Ротань: Україна має зіграти агресивно, щоб показати – хто в домі господар

Психологічний стан гравців, важливість досвідченого тренера, та програні матчі, які не дають спокою - Громадському розповів гравець збірної України Руслан Ротань.

- Перш за все, хотів тебе запитати: як твоє здоров'я?
- Потихеньку, можна сказати. Відновляюся. Потрібен час, тому два-три тижні треба буде приділити одужанню, а потім побачимо.
- Тобто цього року ти вже на поле не вийдеш?
Чому? Я розраховую в останніх матчах вийти ще. По тому, як піде процес одужання – побачимо.

-  Скажи мені таку річ: от знову плей-офф ми граємо, так? Які в тебе були емоції, коли ти на жеребкуванні зрозумів, що ми граємо зі Словенією?
- Емоції в тому, що нам дістався суперник. Тому нам потрібно грати, і перемагати. В голові постійно ці "плей-офф", "плей-офф". І від вас, журналістів, я не раз чув, що у нас не виходить плей-офф. Намагаєшся усе відкинути, і думати лише про гру. І зараз є плей-офф, тому не може бути "фарт-не фарт". Зараз потрібно дивитись лише на те, щоб наша збірна потрапила на Чемпіонат Європи, і все. Суперник достойний, і я гадаю, що шанси п'ятдесят на п'ятдесят. Бо і Словаччина сильна команда, і в збірної України сильна команда.

 - Я читав твоє в інтерв'ю перед матчем. Ти казав, що в таких матчах, таких іграх на перший план виходить психологія, так? І важливо, щоб у пресі не перегинати цю палку?
Так, я дійсно про це просив, виходячи з досвіду тих помилок, які були в минулому. У нас, я пам'ятаю, була і збірна Греції – проте ми не попали. І ось нещодавно – збірна Франції. Нещодавно в пресі, припустімо, перед матчем з греками, у нас казали: ось ми потрапимо на них стовідсотково, суперник нам по зубах. Але зі збірною Франції нам зразу сказали, мовляв, що немає шансу, хлопці. Але шанси були у нас прекрасні. Тому я попросив би не нагнітати, і сприйняти жеребкування адекватно. У нас є суперник: він не сильний, і не слабкий. Він достойний, тому все тепер вирішитися на футбольному полі. Нам тепер потрібно досягти такого результату, який дозволить не обов'язково виграти – можна нічию. Тільки щоб була можливість нам туди потрапити. Це найважливiше.
 - Якщо взяти всі плей-офф, в яких ми брали участь, то ми, в принципі, першу гру граємо непогано. Якщо вернутися у плей-офф, де ми грали з Греками. Там ми зіграли нуль-нуль, Францію перемогли два-нуль, в себе на полі. Як самі гравці налаштовують себе стратегічно в контексті двох ігор? Як показує практика – можна перші матчі відіграти добре, але на Чемпіонат світу чи Європи так і не потрапити.
-Так. Я, напевне, знов повернусь трохи назад. Тому що з тими ж греками, з Францією, з нами зіграли злий жарт. У перших матчах ми досягали гарного результату. І футболіст психологічно думає: ось, він вже зробив більше, ніж пів справи. І нам лишається маленький крок. Але преса починає нагнітати. Мовляв, якби ми з п'яти ігор виграли, чи навпаки, з таким результатом "попадали". Тож, усе це треба відкинути. Гра відбулася – забути. А буде наступна гра, в якій суперник гратиме на сто відсотків, і він намагатимуться реалізовувати моменти так само, як і ми. Це все і є психологія футболіста, і потрібно дивитися на власні помилки. Вони нам допоможуть, я в цьому впевнений. І у сьогоднішній грі також, хоч і гіркий. Але він перетвориться в досвід солодкий, тому що ми врахували помилки. І на майбутнє, навіть на сьогоднішній день, ми вже розуміємо, що маємо робити.
- Мені здається, що в цьому і проявляється саме професіоналізм футболіста.
- Безумовно, це професіоналізм футболіста. Але я хочу сказати, що також важливою є роль тиску, яка зараз є і на футболістах, і на тренерах, і на всіх інших. На керівниках збірної тиск зараз божевільний. Усі зуміють, що ці "два кроки" можуть пролити промінь світла для країни, в цей нелегкий час . Для нас це буде підйом. І ми це все розуміємо, бо це тисне на футболістів. Є люди, які це все можуть не витримати. Тому, я сподіваюсь, командою ми все переборемо.

- Ти починав грати за збірну в 2003 році, так?
- У 2004.
- Навіть так,  2004. Ти починав з юнаків?
- Так.
- Той матч, злощасний, 99 року. Ти пригадуєш?
Так, пам'ятаю. Слухайте, як його не пам'ятати? Напевне, вся країна плакала, і я плакав. Я думав, що ми будемо чемпіонами. Тоді, здається, був Чемпіонат Європи?
 - Чемпіонат Європи. Євро-2000.
Так, звісно. Я пам'ятаю всі свої матчі.
- Влад Ващук. Він нещодавно був у мене на ефірі. І він казав, що те "золоте покоління", яке було, воно найбільше переживало саме за матч України зі Словенією в 99-му році. Ну і, звичайно, гравці, які грали за Динамо Київ. Ще був поєдинок з Баварією. І він каже, що потенціал тієї збірної був дуже високим. Якби ця збірна пройшла далі, то він розкрився б набагато більше. Який потенціал у цієї збірної, в якій ти граєш зараз?
Потенціал величезний. Я не хочу зараз кидати слова на вітер, тому що я впевнений, що у кожної збірної є свій потенціал і свій ресурс, який вона може використати. На той момент, як Влад і казав, це була найсильніша збірна за цей час, якщо можна так сказати. Але я не буду кидатись такими словами, тому що є покоління, і зараз є інше покоління. Я можу сказати за збірну: хлопці талановиті і молоді. Вони вже отримали гіркий досвід з Францією. Я впевнений, що вони вже настільки загартовані, що несуть відповідальність за свої дії.
- А особисто тобі часто сниться матч з Францією?

