Рада обговорила петицію про створення ТСК щодо «вагнерівців». Більшість «слуг» пішла з засідання
Верховна Рада на засіданні 29 вересня вперше провела слухання е—петиції, яка стосувалась створення тимчасової слідчої комісії щодо справи «ПВК Вагнера». Однак під час обговорення петиції більшість депутатів «Слуги Народу» вийшла із зали.
Відео напівпустої зали опублікувала депутатка від «Голосу» Олександра Устінова.
Під час обговорення депутатка від «Слуги Народу» Мар’яна Безугла заявила, що зв'язатися з авторкою петиції Віталіною Тарасовою так і не змогли ㅡ її зазначені контакти були недійсними. На питання депутатів, чому не зв'язались з іншими авторами колективного звернення, Безугла посилалась на «регламент».
Планувалося, що після розгляду петиції депутати розглянуть постанову про створення ТСК, яку вже зареєстрували в парламенті. Але цього не сталося.
Що це за петиція?
Родичі загиблих на Донбасі військових створили петицію 7 вересня на сайті Верховної Ради України. Вони просили створити ТСК щодо розслідування можливої державної зради через справу «вагнерівців». Вже за тиждень петиція набрала необхідні 25 тисяч підписі. ТСК повинна була перевірити інформацію про можливий «злив» операції спецслужб щодо бойовиків ПВК «Вагнера».
24 вересня комітет з нацбезпеки майже одностайно рекомендував Верховній Раді розглянути постанову про створення ТСК щодо «вагнерівців». Така ТСК повинна складатися з групи депутатів від різних партій. Її члени зможуть отримувати усю пов'язану зі справою інформацію, навіть під грифом «секретно». Також ТСК може запрошувати посадовців, держслужбовців та окремих людей для надання показань або пояснень. Робота комісії регулюється відповідним законом.
Що за «спецоперація»?
14 серпня Білорусь віддала Росії затриманих у Мінську найманців ПВК «Вагнера», попри те що Україна оголосила їм підозру за злочини на Донбасі. А через три дні в інформаційному просторі України почали активно обговорювати версію про те, що «візит» бойовиків «Вагнера» до Білорусі був нібито операцією українських спецслужб для їхнього затримання.
Згідно з цією версією, операцію вже на завершальній стадії зупинив Офіс президента, а точніше сам Андрій Єрмак, назвавши її такою, що є не на часі через анонсований обмін полонених.
Ішлося про нібито операцію Служби безпеки, якою керував заступник голови СБУ Руслан Баранецький разом із заступником генерального прокурора Гюндузом Мамедовим. Згодом з’явилася інша версія: начебто спецоперацію готувало Головне управління розвідки України.
Єрмак заперечив, що таку операцію українські спецслужби проводили.