Разумков розповів, на скільки років розрахований законопроєкт про олігархів

Про це повідомив голова парламенту Дмитро Разумков в етері програми «Свобода слова Савіка Шустера», цитує апарат Верховної Ради.

Він переконаний, що визначати перелік олігархів в Україні має не Рада національної безпеки та оборони, а незалежна комісія.

«Будь-який закон, що ухвалюється, буде діяти не лише сьогодні-завтра. Законопроєкт щодо деолігархізації, наприклад, розрахований на десять років. Ми бачили різні РНБО, особливо до 2014 року. Уявімо, що було б, якби такий механізм був у них», — зазначив Разумков.

Він також розповів, що у процесі деолігархізації в інших країнах влада ухвалювала необхідне антимонопольне законодавство та законодавство стосовно лобістської діяльності.

Водночас Разумков каже, що в Україні вже створена низка антикорупційних органів, які «мають протидіяти такому явищу», тобто корупції. І парламент, мовляв, забезпечив ці інституції необхідною законодавчою базою.

Також глава парламенту наголосив, що регламент Верховної Ради не забороняє розглядати в другому читанні законопроєкт щодо олігархів, який направили до Венеціанської комісії, до отримання висновку.

«Я чув думки, що цей законопроєкт може розглядатися в четвер (23 вересня 2021 року — ред.). Це фактично нереально. Законопроєкт має бути підготовлений до розгляду апаратом Верховної Ради», — пояснив Разумков.

Він додав, що висновок головного комітету та інші супровідні документи до законопроєкту мають бути надані народним депутатам не пізніше як за 10 днів до розгляду самого закону.

Про який законопроєкт ідеться?

Ухвалений у першому читанні документ передбачає, що олігархом є людина, яка «має значну економічну або політичну вагу в суспільному житті». Для таких людей мають створити окремий реєстр. Щоб бути олігархом, людина має відповідати трьом із таких чотирьох критеріїв:

• бере участь у політичному житті;
• має значний вплив на засоби масової інформації;
• є кінцевим бенефіціаром суб’єкта господарювання, який має природну монополію або посідає монопольне становище на загальнодержавному товарному ринку;
• має активів на мільйон прожиткових мінімумів (зараз це 2 мільярди 270 мільйонів гривень, або трохи більше ніж 83 мільйони доларів).

Якщо ж людину визнають олігархом, на неї пропонують накласти такі обмеження:

• заборона фінансувати партії (ніби вони зараз відкрито це роблять);
• заборона купувати об’єкти великої приватизації;
• зобов’язання подавати електронну декларацію, як це роблять чиновники.

Про те, чи справді законопроєкт президента Зеленського призведе до деолігархізації, читайте у нашому матеріалі.

Деолігархізація була однією з головних обіцянок Володимира Зеленського під час передвиборчої кампанії 2019 року, але він досі її не виконав.