Якщо чесно – так. Я не люблю його згадувати. І через це, якщо чесно, я став недолюблювати Францію. І нещодавня поїздка до Сент-Ентьену також лишила мене можливості зіграти в цих двох надважливих матчах, і ми програли. Тому у мене гіркий досвід зі Францією. Так що я хотів би про неї взагалі не згадувати. У нас зараз є Словенія, і треба все віддати, щоб потрапити на Чемпіонат Європи. Ми граємо у Львові, стадіон нас гнатиме уперед. І ми знаємо, як тут вболівають суперники. Тому надважливо, напевне, сьогодні зіграти агресивно, щоб показати – хто в домі господар. І якщо у нас вийде забити перший м'яч, то це має, якоюсь мірою, розкріпачити хлопців. Так що, все в наших руках. Проте, знов-таки, матч буде важким, я в цьому впевнений.
- Дніпро у фіналі забив першим, але, чомусь, мені здавалося, що команда сама не повірила, що вони забили цей м'яч. І потім Севілья переломила цю ситуацію.
Я тут більш ніж упевнений. Я вже проаналізував цей матч. Я не можу сказати, що психологічно  "Дніпро" був готовий. Просто Севілья – досвідчена команда, яка знає...
- Відчуває...
- Так, вона відчуває, все правильно. І я уже потім разів п'ять його переглядав. У пам'яті воно залишається, напевне, на все життя. Просто ця команда більш досвідчена. По-перше, у нас було величезне бажання, у нас там у всіх очі горіли. І я певен, що ми хотіли перемогти на триста відсотків. Але Севілья, у цьому компоненті, більш досвідчена команда, яка в потрібний момент забила гол, який вирішив усе. Знов-таки, я не можу повірити, як ми там не виграли Лігу Європи. У нас був реальний шанс. Але зараз я розумію, хто б там що не говорив, що Севілья сильніша команда – грали дві рівні команди, з рівним шансом на успіх. Єдиний аспект, де ми програли – це досвід Севільї, який і допоміг їм перемогти Лігу Європи. Забий ми тоді, при рахунку два-два, на початку другого тайму м'яч – я впевнений, що ми б перемогли. А так, за рахунок досвіду, Севілья зробила те, що мала б зробити. Я розумію, що за рахунок журналістів, усі гадали, що Севілья переможе в будь-якому випадку. Що б не казали – це правда. Але ми футболісти, і ми були впевнені в перемозі.

Зараз можна казати, що за рахунок досвіду, Севілья досягла такого результату.

 - Ця Словенія, з якою нам доводиться грати тепер. Вона, на твій погляд, досвідчена? Можливо, треба враховувати, що "ту" Словенію, проти якої ми вже грали в дев'яносто дев'ятому, і "цю" тренує один і той самий тренер?
Так, це вже досвід. Тренер знає усі ці тонкощі, це важливо. Але я можу сказати, що у нас є великий плюс у тому, що у нас зберіглася та сама команда, що й два роки тому. І ми, за рахунок гіркого досвіду, який ми пройшли зі Францією, сьогодні маємо його врахувати, і зробити висновки.
- В тому-то й справа, що вони по всій Європі грають.
Дисципліну можна побороти там. Тою ж дисципліною, в своїй команді, і самовіддачею, і індивідуальною майстерністю окремих гравців. У нас вона є. Перед грою можна говорити, що зараз є всі шанси побороти. У нас це вийде – треба самим зіграти компактно, організовано. І у нас є два гравці, які можуть один-в-один вирішити результат гри. На правому фланзі Ярмоленко, на лівому – Коноплянка. Насправді, як на мене, є шанс, що гра буде в'язкою. Ми до кінця вірили, що вийдемо, все-таки, з другого місця. Будемо відверті – Іспанія з самого початку була фаворитом. І конкурувати на сьогоднішній день... Як ми показали – ми можемо з ними конкурувати. Але перед початком групового етапу я був упевнений, що головна боротьба у нас буде зі Словаччиною. Тобто, ми будемо боротися за цю путівку. На жаль, перший матч ми програли, в якому зобов'язані були виграти. Все ж, від цього вирішувалась доля. Десь ми були розслабленими, не врахували цього. І потім, звісно, було важко. Загалом ми, як і очікувалось, пройшли цю групу. Єдине, звісно, упущення – це Словаччина. Десь були ключові матчі: що вдома, що на виїзді. Звісно, друга гра була легша для словаків. І вони діяли від оборони, і майже не давали нам шансів створювати моменти. А так, знов-таки, все просто. На початку я був упевнений, що саме з цією командою у нас була боротьба. Так і вийшло. І, на жаль, ми не стали переможцями у цій боротьбі.

/ Володимир Мула

розшифрував Дмитро Реплянчук