Розвідка перед Книжковим Арсеналом: «Енеїда», французька карикатура і Альф

З 17 по 21 травня у Києві відбуватиметься сьомий Книжковий Арсенал. Там святкуватимуть 175 років від першого повного видання «Енеїди» Івана Котляревського і пов'язали з цим фокус-тему — «Сміх. Страх. Сила».

Поки що вона втілюється так: коли дивишся на програму Книжкового Арсеналу, спершу виникає страх від неймовірної кількості подій, потім хочеться набратися сил, щоб відвідати якомога більше, а сміх ще чекає попереду.

Щоб підготуватися до найбільшої книжкової події Києва, ми розпитали кураторку програми «Сміх. Страх. Сила» Тетяну Терен про цю тему і несподіванки, які готує Арсенал. А потім створили добірки подій на різні смаки — там знайдеться і трохи Французької революції, і трохи «Перцю», і навіть  «Альф».

Тетяна Терен, координаторка Української програми та кураторка фокус-теми «Книжкового Арсеналу»

Тетяна Терен, фото надано Мистецьким Арсеналом

Чому тема «Сміх. Страх. Сила»?

Обираючи тему, ми хотіли поговорити про роль, форми й функції сміху в українській і світовій культурі. Водночас нам було важливо звернути увагу нашої аудиторії на особливу роль сміху в складні часи (в які ми живемо й зараз). Як засвідчує історія світової культури, сплеск сміхової культури простежується саме у періоди криз. У цьому легко переконатися на прикладі нашої літератури: «Енеїда» Котляревського з’являється наприкінці XVIII століття, коли зникла надія на відновлення гетьманської України, Степан Руданський пише свої «співомовки» в час, коли у дію вступає Валуєвський циркуляр, «усмішки» Остапа Вишні народжуються в роки радянської цензури й репресій, і так само не випадково наприкінці 80-х, за кілька років до розвалу Союзу, Юрій Андрухович, Віктор Неборак та Олександр Ірванець створюють у Львові літугруповання «Бу-Ба-Бу».

Що буде несподіваного?

Якщо говорити про літературну програму, то найбільш несподіваним (оскільки на «Книжковому Арсеналі» відбудеться його прем’єра) стане «мультимедійний колаж з елементами лекції, концерту та банкету» «Безкінечна подорож, або Енеїда» від Юрія Андруховича та агенції «Арт-поле». Також запланований показ відновленої спеціально для фестивалю дійсно культової, «не музеєфікованої» (за словами Оксани Забужко) вистави «Енеїда» харківського театру «Арабески».

Також уперше цього року спільно з однією з київських ресторацій ми готуємо мистецько-гастрономічний проект — кав’ярню «Еней», в якій можна буде скуштувати українські страви, згадані в «Енеїді» Котляревського.

Що прочитати, щоб налаштуватися на хвилю «Сміх. Страх. Сила»?  

Звісно, цей список має починатася з «Енеїди» Котляревського. На жаль, ця поема через ті ж самі стереотипи, прищеплені нам шкільною програмою з літератури, вважається чимось застрілим і малоактуальним, натомість, на моє переконання, це один із тих текстів, які й сьогодні захопливо читаються. А разом з тим саме сьогодні дуже важливо перепрочитати цей текст, щоби ще раз переконатися, що Еней Котляревського – це один із перших супергероїв в українській літературі. І саме сміх допомагає йому пройти всі небезпеки й перепони, щоб урешті-решт заснувати власну державу на землях царя Латина.

Для тих, хто хоче зануритися в тему глибше, я порадила б перечитати літературознавчий мастрід — «Кітч і література» Тамари Гундорової. Також корисно буде знайти антологію, видану 2007 року, — «Бу-Ба-Бу (Андрухович, Ірванець, Неборак)», до якої ввійшли вибрані вірші, есеї та прозові тексти «бубабістів».

А для читацького задоволення й поновлення списку улюблених цитат на всі випадки життя раджу три поетичні збірки іронічних поетів, які вийшли в «А-Ба-Бі-Га-Ла-Ма-Зі”, — «Автопортрети» Назара Гончара, «Санітарочку Раю» Олександра Ірванця та «Шедеври» Юрка Позаяка.

Енеїда і ко

Обкладинка «Енеїди» з ілюстраціями Анатолія Базилевича

«Енеїда» Івана Котляревського — книга з характером. І цей характер сповна проявився в ілюстраціях Анатолія Базилевича. Він працював над зображеннями дев’ять років, поєднував античність, козацький міф і стилізації під пін-ап та комікси. З цього у 1968-му вийшла «Енеїда», яку потім перевидали 17 разів.

Спеціально до Книжкового арсеналу 2017 виходить нова книга — «“Енеїда” Базилевича». Вона покаже історію створення художником ілюстрацій. З неї можна буде дізнатися, скільки макетів і шрифтових композицій створив Базилевич і як грецькі богині приміряли українські очіпки й намиста.

А взагалі з «Енеїдою» та її ілюстраціями буде пов’язано багато:

«Безкінечна подорож, або Енеїда»

Коли і де: 17 травня, 19.00, Зал «Фарби»

Мультимедійний колаж з елементами лекції (Юрій Андрухович), концерту (Марк Токар/Віктор Новожилов) та банкету (vj-група Cube і всі-всі-всі). Представляє агенція «АртПоле».

«Енеїда. 20 років потому»

Коли і де: 20 травня, 19:00, Перформативна сцена.

