Список Трампа: Що означають обмеження на в’їзд до США

Тисячі людей зібралися на пікет біля Білого дому поки президент Дональд Трамп влаштував у резиденції показ мультфільму «У пошуках Дорі».

«Указ про захист держави від проникнення на територію США іноземних терористів», – так називається підписане 27 січня 2017 розпорядження, яке викликало обурення. Хоча Білий дім наполягає, що про дискримінацію мусульман у цьому випадку не йдеться, саме ті, хто сповідують іслам найбільше постраждали від указу.

Нововведення передбачає повну заборону приймати Сполученими Штатами тих, хто тікає від війни у Сирії, тимчасове призупинення всіх американських програм для біженців, а також тимчасову заборону на відвідування США громадянами семи переважно мусульманських країн – Сирії, Іраку, Ірану, Ємену, Судану, Лівії та Сомалі.

У всіх цих державах, окрім Ірану, нині точиться війна. За визначенням Державного департаменту, Сирія, Іран і Судан є спонсорами терористичних організацій, а інші чотири країни – надають притулок терористам. Трамп залишив за собою право доповнити список країн, громадяни яких не можуть потрапити на територію США.

За даними консервативного Інституту Като, жоден виходець з семи вказаних країн не скоїв теракту на території США за 40 років, з 1975-го по 2015-ий рік. Більш того, шанс американця загинути від руки біженця 1 до 3,64 мільярда. Ані організатори, ані виконавці терактів 11 вересня 2001 року також не були представниками цих народів. Саудівська Аравія та ОАЕ, а також інші країни, в яких Трамп веде бізнес (Єгипет, Туреччина, Азербайджан) до списку Трампа не увійшли.

Хоча Іслам – третя після християнства та юдаїзму за кількістю населення релігія Сполучених Штатів, за останніми оцінками, мусульманами є не більше 1% населення. Близько 3 млн американських громадян з 318 млн. При цьому кількість біженців, що отримали притулок у США, складає 0,03% від загальної кількості населення.

Указ Трампа зустрів спротив федеральних суддів

За позовом двох громадян Іраку, Хаміда Джаліда Дарвіша і Хайдера Саміра Абдулхалека Альшаві, ініційованим правозахисними організаціями, справу порушив окружний суд в нью-йоркському Брукліні.

Дарвіш працював на уряд США протягом останніх десяти років, Альшаві ж прилетів, щоб зустрітися з дружиною. Обидва мали по прибутті в нью-йоркський аеропорт дійсні візові документи. Та через те, що Ірак входить до списку Трампа, їм обом відмовили у дозволі перетнути кордон.

Суддя Енн Донеллі не назвала указ президента Трампа порушенням конституції США, але вирішила, що у випадку відмови у в’їзді життя іракців може опинитися під загрозою. Вона дозволила двом чоловікам перетнути кордон – і залишитися на території Сполучених Штатів принаймні до 21 лютого 2017, коли відбудеться слухання у цій справі.

Таким чином виник прецедент, тож усі громадяни країн зі списку Трампа, які вже прибули до США з дійсними візами, отримали дозвіл на перетин кордону. Згодом рішення закріпили вердикти федеральних суддів у ще трьох штатах: Массачусетсі, Вірджинії та Вашингтоні. Та повідомляється, що не всі прикордонні служби виконують ці директиви.

Загалом у відповідь на це деякі  американці намагаються показати свою гостинність. Так відома єгипетська правозахисниця Ненсі Окейл у своємо фейсбуці розмістила відео, як у Нью-Йорку її зустріли плакатами, що виступають проти заборони.

Протестувальники називають указ Трампа таким, що порушує права людини і суперечить цінностям США – країни, створеної саме переселенцями. До того ж, положення указу, за словами мітингувальників, прописані надто нечітко. Крім того, Трампа звинуватили у дискримінації за релігійною ознакою – оскільки заборона не поширюється на представників християнських релігійних меншин.

Впливає указ і на власників американських віз. Згодом з’явилася інформація, що підпадають під заборону і власники подвійних громадянств – приміром, американсько-іракського.

