Реформуючи Україну | Чи зможуть нові громади заробляти і бути успішними

Наприкінці минулого року парламент суттєво розширив кількість податків та зборів, які залишаються у місцевих бюджетах. Це вкупі із переходом на прямі розрахунки із держбюджетом має створити гарні можливості для громад розвиватися за рахунок власних коштів. Щоб перевірити, чи є бюджетна децентралізація благом для регіонів, наші журналісти вирушили в Кіровоградську область та Черкаси, пройшовши вертикаль від села до облцентру.

– Як керувати, то всі великі начальники. А коли питати з кого – то їм мер все винен, – міський голова Новоукраїнки Олександр Корінний все ніяк не може розпочати інтерв’ю. Його два телефони дзвонять по черзі. То нову «Ниву» для невідкладної допомоги треба. То комісія з району приїхала. То матері на операцію синові грошей не вистачає.

Каже – нині місто не має, де взяти грошей на всі ці потреби. Переймати досвід і шукати відповіді він навіть їздив до сусідньої Польщі.

– Якщо не проведемо децентралізацію, то залишиться тільки шукати, де дешевше житло, і робити звідси ноги, – каже він.

Та попри оптимістичні сподівання щодо реформи, мер пояснює – за тим механізмом, що виписаний сьогодні, його Новоукраїнка теж не матиме відчутного збільшення надходжень. Бо, по-перше, 5% акцизного збору для 20-тисячного міста не будуть визначальними. А по-друге, податок на нерухомість в Україні все ніяк не може запрацювати на повну.

Щоб отримати 60% податку на доходи фізичних осіб, а це чималий ресурс, Корінний готовий добровільно скласти повноваження міського голови і піти на вибори, вже від об’єднаної громади. Бо Кіровоградська область фактично провалила план добровільного об’єднання і не встигла до місцевих виборів.

Не менше питань до нових можливостей для регіонів і в Черкасах, хоча обласний центр вже з початку року живе та працює за децентралізованим бюджетом.

Місто додатково отримало 80 млн. грн. податку на нерухомість і близько 11 млн. грн. – як акцизний збір. Натомість, 70 млн. грн. Черкаси не дорахувалися через те, що для містам обласного значення залишили 60% податку на доходи фізичних осіб проти 75 колишніх. Крім того, держава не до кінця профінансувала освіту та медицину, і чи не всі зароблені гроші місто віддало на зарплати. Бюджет розвитку так і залишився з нічим. На всі Черкаси – близько 4 млн. грн.

Ще одна проблема, на якій акцентує міський голова Сергій Одарич, – невміння грамотно розпоряджатися отриманим ресурсом. Бо ж громади від держави отримують не лише ресурси, а й повноваження, і, як наслідок, – відповідальність. В 2015 році в Черкасах не було реалізовано жодного великого об’єкта. «Гроші просто розпорошили на тисячу дрібних проектів», – констатує мер.

На рівні села все взагалі просто. Заробляти тут можуть хіба що на земельному податку. На децентралізацію тут дивляться з обережністю. «Нам аби держава знову не обманула», – кажуть тут.

/ Наталія Тарасовська, Нікіта Мєкєнзін

hromadske.tv