«Хто не скаче – той проти змін» — репортаж з протестів у Румунії

«Злодії», «Відставка!», «Спротив», «Хто не скаче – той проти змін», – скандують кілька тисяч демонстрантів на площі Вікторії в Бухаресті. Синьо-жовто-червоний румунський прапор часто загортається, так що видно лише жовтоблакитну його частину, що мимоволі змушує згадати Майдан.

Мокрий сніг сипле в очі і одразу крижаніє. Хурделиця, мряка, пізній вечір під час робочого тижня, але людей чимало. Вдягнені в лижні костюми і все найтепліше мітингарі стрибають, розважаються грою в барабани, співанням гімну та скандуванням антиурядових гасел.

«Уряд довів, що вони зацікавлені не в тому, щоб захищати інтереси Румунії та її громадян, а в захисті корумпованих політиків, які хочуть уникнути покарання та створити умови, в яких надалі вони зможуть красти ще більше суспільних коштів. По-друге, вони не повністю скасували закон про амністію корупціонерів, пробують протиснути просто в інший спосіб. Вони не здалися», – пояснює дівчина на ім'я Єлена Нєдєля, яка займається маркетингом в одному з банків.

Приводом для наймасовіших з 1989-го року протестів став указ, що дає амністію корумпованим чиновникам, які вкрали менше 48 000 тисяч доларів. Ця зміна також могла б допомогти уникнути покарання голові правлячої соціал-демократичної партії Лівіу Драганю – соратнику новообраного прем’єр-міністра  Соріна Гріндяну.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Амністія корупціонерів: рішення уряду Румунії спровокувало найбільші протести з часів Чаушеску

Хоча закон пообіцяли скасувати, люди продовжують щовечора протестувати.

«Воры! Воры» – почувши, що я з України, переходить на російську високий чоловік у крислатому капелюсі. Він адвокат і не хоче говорити на камеру, тому передає слово знайомій на ім’я Мадалена, яка працює менеджером в банку неподалік.

«Уряд має піти – це головний крок. Якщо ні – то цьому закону, що звільняє корупціонерів, не буде вороття», – пояснює Мадалена.

Насправді попри гасло «відставка» все ж на цьому етапі протест – позиція і попередження уряду. Більш того, хоча перші три дні  від початку протестів 1-го лютого демонстранти вимагали відставки уряду, потім зрозуміли, якщо Кабінет міністрів піде, то тимчасовий уряд не матиме юридичної сили змінити чи анулювати важливі постанови.

Соціал-демократична партія прийшла до влади лише в грудні 2016 року, тож має ще час на те, щоб і робити помилики. Тим паче вони спромоглися і знизити податки, і підняти пенсії, чим таки тримають прихильність частини населення. До того ж напередодні парламент не назбирав достатньо голосів, щоб відправити уряд у відставку.

Та й за даними опитувань, які провів департамент комунікацій в університеті Бабеш-Болайя, – лише 6,14% демонстрантів на площі підтримують опозицію.

«Люди лишаються на площі, аби нагадати політичним силам, що ми намагаємося підтримувати саме ті державні інституції, які добре й ефективно борються з корупцією. Люди показують, що громадянська свідомість в Румунії на досить високому рівні, аби не допустити кроку назад», – пояснює Анжела Грамада. Вона 9 років тому перебралася сюди з Молдови і нині очолює Асоціацію експертів з безпеки та глобальних питань у Румунії.

Президент Румунії Клаус Йоганніс, відповідно до румунського законодавства, має чимало влади. Наразі президент підтримав протести.

Головне питання в цій історії, чи Румунія, справді, спромоглася за останнє десятиліття побудувати незалежні та ефективні антикорупційні органи. «Хай за вами прийде ДНА», - скандують мітингарі. «ДНА» – абревіатура, яку чути найчастіше. ДНА – Національний директорат у боротьбі з корупцією. Державна інституція, якій довіряють найбільше.

«Національний директорат у боротьбі з корупцією (ДНА) міг би стати моделлю для країн регіону – не лише для Румунії чи Болгарії, а й для Молдови та України. Ця інституція була заснована 2002 року,  дуже довго не було на це політичної волі. І жодна партія не хотіла, аби ця інституція працювала. Потім деякі органи влади на певному етапі прагнули використовувати його як інструмент боротьби з політичними опонентами, – розповідає Анжела, поки ми слухаємо, як на вулиці скандують «ДНА! ДНА!». – Коли ми порахуємо, скільки вони відправили до в’язниць, то вистачить на два-три уряди. Серед затриманих і колишній прем’єр-міністр, і міністри, і відомі румунські політики, й навіть депутати Європарламенту. Однак у 2016-му ця агенція програла понад сто справ у суді, через слабкість обґрунтувань. Багато їхніх справ можуть бути оскаржені в Європейському суді з прав людини, тому що докази збиралися за участі тих чи інших органів влади, скажімо, з використанням прослуховування». 

«Ви всі тут проти корупції, а що означає вона для вас особисто?» – перепитую мітигнувальницю.

«Це коли йдеш у лікарню і бачиш, що ситуація там не поліпшується, хоча щороку слухаєш, що от туди спрямовано бюджетні кошти. І так в усіх установах», - відповідає Мадалена. Дівчина бере участь в антиурядових протестах.

Люди на снігу малюють слово #reziste – спротив. Така ж голограма проектується на багатоповерхівці навпроти будівлі уряду. Тут чимало креативу.

«Вам все до лампочки, а мені до лампочки, що вам до лампочки», – принаймні так мені перекладають один з написів на плакаті, який на ціпок причепив високий статечний літній чоловік.

«Я пенсіонер. Багато пенсіонерів проголосували за цей уряд соціал-демократів, бо той пообіцяв і підняв пенсії. Я зрозумів, що продав свій розум за пенсію. От собі вирішив, що ті гроші, на які її збільшили, передам бездомним собакам. Вийшов на вулицю, бо вони мене образили і обурили. Але знаєте, якби я вийшов на вулиці за таких  обставин 30 років тому, мене б відправили до божевільні. Так що я радий, що ми маємо змогу стояти за свої права», - розповідає про себе чоловік поруч.

Поки що протестувальники обіцяють виходити на протести знову й знову, поки не переконаються, що відкат назад у демократичних стандартах у їхній країні точно вже неможливий. 9 лютого стало відомо, що у відставку подав міністр юстиції Флорін Іордаче. Це була одна з вимог учасників протестів.