Так через заборону не відвідає цьогорічну церемонію «Оскар» номінований в категорії «Найкращий фільм іноземною мовою» іранський режисер Асгар Фархаді. Можливість тренуватися в США втратив чотириразовий олімпійський чемпіон сомалійського походження Мо Фара. Без доступу до Сполучних Штатів залишилася низка громадських діячів і активістів, сотні родин виявилися розділеними.

Усього за вихідні не пустили через кордон близько двохсот сотень людей. За свідченнями, вони проходили багатогодинні допити, а в окремих випадках – перевірку облікових записів у соціальних мережах і співбесіду про політичні погляди та ставлення до Трампа.

Необхідність введення жорстких міграційних заходів Білий дім аргументував «жахливим безладом», який відбувається у світі. «Нашій країні потрібні сильні кордони та особливі перевірки – зараз же», – повідомив Трамп у твіттері.

Так він ніби виконав передвиборчу обіцянку – хоч у певних заявах під час виборчих перегонів він пропонував і більш жорсткі заходи. Зокрема, заборону на в’їзд до США всіх мусульман і створення спеціального реєстру сповідників ісламу.

Засудила ініціативу Трампа низка світових лідерів. «Боротьбою з тероризмом не можна виправдовувати упередження щодо певної релігійної групи», – заявила канцлер Німеччини Ангела Меркель.

«Я не погоджуюсь із міграційною політикою Дональда Трампа», – відреагувала прем’єр-міністр Великої Британії Тереза Мей. Своєю чергою, прем’єр Канади Джастін Трюдо пообіцяв прийняти всіх охочих мігрантів: «Наша сила в різноманітності. Тож Канада запрошує вас – незалежно від вашого віросповідання».

Указ викликав невдоволення й американської опозиції. «Нині у Статуї Свободи течуть сльози», – сказав лідер Демократичної партії в Сенаті США Чак Шумер, називаючи рішення Трампа «жорстоким» і «антиамериканським», закликавши президента скасувати постанову.

Підтримали ініціативу провідного демократа всі конгресмени-демократи: члени Палати представників і громадський активіст Джон Льюїс. Він закликав працівників аеропорту міста Атланта пропустити затриманих громадян на територію США.

Опонентка Трампа Гілларі Клінтон написала: «Я підтримую людей, які захищають наші ідеали і нашу Конституцію по всій країні».

Республіканці Джон Маккейн і Ліндсі Грем у спільній заяві назвали указ Трампа «непродуманим», припустивши, що в такий спосіб глава Білого дому лише посприяв пропаганді ісламського тероризму.

Невдоволення висловили й лідери Кремнієвої Долини. Виконавчий директор Facebook Марк Цукерберг нагадав про своє походження з Німеччини, Австрії і Польщі і висловив занепокоєння ініціативою Дональда Трампа. «Міграційні процеси вкрай важливі для нашої компанії і для майбутнього цієї країни загалом», – підкреслив у зверненні до підлеглих керівник Apple Тім Кук.  Засновник компанії Стів Джобс був сином сирійського мігранта.

«Економічні та гуманітарні наслідки цього указу, – написав засновник Twitter Джек Дорсі, – є реальними і досить сумними».

«Як емігрант і виконавчий директор, я можу запевнити, що ми продовжимо наполягати на важливості цього питання», – додав голова Microsoft Сатья Наделла.

Понад сотня працівників компанії Google може постраждати від рішення Трампа; менеджери інтернет-гіганта вже закликали співробітників якомога швидше повернутися до США. До одного з протестів приєднався співзасновник Google Сєргєй Брін. Директор стартапу з оренди житла Airbnb ж запропонував усім постраждалим від указу безкоштовний дах над головою. Розкритикував Трампа й візіонер Ілон Маск.

Авторка серії книжок про Гаррі Поттера Джоан Роулінг порівняла міграційну політику Трампа з ініціативам диктаторів 80-х років ХХ століття. Відомий за роллю Люка Скайвокера у «Зоряних війнах» актор Марк Хемілл назвав указ «неамериканським».

Зазвичай аполітична світська діва Кім Кардашян зазначила, що замість надуманої проблеми з біженцями американська влада повинна звернути увагу на питання доступності зброї. Тоді як поп-зірка Ріанна звернулася до Трампа, назвавши його «аморальною свинею».