Рай для ІТ-шників, у який не пустять ФОПів? Що таке «Дія City» і чи допоможе вона українському ІТ-сектору
У вересні Міністерство цифрової трансформації презентувало «Дію.City» — «віртуальну вільну економічну зону», яка покликана створити сприятливі умови для розвитку української ІТ-індустрії. А наприкінці листопада законопроєкт №4303, де викладене бачення цього проєкту Міністерством і депутатами з комітету цифрової трансформації, подали до Верховної Ради.
Цілком можливо, що концепція «Дії.City» ще зміниться: є альтернативний законопроєкт, який підтримали ІТ-асоціації, а до проєкту Мінцифри в них є низка питань.
Що таке «Дія.City», коли вона запрацює та чому не всі нею задоволені — у нашому матеріалі.
Що таке «Дія.City»?
Міністерство цифрової трансформації називає «Дію.City» «віртуальною вільною економічною зоною». Ідеться про щось подібне до Кремнієвої долини у США чи Парку високих технологій у Білорусі — «цифрову бізнес-країну», вільну від державного втручання. До речі, порівняння з Білоруссю не випадкове: до розробки «Дія.City» долучився білоруський адвокат Деніс Алейніков, який займався розвитком ІТ-сектору у своїй країні.
Водночас, на відміну від тих самих Кремнієвої долини та Парку високих технологій, «Дія.City» не буде фізично розташовуватися в одному місці — в цьому й полягає її «віртуальність». Долучитися до проєкту (офіційною мовою — «стати резидентом») може будь-яка компанія, що працює будь-де в Україні, потрібно лише відповідати певним критеріям (про них — нижче).
Навіщо долучатися до «Дії.City»? Передусім — через особливий податковий режим: резиденти платитимуть лише податки на працю (5% податок на доходи фізичних осіб, єдиний соцвнесок у розмірі 22% від мінімальної заробітної плати та 1,5% військового збору) і податок на виведений капітал (10%) замість податку на прибуток. Тобто кошти, які компанія реінвестує в бізнес, не оподатковуватимуться.
Ще одна новація «Дії.City» — новий формат трудових відносин, гіг-контракт. Єдиного їх визначення немає, але загалом такі контракти передбачають юридичне оформлення відносин працівника й роботодавця за межами трудових договорів і стосуються проєктної, тимчасової роботи із гнучким графіком.
Автори законопроєкту позиціюють гіг-контракти як альтернативу співпраці з ФОПами, які зараз складають більшість працівників ІТ. На відміну від цивільно-правових договорів із ФОПами, гіг-контракти дозволять передбачити соціальні гарантії для працівників, зокрема право на відпустку й лікарняний, пояснює нам Єгор Чернєв, заступник голови парламентського комітету з питань цифрової трансформації.
Також автори «Дії.City» пропонують установити спеціальні правові відносини її резидентів із контролювальними органами — як запобіжник так званих «масок-шоу». Приміром, санкції на проведення слідчих дій щодо резидентів «Дії.City» зможуть видавати лише генпрокурор і його заступники, а вилучити чи арештувати обладнання ІТ-компаній можна буде лише за умови, що це не перешкоджає їхній господарській діяльності. Ці положення прописані в окремому законопроєкті №4305.
Цей спеціальний правовий режим планується ввести на щонайменше 15 років без можливості вносити зміни.
За розрахунками Мінцифри, у разі впровадження «Дії.City» уже у 2021 році будуть створені 80 тисяч нових робочих місць. А до 2025 року обсяг ІТ-галузі, у порівнянні з 2019-м, майже подвоїться і становитиме 11,8 мільярда доларів. На початку листопада міністр цифрової трансформації Михайло Федоров заявляв, що мета «Дії.City» — 10% ВВП України від IT-сектору.
Хто зможе стати резидентом «Дії.City» і хто все це регулюватиме?
Поки що спеціальний правовий режим «Дії.City» спрямований передусім на ІТ-компанії.
«Якщо цей “пілот” буде успішним для ІТ-галузі, то він пошириться й на інші високотехнологічні галузі української економіки — приміром, літакобудування чи електроніку», — пояснює Єгор Чернєв.
Щоб отримати статус резидента, компанія має працювати за одним із чітко визначених напрямків діяльності в ІТ-сфері, серед таких — розробка програмного забезпечення чи кіберспорт. Середня зарплата працівників компанії має бути не меншою за 1400 доларів, працювати в ній мають щонайменше 9 штатних працівників. Сума доходу від профільної діяльності компанії має становити мінімум 90%. І, зрештою, компанія не повинна перебувати під санкціями чи проходити процедуру банкрутства.
Відстежувати дотримання цих критеріїв буде Міністерство цифрової трансформації, яке пропонують зробити регулятором «Дії.City».
Але, як запевняє заступник міністра цифрової трансформації Олександр Борняков, Мінцифри не стане регулятором ІТ-галузі загалом, долучення до «Дії.City» буде добровільним, а на практиці «відповідність вимогам членства перевірятиме незалежний аудитор».
Водночас резиденти мають стати членами неприбуткової організації «Об’єднання резидентів “Дія.City”» і сплатити членський внесок (який саме — не конкретизується, ця сума має бути прописана у членському договорі).
«Ми хочемо, щоб це була самоврядна організація, яка сама розробляє правила внутрішньої взаємодії між резидентами. Мінцифри жодним чином туди не втручається; вона фактично є адміністратором щодо отримання статусу резидента й позбавлення цього статусу, якщо не виконуються критерії. Тобто наше бажання — щоб «Дія.City» функціонувала самостійно, без жодного втручання держави», — пояснює Єгор Чернєв.
