Реформа держслужби, децентралізація, підтримка малого бізнесу — ключовий дипломат ЄС про допомогу Україні

В Україні багато чують про слова підтримки з боку Європи. Але мало говорять про те, як саме здійснюється конкретна підтримка, які реформи в Україні вони намагаються зрушити з місця. 

Щоб зрозуміти, якими є пріоритети Євросоюзу в допомозі Україні, Громадське поспілкувалося з Берендом де Гроотом, керівником програм співробітництва Представництва ЄС в Україні. Він є одним із ключових європейських дипломатів, які відповідають за допомогу, що надається Україні. 

У розмові ми зупинилися на трьох темах: допомозі українському малому та середньому бізнесу; реформі децентралізації та реформі держслужби. 

Про розвиток малого та середнього бізнесу

Однією з перших галузей, на яку ЄС хотів звернути увагу у 2015-му році, була економіка. Ми хотіли допомогти перезапустити українську економіку. Для нас було дуже важливо, щоб вона  адаптувалася до нових ринкових умов, відходила від промисловості, зорієнтованої на державний сектор, відходила від монополій і розвивала малий і середній бізнес.

Для цього ми наприкінці 2014-го – початку 2015-го розробили спеціальну програму, яка називається «ЄС для бізнесу». Вона сьогодні має три компоненти. Один із них – це підтримка реформ, передусім з дерегуляції. Чи, радше, я би назвав це кращою регуляцією. Адже зараз Україна працює між двома системами – новою та старою, радянською. Багато норм ще залишилися з радянської доби. Потрібно це вичистити і структурувати. Тож ми прагнемо стимулювати краще регулювання, щоб поліпшити бізнесовий клімат в Україні.

Другий компонент цієї програми – це консультування бізнесу. Ми зараз розгортаємо мережу з 15-и центрів розвитку бізнесу, по всій Україні.

Якщо ваш проект підтримають, він може отримати субсидію обсягом до 80% від його вартості (20% ви маєте інвестувати самі)

На базі ЄБРР подібні центри вже працюють у Львові та Києві. На початку листопада відкриємо подібний центр у Харкові. Сподіваюся, що протягом наступних 3-4 місяців ці центри відкриються в інших регіонах України. Загалом вони з'являться в 15-и регіонах.

Ці консультації будуть частково безкоштовними. Йдеться про поради та про інформацію, яку через них можна отримати. Якщо ж ви, як бізнес, хочете здобути визнання на європейському ринку і хочете туди експортувати свою продукцію, тоді ви можете написати проект до цього центру. Якщо ваш проект підтримають, він може отримати субсидію обсягом до 80% від його вартості (20% ви маєте інвестувати самі). Ці гроші ви можете використати, аби найняти українських консультантів (це буде, звісно, дешевше) або міжнародних консультантів.

Про кредитування малого бізнесу

Третій компонент програми «ЄС для бізнесу» передбачає програми кредитування. Це такий собі інструмент кредитних гарантій. Ми сподіваємося, що він запрацює наступної весни. Завдяки цим гарантіям кредити малим та середнім підприємствам стануть для банків менш ризикованими.

Є також інший вимір: наші банки – Європейський інвестиційний банк (ЄІБ), Європейський банк з реконструкції та розвитку (ЄБРР) – надають ліквідні кошти українським банкам. Йдеться або про кредити для уряду, який перепозичає ці кошти банкам, або про прямі кредити цим банкам (як це робить, наприклад, ЄБРР). Ці кошти дозволяють банкам давати трохи дешевші кредити малим та середнім підприємствам.

Наступної весни чи літа, я сподіваюся, буде запущено перший етап цього механізму. Ми говоримо загалом про понад 1 мільярд євро потенційних кредитів малому та середньому бізнесу, які зможуть надавати українські банки.

Про децентралізацію

Програма, яку ми розробили у другій половині 2015 року, і яка зараз поступово розгортається, націлена на підтримку децентралізації в Україні. Вона допомагає уряду здійснювати політику децентралізації, зокрема об'єднання громад.

Ми надаємо велику підтримку залученню українських професіоналів для роботи в кожному регіоні. Вони консультуватимуть громади, як об'єднуватися, як розвивати свої проекти, як покращити свою фіскальну ситуацію, як упорядкувати свої ресурси.

Дуже важливо, щоб мери, членів місцевих рад, місцевих адміністрацій, мали до кого звернутися за порадою чи консультацією, адже вони тепер стикатимуться з багатьма новими обов'язками

Ми також підтримуємо певну кількість громад у запровадженні центрів надання адміністративних послуг. Це дуже важливий крок. Адже громади є новими адміністративними одиницями, в яких мешкають 20-30-40 тисяч людей. І для багатьох громадян саме центри надання адміністративних послуг є місцем, де вони напряму зустрічаються з державними інституціями. Саме тут ви отримуєте свій паспорт, саме тут ви отримуєте свідоцтво про народження своєї дитини, саме тут ви дістаєте ту чи іншу ліцензію і так далі.

Центри адміністративних послуг вже відкрилися в багатьох українських великих містах – Вінниці, Одесі, Львові. Але ми би хотіли, щоб вони відкривалися і в інших місцях країни, зокрема в сільських районах. Тобто щоб для отримання цих послуг людям не потрібно було їхати в районний центр. Щоб їх можна було би отримати в своїх власних громадах.

