Відтискання проти самогубств: як допомогти військовим пережити психологічні наслідки війни

Приблизно кожна десята смерть військового на Донбасі — самогубство. Це дані  управління психологічного забезпечення Збройних сил України. І навіть попри те, що більшість військовослужбовців вважають себе психологічно готовими йти на війну, ніхто з них не застрахований від проблем після повернення, переважно — це сімейні труднощі.

Чому військові накладають на себе руки? Як розпізнати розлади у їхньому психологічному стані? І як їх намагаються попередити в Україні та світі — в матеріалі  Громадського.

#22PushupChellenge як спосіб підтримати

#22PushUpChallenge  дуже швидко набув популярності в різних країнах світу. Започаткували його американські ветерани війни у В'єтнамі. Вони порахували, що після війни загиблих серед військових побільшало вдвічі.

У липні 2016 року Департамент у справах ветеранів США оприлюднив звіт за 2014 рік про самогубства серед тих, хто повернувся з війни: щодня близько двадцяти двох відставників вчиняли самогубство. Пізніше цю цифру поточнили і знизили до двадцяти.

У 2014-му майже сім з половиною тисяч ветеранів армії США наклали на себе руки.

#22PushUpChallenge започаткували американські ветерани війни у В'єтнамі Фото: Frank Eggen

Аби привернути увагу спільноти до проблеми самогубств серед відставників  був започаткований рух #22Kill, на сайті якого можна пожертвувати 22$ на допомогу ветеранам. Після оприлюднення вищезгаданого звіту його учасники розпочали флешмоб #22PushUpChalllenge. Умова — відтискатися на камеру 22 рази протягом 22 днів та передати естафету друзям. На сайті руху 22Кіll ведеться рахунок відтискань. Сьогодні їх понад 123,5 мільйони.

Серед відомих людей першим естафету #22PushupChallenge перейняв актор Кріс Пратт разом з дружиною Анною Феріс. Згодом ініціативу підтримали й Кріс Еванс, Скотт Іствуд, Том Харді та інші.

Відтискання в Україні

У січні 2017 року флешмоб #22PushupChallenge дійшов до України. Першим говорити про акцію та відтискатися почав Олексій Мочанов.

Естафету передавали політикам, військовим, журналістам. Відтискався у власному кабінеті секретар Ради нацбезпеки та оборони Олександр Турчинов, спікер Верховної Ради Андрій Парубій, голова Київської ради Віталій Кличко, якому естафету передали київські поліцейські.

Відео з відтисканнями вже виклали прикордонники, десантники, моряки, чинні військовослужбовці та демобілізовані бійці, які повернулися зі сходу України.

Учасники акції встановили два українські рекорди 一 у Львові одночасно відтискалися 700 військовослужбовців Національної академії сухопутних військ ім. гетьмана Петра Сагайдачного.

Курсанти та викладачі Харківского національного університету повітряних сил імені Івана Кожедуба збільшили кількість учасників флешмобу до двох тисяч сімнадцяти.

Причини самогубств

Психологічним станом українських військових (як до так і після війни) стежить управління психологічного забезпечення ЗСУ. За даними спеціалістів управління, приблизно кожен десятий випадок загибелі військовослужбовця в районі конфлікту – самогубство. Потреба змін оточуючого середовища, власної поведінки, а також потреба відпочинку — це те, що спричиняє думки про суїцид.

На думку заступника начальника управління психологічного забезпечення Збройних сил України Едуарда Литвиненка, публічні відтискання — це намагання спортом відволікти ветеранів та тих, хто брав участь у бойових діях від проблеми вживання алкоголю та наркотиків, залучивши їх до здорового способу життя.

За словами Едуарда Литвиненка, у 80% випадків самогубств головною проблемою є розлади в родині військового – сімейні проблеми.

≪Або дружина залишається один на один із вирішенням соціальних проблем, вона їх самостійно не може вирішити. Або виникає ситуація, коли хворіють близькі родичі військовослужбовця, проблеми надання медичної допомоги. Інший варіант – коли військовослужбовці для того, щоб допомогти близьким, беруть величезні кредити, а сподівання на швидке фінансове збагачення або вирішення фінансових проблем не відбувається, і тому людина закінчує життя самогубством≫.

