «Біофарма» заплатила 150 мільйонів податків, і у 2020-му планує заплатити не менше. У Білій Церкві до цього не було жодного фармацевтичного заводу, тому виникла ціла індустрія.

***

Зрештою, власникам так і не вдалося знайти ділянку під завод у Білій Церкві, — розповідає Костянтин. Тоді вони викупили ТОВ «Дорожньо-експлуатаційне управління», згодом перенесли на ділянку автопарк «Трібо», а на звільненому місці побудували завод та почали виробляти генерикові препарати — протизастудний «Лаферобіон», лінійку гормональних препаратів та препаратів для лікування онкологічних хвороб. Також виробляли унікальні ліки для хворих на розсіяний склероз, очні краплі та пробіотики. У 2019-му році компанія виготовила і продала продукції на 60 мільйонів доларів.

Увесь 2019-й рік розділяли виробництво на дві частини: одна мала займатися препаратами на основі плазми крові, а інша — рештою. Тоді ж усю не плазмову частину бізнесу продали німецькій компанії Stada. Тепер два заводи — український та німецький — працюють поруч. Сумарно на них створили близько 850 робочих місць.

Чому ви вирішили зосередитись саме на плазмі?

Ми розуміли, що плазма — це унікальна галузь. На пострадянському просторі немає жодного заводу-фракціонатора (технологія, яка розкладає плазму на фракції — ред).

Ми працюємо лише з плазмою, а не з кров’ю. Донор здає плазму методом апаратного плазмаферезу —спеціальний апарат відділяє еритроцити, тромбоцити та інші білі і червоні клітини крові і залишає донору. В пакет йде тільки жовта рідина — плазма. Науково доведено, що ця плазма містить понад 80 видів білків. Зараз ми працюємо з невеликою кількістю білків: знімаємо №8 для хворих на гемофілію, альбумін — це фактично замінник крові, а також імуноглобулін, тобто антитіла.

Що таке імуноглобулін? Ми живемо у Києві, наш організм пам’ятає вірусні хвороби, якими ми перехворіли за останні 20 років. Наприклад, 4 млн киян мають антитіла до тих вірусних інфекцій, які подолали жителі столиці. Якщо беремо плазму і робимо з неї імуноглобулін, то всередині ми маємо антитіла до певних хвороб. Якщо була епідемія кору, то маємо антитіла до кору.

Якщо не враховувати Китай та Японію, то у світі налічується близько 15 потужних компаній, що займаються фракціонуванням. Світовий ринок плазми крові (за версією The Economist) людини і тварин складає близько 220 млрд. доларів на рік. Номер один на цьому ринку з великим відривом — США, які контролюють 75% ринку. Якщо планета збирає 50 мільйонів літрів плазми, то США збирають 38 мільйонів літрів. У США плазму завезти не можна, але вони її експортують. У Європі сьогодні дефіцит 60%, який покриває Америка.

Поясніть, як виглядає процес виготовлення ліків з плазми крові?

У нас на сьогодні вже збудовано 4 плазмоцентри. Перший — у Сумах, він збирає чотири тисячі літрів на місяць, це 48 тисяч літрів на рік. Також ми відкрили плазмоцентри у Дніпрі, Харкові та Черкасах. У 2020 році ми плануємо зібрати 100 тисяч літрів, а у 2021 — близько 200 тисяч літрів плазми. Крім того, ми купуємо плазму в українських плазмоцентрах, які у власності громад. В Україні немає державних плазмоцентрів і ніколи не було.

Тому всі препарати, які ми спрямовуємо на ринок, виготовлені виключно з української плазми. Теоретично, ми можемо закупити плазму з В’єтнаму і зробити з неї імуноглобулін, але в Україні ніхто не знає, що таке вірусна хвороба Зіка. І навантажувати імунітет українця тими хворобами, яких ми не знаємо, не потрібно, це заборонено.

У Сумах зареєстровано 65 тисяч кадрових донорів, із яких активних щомісяця близько 15 тисяч. Фактично, зараз у Сумах показники близькі до радянських. Сучасна медицина не може обійтися без компонентів крові та препаратів на їхній основі. А сьогодні Україна заготовляє у шість разів менше плазми, ніж у радянські часи.

Як організований процес збору плазми?

Виготовити препарат без донорської плазми неможливо. У наших плазмоцентрах ми компенсуємо донору витрати— це близько 400 гривень (з податками) за один раз. Людина отримує талон на додаткове харчування, деякі міста дають пільги на безкоштовний проїзд. До того ж, за законом, донор звільнений від роботи на два дні. Також ми скуповуємо залишки плазми у наших станцій переливання крові по всій Україні. Вони збирають кров, потім її відділяють на центрифузі, тромбоцити і червоні тільця вони застосовують для переливання, а залишки плазми ми у них закуповуємо.