Вистава харківського театру-студії «Арабески» режисерки Світлани Олешко. Нова версія проекту 1997 року.

Презентація-обговорення книги «Енеїда Базилевича»

Коли і де: 21 травня, 13.00, Зал УВК.

Учасники: Олексій Базилевич, Катерина Сіваченко, Данило Нікітін, Діана Клочко. Модераторує Павло Гудімов, організовує Артбук.

Кураторська екскурсія Павла Гудімова залом «Енеїда Базилевича»

Коли і де: 21 травня, 15.00, Зал «Енеїда Базилевича».

«Дали перцю!»: сорок років і один кілометр сатири  

Обкладинка журналу «Перець»

Культовий гумористичний журнал «Перець» спершу був «Червоним перцем». З’явився він у 1922-му році, регулярно почав виходити з 1927-го. Тоді він здобував популярність завдяки Остапу Вишні, мав ілюстрації Олександра Довженка, а потім пережив хвилю репресій. В результаті слово «червоний» з назви зникло, а от ідеологічна складова лише підсилилася. Так виник потужний сплав гумору і радянської пропаганди. Такий потужний, що у 1986-му наклад журналу перевищував 3 млн примірників.

На цьогорічному Книжковому Арсеналі покажуть розвиток «Перцю» впродовж сорока років — від 1950 до 1991 року. А ще обговорять, чим він відрізняється від сучасного гумору.

«Вечір з “Перцем”»

Коли і де: 19 травня, 16.00, Зал «Один кілометр “Перця”»

Спільний проект Я-Галерея з Національною бібліотекою ім. Ярослава Мудрого.

Кураторська екскурсія Павла Гудімова залом «Один кілометр “Перця”»

Коли і де: 20 травня, 12.30, Зал «Один кілометр “Перця”»

Дискусія «Чому сучасний гумор не схожий на “Перець”»?

Коли і де: 21 травня, 17.00, Зал УВК.

Модерує Павло Гудімов, організовує Українська візуальна книга.

Не про «Перець», але про інші аспекти українського гумору поговорять на таких подіях:

Лекція «Коротка історія сміху в українській літературі»

Коли і де: 18 травня, 16.00, Зал «Папір».

Лекцію прочитає Ростислав Семків

Дискусія «Галицький гумор 1970-х‒кінця 1980-х як засіб виживання в межах системи»

Коли і де: 19 травня, 16.00, Зал «Дукат».

Учасники: Юрій Винничук, Віктор Морозов, Олександр Ірванець, Сергій Проскурня. Модерує Богдан Шумилович.

Дискусія «Сороміцький гумор у традиціях українців»

Коли і де: 20 травня, 14.00, Кінозал № 1.

Учасниці: Ірина Ігнатенко, Леся Мудрак та Анастасія Мельниченко.

Французька революція в карикатурах

Карикатура Оноре Дом'є «Гаргантюа»

Що треба знати про художника і карикатуриста Оноре Дом’є? Для початку те, що він жив у ХІХ столітті. Був продуктивним: зробив понад 4000 літографій. І різким: за гравюру «Гаргантюа», де король Луї-Філіп поїдає відібране в бідних золото, Дом’є ув’язнили на 6 місяців. А ще його визнавали: Бальзак називав його «Мікеланджело карикатури».

Щоб дізнатися більше про життя і творчість Оноре Дом’є, можна подивитися виставку його робіт, а ще послухати лекцію про політичну карикатуру Франції.

Лекція «Історія французької політичної карикатури»

Коли і де: 20 травня, 19.00, Зал УВК.

Читає лекцію історик Лоран Біль, а організовує Французький Інститут в Україні.

«Альф» і меми

Кадр з серіалу «Альф», alf.wikia.com

Як живеться гумору в сучасній Україні? Як він допомагає політикам чи приводить глядачів на чергову частину «Піратів Карибського моря»? Як ми жартуємо у фейсбуці, а як у віршах? Про це все теж поговорять а, може, й посперечаються на Книжковому Арсеналі.

Дискусія «Сміх у часи криз»

Коли і де: 17 травня, 16.00, Зал «Фарби»

Говоритимуть Ростислав Семків, Тарас Лютий, Олександр Івашина, Михайло Назаренко, Тетяна Огаркова. Модеруватиме Юрій Макаров.

Дискусія «Політичний карнавал. Сміх як гачок для електорату».

Коли і де: 19 травня, 18.00, Зал «Фарби»

Учасники: Іван Яковина, Богдан Кутєпов, Максим Кияк, Юрій Луканов. Модератор: Андрій Куликов.

Вечір іронічних поетів «Піонери вільного гумору»

Коли і де: 19 травня, 19.00, Поетична сцена

Учасники: Олександр Ірванець, Юрко Космина, Володимир Цибулько, Артем Полежака та Юрій Винничук. Модераторка: Соня Сотник.

Дискусія «Це не тема для жартів. А що тоді тема?»

Коли і де: 20 травня, 17.00, Зал «Дукат»

Учасники: Тетяна Микитенко (ragu.li), Роман Голубовський (UaReview), Андрій Шабанов (“Стендап-Шоу”). Модерує Майкл Щур, організовує Громадське.

«Коротка історія закадрового гумору»

Коли і де: 21 травня, 16.00, Кінозал № 1

Зустріч із перекладачем Олексою Негребецьким. Модерує Катерина Мізіна, організовує Громадське.