Зараз, розповідає Литвиненко, почалися поодинокі випадки самогубств серед військових через передчуття небезпеки перебування на війні. Людина думає, що може отримати поранення, загинути, їй морально важко подолати такі думки. Якщо людина ще не була на війні, — вона не готова психологічно. Це і стає причиною самогубства.

Як правило, самі військові не просять про допомогу, тому в таких ситуаціях важлива фахова майстерність психолога, який має помітити, поговорити, допомогти:

≪Найбільш просте та надійне – гарячий чай, в якому багато цукру, і нормальна тепла бесіда. Причому не рекомендується питати: «Що з тобою відбувається? Як ти себе почуваєш?». Переважно ми кажемо про майбутнє. Що ти будеш робити потім, коли повернешся, які твої мрії. Військовослужбовцю, який захищає батьківщину, потрібні лише дві речі: щоб суспільство визнало його як героя, щоб після його повернення суспільство було готове змінитись на краще, а він в цьому суспільстві міг би знайти себе і реалізуватися≫.

Як розпізнати, що військовому потрібна психологічна допомога?

Заступник начальника психологічного забезпечення Збройних сил пояснює, як зрозуміти, що з бійцем відбувається щось не те, навіть якщо він сам не хоче ділитися власними проблемами та переживаннями зі співслужбовцями чи психологами і закривається в собі.

1. Змінюється поведінка людини. Змінюється також мова, ставлення до оточуючих, до справи, якою займається. Залежно від ступеню впливу негативної ситуації людина замикається у собі (це називається «ефект окопу»), усамітнюється.
2. Інший прояв психологічних проблем – гебоїдна поведінка. Це дитяча поведінка, коли людина за зовнішніми ознаками стає розкованою, не стежить за наслідками своїх дій. Така поведінка є небезпечною як для самої людини, так і для оточення.
3. Є  категорія військовослужбовців, яких військові психологи  називають «надломлені», є ще більша категорія – «зламані», на яких негативні фактори війни впливають так, що їх необхідно відправляти до клінічних закладів для надання психолого-медичної допомоги.

Як допомагають українським військовим

У спеціалізованому управлінні ЗСУ працюють за трьома напрямками. Перший – перевірка психологічного здоров’я військових ще на стадії відбору до складу Збройних сил України, пояснює Едуард Литвиненко:

≪Ми намагаємось не брати до ЗСУ людей, які мали схильність до наркотичних речовин або алкоголізму, або засуджених, з кримінальним минулим, або тих, кого за своїми військово-професійними чи морально-психологічними якостями не можуть якісно виконувати завдання за призначенням≫.

Другий напрямок – це психологічна підготовка військовослужбовців до виконання завдань. За останніми соціологічними дослідженнями управління морально-психологічного забезпечення – майже 75% особового складу Збройних сил вважають себе психологічно готовими до виконання завдань у зоні бойових дій.

≪За останні два роки дуже змінився ступінь довіри до командирів. Майже 82% беззаперечно довіряють своїм командирам підрозділів. І я вважаю, що ця цифра буде доречною – більше 75% особового складу кажуть про зміни на краще у забезпеченні озброєнням і військовою технікою≫.

Третій напрямок роботи управління морально-психологічного забезпечення – безпосередньо психологічна реабілітація. Психологи управління, хоча вони не медики і не клінічні психологи, забезпечують первинну реабілітацію на рівні підрозділу, взводу. Навіть на позиціях під час виконання бойових завдань.

≪В кожному батальйоні є офіцер-психолог, фахово підготовлений і здатний надати першу психологічну допомогу. Також ми навчаємо військовослужбовців, особливо звертаємо увагу на сержантсько-старшинський склад, розпізнавати ознаки негативного впливу факторів сучасного бою. І самодопомога, а також допомога один одному≫ – пояснює Едуард Литвиненко.

Ті ж, хто повернулися з війни маю змогу пройти повноцінну реабілітацію в спеціалізованих закладах:

≪У нас є домовленості з більш, ніж десятком цивільних реабілітаційних центрів, санаторіями, які надають допомогу військовослужбовцям. Вони мають можливість протягом 14 днів пройти безкоштовну медико-психологічну реабілітацію, зокрема разом з родиною, з дружиною≫ – розповідає Едуард Литвиненко.

Медико-психологічну реабілітацію або санаторне лікування, яке їй передує, пройшли вже більше 20 тисяч ветеранів бойових дій на Донбасі. Зараз на реабілітації — понад 3 тисячі осіб.

Підписуйтесь на наш канал в Telegram