Як ви мотивуєте людей здавати кров?

Найперший плазмоцентр — у Сумах. Він почав розвиватись з 1998-го року, коли трудовий колектив його приватизував. Ми з 2010-го року його розвиваємо. З громадянами проводиться велика робота, і мер, і губернатор є донорами: вони на власному прикладі показують важливість донорства. На кожне професійне свято люди здають кров: медики, вчителі, поліція і т.д. У відповідь ми створюємо для підприємств так звані «віртуальні банки крові» — коли хтось із співробітників потребує компонентів або препаратів крові, вони мають право отримати їх безкоштовно.

Досвід Сумського плазмоцентру ми переносимо на Дніпро, Харків та Черкаси. Ми робимо все те, що робила держава для популяризації донорства. За цим стоїть велика щоденна робота колективу: ефіри на місцевому телебаченні, публікації в місцевих виданнях, радіо, соціальних мережах. Нам багато допомагають великі підприємства та навчальні заклади.

Які препарати з плазми ви виробляли до пандемії коронавірусу?

Альбуміни, імуноглобуліни, фактори згортання крові. Це препарати, які застосовують в реанімаціях під час інтенсивної терапії, при захворюваннях крові, складних пологах, для лікування імунодефіцитів, інфекційних та автоімунних захворювань, а також низки онкологічних хвороб.

Наші препарати не можна самостійно купити в аптеці або приймати для профілактики. Ми працюємо з досить складними випадками, серед яких великий відсоток орфанних (рідкісних) захворювань.

Наприклад, наші препарати потрібні хворим на гемофілію (спадкове порушення згортання крові — ред.) — це приблизно 2500 людей в Україні. Окрім того, є хворі з розсіяним склерозом — теж невелика кількість людей. Також наші препарати допомагають людям з первинним імунодефіцитом (первинним імунодефіцитом називають ситуацію, коли дитина з імунодефіцитом народжується в родині, де мама і тато здорові — ред.) Всі наші ліки купуються лише з рецептами і застосовуються тільки у стаціонарі. У нас є три рівні продажу: аптеки, МОЗ, яке проводить тендери, та безпосередньо лікарні. Наприклад, вже багато років «Охматдит» (Національна дитяча спеціалізована лікарня МОЗ — ред.) закуповує наш імуноглобулін.

Крім того, ми виробляємо специфічний імуноглобулін — антирезусний. В Україні щороку відбувається 350 тисяч пологів. При цьому, за даними ВООЗ, у майже 10% жінок виникає резус-конфлікт плоду, коли організм матері сприймає вагітність як антиген, і починає виробляти на нього антитіла. Фактично, він атакує його, адже сприймає як щось вороже. Щоби така жінка народила здорову дитину, вона має за призначенням лікаря приймати антирезусний імуноглобулін.

Як на ваш бізнес вплинув коронавірус? 

Я з самого початку зрозумів, що якщо вірус передається повітряно-крапельним шляхом, то це означає, що вся популяція має перехворіти. Не факт, що вакцина взагалі буде, адже якби проти кожного вірусу була вакцина, то ми б усі жили довго і щасливо, а Земля називалась би Раєм. Але так не буває.

У випадку з коронавірусом, якщо вакцина і буде, то не скоро. До того ж, згадаймо, що таке вакцина. Це ослаблений антиген, який вводиться в організм. Тому питання — а чи можна буде вводити вакцину людям, які старші 60 років, онкохворим, хворим на цукровий діабет, людям з бронхіальною астмою? Ми не знаємо, чи це буде дозволено. Під час вивчення вакцини науковці досліджують дві основні речі: чи вона ефективна та чи вона безпечна. Може бути так, що коронавірус з нами надовго, а можливо і на все життя, як ВІЛ, гепатит С, чи звичайний грип.

Люди, які є в зоні ризику, завжди будуть залишатись у зоні ризику. Що повинно зробити людство? Ми можемо цю проблему не вирішити, якщо у нас не буде міцної економіки — нам потрібні ресурси. Окрім цього, має ефективно працювати система охорони здоров’я.

Ви не закрилися на карантин?

У березні ми повноцінно працювали. Ми — стратегічне підприємство, тож не могли закритися на карантин. Але все виробництво працювало із введеними заходами безпеки: замір температури, оброблення антисептиками, обов’язкова маска навіть для відвідувачів, у цехах люди були одягнені у спеціальні костюми. В офісі ми відправили додому всіх старших за 55 років та вагітних жінок. Частина людей працювали віддалено, ми оплачували їм 75% заробітку, та забезпечили трансфер працівникам, які продовжили працювати на підприємстві.