Ця програма розрахована на всю Україну. В кожній області вже працює регіональний координатор. І невдовзі в кожній області ми відкриємо центри місцевого самоврядування. У них працюватимуть мобільні команди з 10 — 15 людей кожна. Вони їздитимуть по регіону, взаємодіючи з громадами, але також з районною та обласною владою. Так ми сподіваємося інтенсифікувати процес децентралізації. Бо дуже важливо, щоб мери, членів місцевих рад, місцевих адміністрацій, мали до кого звернутися за порадою чи консультацією, адже вони тепер стикатимуться з багатьма новими обов'язками.

Про реформу державного управління

Ми цілком усвідомлюємо проблеми, які існують у сфері державного управління в Україні. Ми слідкуємо за цією сферою вже багато років. Тому ми всіляко підтримуємо закон про державну службу, який був ухвалений наприкінці 2015 року. Зараз ми зараз консультуємо українську владу щодо самого процесу реорганізації державної служби. З одного боку, це питання людських ресурсів, з іншого – процедур, які застосовуються.

Якщо говорити про людські ресурси, то варто пам'ятати ось про що: для того, щоб змінити ментальність державних службовців, щоб попередити корупцію, треба досягти зміни поколінь у державній службі. Потрібно також, щоб державні структури могли бути привабливими для нового покоління людей. Це не означає, що всі старі люди мають піти. Але має бути суміш досвідчених людей і нових людей.

Зараз перед Україною постає дуже складне завдання – забезпечити належний рівень зарплат у державній службі, хоча би такий, який був до девальвації. Тут треба бути обережним. У центральних органах зараз 230-240 тисяч посад, з них 30 тисяч у Києві, решта – у регіонах. Певна кількість цих посад зараз стають вакантними – через процес люстрації, через те, що люди втрачають мотивацію, не хочуть більше працювати на державу і так далі. Водночас в Україні відбуваються процеси, які призведуть до зменшення кількості держслужбовців, – через децентралізацію, приватизацію державних підприємств чи електронне урядування.

Сьогодні, коли ми аналізуємо, скільки Україна витрачає грошей на зарплатню державним службовцям, то йдеться десь про 1 мільярд євро – при тому, що бюджет України складає десь 25 — 30 мільярдів. Тож ви не можете просто подвоїти суму зарплат держслужбовців за одну ніч. По-перше, тому що в України немає таких грошей, і треба це робити за рахунок чогось іншого. По-друге, таке підвищення призведе до вимог підвищення зарплат в інших галузях, а далі – до високого рівня інфляції, через яку ви втратите багато того, що хотіли здобути. Тож це треба робити поступово.

Про «команди з підтримки реформ»

Але, аби почати процес реформ, потрібна критична маса людей в інституціях влади, яка ці реформи штовхатиме вперед.

Ми в ЄС, аби пришвидшити залучення нових людей на державну службу, розробили новий інструмент: так звані «команди підтримки реформ». Він допомагає залучати українських фахівців  до роботи в міністерствах. Вони працюватимуть на тимчасовій основі. Такі команди складаються з 30 — 40 осіб та направляються до міністерств для допомоги у впровадженні реформ.

Рівень заробітної платні цих людей буде конкурентним; він принаймні відповідатиме заробітним платням на аналогічних посадах в приватному секторі. Ми очікуємо, що у процесі реформи державної служби ці спеціалісти будуть поступово займати державні посади.

Іншими словами, можна почати з певною вузькою групою людей, які працюватимуть за трохи кращі зарплати – але це зарплати будуть на рівні української економіки чи економік країн-сусідів, таких як Болгарія, Румунія, країни Балтії. У цих країнах зарплати держслужбовцям складають не 2000 євро, а 500-600 євро. І для України це було би теж дуже хороший рівень.

Про плани допомоги ЄС на наступні роки

Була обіцянка з боку Президента Єврокомісії – «реформуйтеся, а ми вас підтримаємо». Тож я думаю, що є добрі можливості, що ми продовжимо підтримку.

Я не думаю, що в цьому сенсі потрібно боятися якоїсь втоми від України в ЄС. Речі, про які ми щойно говорили, є лише деякими складовими загальної картини. Адже ми ще активно працюємо на сході України; активно працюємо над зміцненням верховенства права. У середньому, якщо говорити про допомогу з підтримки розвитку, технічну допомогу, пряму роботу з громадами, залучення інвестицій, робота з міністерствами – на всі ці речи ми виділяємо Україні близько 200 мільйонів євро на рік.

Ми плануємо ці кошти і на наступні кілька років. Звісно, ніхто не може цього гарантувати, бо це залежить від прогресу реформ загалом. Але минулого і цього року йшлося саме про 200 мільйонів євро – і, сподіваюся, наступного року буде так само. Це, можливо, продовжиться до 2020 року. Тож у цьому сенсі не відбудеться якогось скорочення.

Ми також надаємо великі обсяги допомоги у зв'язку з кризою на сході України. Крім того, як я вже говорив, ми виділяємо макрофінансову допомогу. Є також кошти від наших банків – Європейського інвестиційного банку, Європейського банку реконструкції та розвитку – а також і від Світового банку. Тож коштів чимало. Питання в іншому – наскільки Україна здатна ці гроші ефективно використати. 

Не так важливо отримати більше грошей. Натомість важливо проаналізувати державний бюджет, те, як витрачаються державні гроші; провести бюджетну реформу, переглянути витрати, переосмислити те, як використовуються гроші. Все це не менш важливо, і на це треба обов'язково зважати.

Інтерв'ю підготовлене у співпраці з інформаційним вісником Представництва ЄС в Україні.