Рада відправила у відставку очільника МОЗ Степанова. Подання на його звільнення надійшло від прем'єра

Таке рішення підтримали 292 народні депутати.

Подання про відставку Степанова до Верховної Ради України надійшло 18 травня. Профільний комітет вирішив не підтримувати його звільнення.

Під час обговорення звільнення очільника МОЗ Шмигаль заявив, що Степанов провалив завдання від уряду та президента із забезпечення українців необхідною кількістю вакцин.

Степанов під час свого виступу в Раді визнав, що Україна почала вакцинацію на два місяці пізніше, ніж інші країни. Водночас каже, що вакцин виявилося достатньо, «хоча не все ідеально».

Також Степанов заявив, що має інформацію про ще одну з причин його звільнення. Мовляв, міністр «занадто активно» вибивав підвищення зарплати лікарям.

Як повідомляли два наші співрозмовники із фракції монобільшості, замінити Степанова на посаді міністра охорони здоров'я може його чинний заступник Віктор Ляшко. Згодом це підтвердили й представники монобільшості в етерах телеканалів. Сам Ляшко раніше відмовлявся коментувати інформацію про своє можливе призначення очільником МОЗ.

Більше про Степанова як міністра

Він — колишній голова Одеської обласної державної адміністрації. В уряді Шмигаля працював понад рік — з 30 березня 2020 року. За період президентства Володимира Зеленського очільник МОЗ змінюється вже вчетверте. Крісло міністра з 2019 року обіймали ще Зоряна Скалецька та Ілля Ємець.

Його перебування на посаді припало на період карантину. Він відповідав за постачання вакцин та щеплення населення. Уряд поставив йому амбітні плани з вакцинації 24 мільйонів людей до кінця року. Водночас до таких показників Україна, схоже, не скоро дійде.

Наприклад, за минулу добу щеплення зробили 17 232 людям. Загалом першу з двох доз отримали 948 330 людей, а 27 454 — завершили вакцинацію.

Хто такий Ляшко?

Віктор Ляшко є чинним заступником міністра охорони здоров’я та головним санлікарем країни. На цій посаді він працює з самого початку пандемії коронавірусу.

За освітою лікар, закінчив Національний медичний університет ім. О. О. Богомольця у 2003 році. Згодом здобув кваліфікацію магістра державного управління у сфері охорони здоров’я.

Працював у системі державної санітарно-епідеміологічної служби Київської області, був директором Держсанепідслужби України.

З 2014-го по лютий 2018 року — голова громадської організації «Інфекційний контроль в Україні». З 2015 року по лютий 2018-го був також консультантом з питань громадського здоров’я проєкту USAID «Реформа ВІЛ-послуг у дії».

З лютого 2018 року по липень 2019-го працював на посаді першого заступника генерального директора «Центру громадського здоров’я» МОЗ України.

Був експертом з питань громадського здоров’я в «Реанімаційному пакеті реформ».