Ви вже підрахували збитки за час карантину?        

Так, за квітень ми впали у продажах в Україні на 70%. Це пов’язано з тим, що було ухвалене рішення закрити всі стаціонари, люди залишилися вдома. Лікарні, де були аптеки, стали порожніми, ринок просів.

Наприклад, у моїй рідній Білій Церкві є третя інфекційна лікарня — опорна для всієї Київської області. Вона має 180 ліжок. У середньому в попередні роки було заповнення 120 ліжок. З моменту епідемії коронавірусу заповнюваність не перевищувала 40, із них коронавірус — не більше 14 людей. Люди перестали ходити в лікарні і почали боятись ходити навіть у поліклініку. За даними «Моріона» (статистична база, яка займається систематизацією інформації щодо лікарських препаратів — ред), падіння за квітень склало 52%. Якщо в середньому у березні аптеки заробляли 2,3 млрд грн, то у квітні це 1,1 млрд грн. У травні буде така ж сама ситуація. Я впевнений, що українська фарма на кінець травня впаде на 45%.

Чи може «Біофарма», оскільки працює з плазмою крові та імуноглобулінами, виготовляти ліки, що можуть бути ефективними для лікування коронавірусу?

Коли ми зрозуміли, що вакцини від коронавірусу у найближчий час не буде, а вірус з нами надовго, вирішили, що треба знайти механізм лікування. Ми розуміли, що імуноглобулін може вирішити це питання.

Сьогодні ніхто в світі не знає, як буде змінюватися коронавірус. Поки що немає доказів того, що він мутує. Гіперімунний глобулін з плазми крові буде працювати, і ми почали збір плазми для виготовлення такого імуноглобуліну.

Але спочатку ми взяли наш 10-процентний «Біовен» і почали клінічні дослідження з ним. Нам дозволили взяти у дослідження 60 людей: 30 людей, котрі отримують лікування, яке передбачено протоколом МОЗ, і 30 людей, котрі отримують таке ж лікування плюс «Біовен». Трапляються складні випадки, які пов’язані зі штучною подачею повітря. Ми вже маємо проміжні результати 12-ти пацієнтів, і вони обнадійливі, хоча підсумовувати рано.

Ви запускали «Біовен» для лікування інших хвороб. Що це за препарат?

Це комплексний імуноглобулін. Є ті, хто переносить коронавірус безсимптомно, є ті, які переносять як звичайну застуду. Водночас, є люди, які у зоні ризику, у яких є певні порушення в імунній системі, — вони хворіють найтяжче. Імунну систему можна підтримувати тільки препаратами на основі імуноглобуліну, нічого іншого у світі ще не придумали. Чи можна буде онкохворим, людям з ВІЛ, із цукровим діабетом застосовувати вакцини —це питання, але використовувати імуноглобулін їм буде більш безпечно.

В деяких областях України вже включили у протокол лікування наш «Біовен». Держава зробила класичний протокол лікування, але, оскільки практики мало, то вона дозволила областям включати те, що дає результат. Сьогодні у протоколі ми маємо першого складного пацієнта у Львові, який отримував два дні велику дозу нашого препарату. Йому стало легше і ми сподіваємось, що його переведуть на самостійне дихання.

Потім ми отримали інформацію, що світові лідери у виробництві препаратів з плазми крові, серед яких компанія CSL (Австралія), а також компанія Takeda (Японія), створили міжнародний Альянс, метою якого було розробити гіперімунний імуноглобулін з високими титрами антитіл до Covid-19, а також розробити програми лікування із застосуванням цього імуноглобуліну. До Альянсу приєдналися інші глобальні компанії — Octapharma (Швейцарія), Biotest (Німеччина), BPL, LFB, Sanquin, GreenCros, ADMA Biologics.

Ми написали лист до Альянсу, де повідомили, що хочемо долучитись. Сьогодні наші фахівці працюють в ряді комітетів Альянсу. Перший — це інформаційний піар-комітет, який працює над популяризацією ідеї серед пацієнтів, які перехворіли на коронавірус, і можуть стати донорами плазми для інших. Другий комітет опікується збором плазми. Є також комітет з виробництва, з доклінічних та клінічних випробувань. «Біофарма» залучена до усієї цієї роботи.

Ми працюємо у трьох напрямках: по-перше, випробуємо препарат «Біовен». По-друге, співпрацюємо з Альянсом, і по-третє, ми продовжуємо власні дослідження зі створення гіперімунного імуноглобуліну з плазми крові пацієнтів, які перенесли коронавірус.

Тобто, йдеться про новий препарат, створений на основі плазми крові людей, які хворіли саме на коронавірус?