Якими є недоліки «Дії.City» і як їх пропонують виправити?
ІТ-сектор загалом позитивно оцінив саму ідею спеціального правового режиму для високотехнологічних підприємств.
«ІТ-комітет "Європейської Бізнес Асоціації" в цілому підтримує саму концепцію «Дія.City». Якщо реалізувати її правильно, зробити справді корисною для індустрії — ця ініціатива зможе вивести наше ІТ на новий рівень, перетворити країну на справжній ІТ-хаб Європи», — розповідає нам менеджерка комітету Ольга Куничак.
Водночас вона перераховує й недоліки проєкту Мінцифри:
- створення нових регуляторних органів та надання їм широких повноважень;
- не цілком прозора та декларативна процедура набуття статусу члена «Дія.City», як і його втрата;
- неповний перелік видів діяльності у сфері ІТ, що може здійснювати резидент;
- відсутня лібералізація відносин між компаніями та ФОПами;
- існування прихованого податку у формі обов’язкових членських внесків резидентів «Дії.City».
Схожої думки дотримуються і в Асоціації «IT-Ukraine».
«Виникає питання, чому в концепції не враховані можливості співпраці підприємств із контрактниками ФОП третьої групи, — йдеться в офіційному коментарі об’єднання щодо законопроєкту №4303. — А поява нового державного регулятора може призвести до корупційних ризиків, складності адміністрування та непрозорості роботи нового податкового режиму».
Ще один недолік законопроєкту, на думку «IT-Ukraine», — відсутність згадок про ІТ-освіту, що є «надважливим для індустрії питанням».
ІТ-комітет "Європейської Бізнес Асоціації" та Асоціація «IT-Ukraine» підтримують інший, альтернативний законопроєкт №4303-2 щодо «Дія.City», який наприкінці листопада подали 16 депутатів.
Відповідно до нього, Мінцифри має лише вести реєстр резидентів, а не вирішувати, кого додавати чи виключати з «Дії.City». А для вступу до «цифрової бізнес-країни» достатньо буде просто про це оголосити. Згадок про «Об’єднання резидентів» в альтернативному законопроєкті немає.
До того ж альтернативний законопроєкт передбачає кілька форм співпраці ІТ-компаній із працівниками — зокрема і як із ФОПами, чого в основному законопроєкті немає.
«Це питання є принциповим для ІТ-індустрії. Адже вона розвивалась і виросла саме завдяки поточній моделі взаємодії. І змінювати її зараз, у часи економічної кризи, я вважаю недоцільним», — пояснює нам співавторка законопроєкту, лідерка партії «Голос» Кіра Рудик.
Єгор Чернєв вважає, що основний законопроєкт є більш збалансованим, а конструктивні пропозиції — зокрема, обмежити роль Мінцифри та ввести процедуру оскарження виключення з «Дії.City» — він готовий розглядати та приймати.
Утім використання ФОПів в ІТ-секторі в межах «Дія.City» Чернєв вважає неприпустимим — із чим, за його словами, погоджується й Мінцифри:
«Усе ж таки ФОПи мають залишитися як малий бізнес, а не використовуватися для великого бізнесу, ІТ зокрема. Це принципова позиція».
А на зауваження щодо відсутності згадок про ІТ-освіту заступник голови парламентського комітету з цифрової трансформації каже: про проблему знає, але вважає, що цим питанням має опікуватися комітет Ради з освіти і науки.
На його думку, в межах «Дії.City» ІТ-освіту могло б самостійно розвивати «Об’єднання резидентів» як самоврядна організація:
«Вони (ІТ-компанії — ред.) найбільше і найліпше знають, що саме і які працівники їм потрібні».
На якому етапі нині впровадження «Дія.City» і коли очікувати її запуску?
За планом Мінцифри, законодавча база «Дії.City» мала б бути ухвалена Верховною Радою в середині грудня, а з початку 2021 року спеціальний правовий режим набув би чинності. Утім нині обидва законопроєкти — як основний, так і альтернативний — перебувають на розгляді в профільному комітеті Ради.
Єгор Чернєв каже, що наразі члени комітету чекають на висновки від усіх профільних установ — зокрема Кабінету міністрів. І додає: до кінця року фінальний законопроєкт уже не встигнуть розглянути в сесійній залі.
Прихильники як основного, так і альтернативного законопроєктів погоджуються, що найшвидшим і найбільш дієвим способом узгодити їх було б формування єдиного документа. І обидві сторони — депутати та ІТ-асоціації — на початку грудня домовилися створити робочу групу при парламентському комітеті з цифрової трансформації, говорить Ольга Куничак. Повноцінний запуск «Дії.City» вона прогнозує не раніше весни 2021-го — у разі, якщо на початку року фінальний законопроєкт пройде перше читання у Верховній Раді.
Кіра Рудик говорить, що фінальний законопроєкт може бути розглянутий на початку січня.
«Ми будемо намагатися досягти компромісу, в якому будуть враховані всі принципові положення альтернативного законопроєкту. Якщо такий узгоджений варіант врешті з’явиться, то ми очікуємо на його широку підтримку у парламенті», — додає політикиня.
Єгор Чернєв прогнозує, що фінальний законопроєкт може пройти перше читання до кінця січня. Щодо подальших термінів політик більш обережний, адже один із варіантів, що розглядаються нині в комітеті, — внесення компромісних правок протягом другого читання, а тому це може затягнутися.
***
Тему для цього тексту нам запропонував один із членів спільноти hromadske. Ви також можете долучитися до підготовки наших матеріалів, спілкуватися з нашою редакцією в закритому чаті та пропонувати власні теми. Для цього ставайте Друзями hromadske. Дякуємо за довіру та підтримку!