Саме так. Коли людина захворіла на коронавірусну інфекцію, у неї виробляються антитіла. Нам треба антитіла типу G, вони починають вироблятись через два тижні після початку хвороби, але найвищий їх рівень може бути в проміжку від місяця і до двох.

На базі станцій переливання крові ми відпрацьовуємо схеми тестування донорів на наявність специфічних до коронавірусної інфекції антитіл. Є тести ПЛР, які працюють на слині, — вони визначають, хвора людина зараз чи ні. А є імуноферментний аналіз (тести ІФА — ред.), який перевіряє наявність антитіл до вірусу в організмі.

Як це працює? Береться плазма потенційного донора і перевіряється на наявність таких антитіл методом ІФА. Коли ІФА показує, що такі антитіла є в плазмі донора, то ця плазма розбавляється спеціальним розчином — концентрація змінюється у, наприклад, 160 разів, відтак робиться повторний тест ІФА, який знову ж таки може показати, чи є ці антитіла в плазмі після такого розведення. Якщо тест ІФА знову позитивний, то плазма цього донора може використовуватись для виробництва препарату. Чим більше можна розвести плазму, водночас отримавши позитивний результат наявності антитіл — тим краще.

Наше завдання — виявити донорів з найвищим рівнем антитіл, адже чим більше їх буде в плазмі донорів, яка в майбутньому буде використана для виробництва препарату, тим ефективнішим буде препарат.

«Біофарма» збиратиме плазму крові українських пацієнтів, щоби передати її в Альянс?

Україна не зможе долучитись до процесу виробництва. Ми — учасники, але на весь Альянс оберуть лише один завод, який буде це виробляти. Але всі інші заводи-фракціонатори йдуть своїм шляхом. Наприклад, Іспанія та Італія не ввійшли до Альянсу, вони самостійно роблять свій препарат.

До того ж, сьогодні згідно з законодавством України ми не можемо вивозити готову плазму з України без дозволу уряду. Ми обмінюємося інформацією та заготовляємо плазму. Звичайно, наше найважливіше завдання — забезпечити першочергово потреби України.

Скільки плазми ви вже зібрали?

Близько 10 літрів, процес складний. В Україні офіційна статистика показує, що більше 6 тисяч людей перехворіли на коронавірус, із них понад 40 % — це люди старшого віку, які не можуть бути донорами плазми. Законом дозволено від 18 років, а громадяни 50+ дуже часто за станом здоров’я уже не можуть бути донорами. Також не можна брати плазму у людей з цукровим діабетом, ВІЛ-інфекцією, тих хто мав хірургічне втручання або навіть татуювання протягом останнього року.

До того ж, є захист приватних даних і лікарні тримають в таємниці імена тих, хто перехворів на коронавірусну хворобу. Відповідно, ми не можемо звернутись до них напряму.

Ми обговорювали вихід із цієї ситуації з Міністерством охорони здоров’я та головним санітарним лікарем країни. Запропонували на базі потужностей «Біофарми» зробити масове тестування населення на наявність антитіл. «Біофарма» вже закупила 12 тисяч ІХЛА тест-систем (систем імунохемілюмінісцентного аналізу — ред). Вони будуть безкоштовними для донорів в усіх наших центрах.

Розпочнемо з того, що у плазмоцентрах в Харкові, Дніпрі, Сумах та Черкасах будемо тестувати донорів плазми. Дуже швидко знатимемо, скільки людей мають антитіла. Якщо ми побачимо, що таких є більше 5%, тоді є сенс за допомогою держави створити фонд, зібрати кошти на проведення мільйонного тестування, та зробити його добровільним. Якщо буде принаймні 5% людей, що вже перенесли коронавірус, то отримаємо 50 тисяч потенційних донорів. Їхньої плазми вистачить, щоби створити препарат та допомогти з лікуванням складних випадків захворювання на COVID-19 в Україні. Але це лише мої припущення. На сьогодні немає реальної статистики щодо людей, які справді перехворіли COVID-19.

Тобто умовою безкоштовного тестування буде подальше донорство?

Ми тестуємо донорів безкоштовно. Проте розуміємо, що передовсім необхідно протестувати людей із групи ризику: медиків, поліцейських, прикордонників. Тому ми звернулись до лікарень, регіональних управлінь поліції, прикордонної служби з пропозицією безкоштовно протестувати їхніх співробітників. Певну кількість громадян з цієї категорії (скільки зможемо) ми протестуємо безкоштовно без донацій.

Якщо все піде за планом, ми зможемо зробити перший продукт у липні, і почати випробування у серпні. Якщо перші 12 тисяч тестів покажуть позитивний результат хоча б у 5% людей, і нам вдасться протестувати мільйон людей та зібрати донорів, то у жовтні-листопаді ми зможемо випускати першу серію препарату.