Садибу Терещенків у центрі Києва повернули в комунальну власність

Про це повідомляється на сторінці Верховного Суду.

Зазначається, що у 2007 році Головне управління комунальної власності Києва (нині Департамент комунальної власності Києва), ВАТ «Укрнафта» та КП «Дирекція реставраційно-відновлювальних робіт» уклали інвестиційний договір з реконструкції та реставрації пам’ятки архітектури місцевого значення — маєтку українського підприємця та мецената Івана Терещенка.

Пізніше, згідно з договором про заміну сторони в зобов’язанні, усі права та обов’язки ВАТ «Укрнафта» взяло на себе ПрАТ «Центрелеватормлинбуд».

Далі сторони уклали додаткову угоду про набуття інвестором права власності на садибу, а інвестиційний договір припинили, зазначають у Верховному Суді.

Зрештою, у 2009 році «Центрелеватормлинбуд» на підставі наказів Головного управління комунальної власності Києва оформив свідоцтва, які засвідчили права власності на маєток.

Прокурор звернувся до суду з позовом до «Центрелеватормлинбуду» й «Дирекції реставраційно-відновлювальних робіт» про розірвання інвестиційного договору та повернення садиби в комунальну власність, вказавши, що відповідачі не виконали своїх обов’язків.

Крім того, об’єкти культурної спадщини не вибули у встановленому законом порядку з комунальної власності, оскільки на момент виникнення спірних правовідносин діяла законодавчо встановлена заборона на їхнє відчуження.

До того ж, за даними прокурора, відповідачі не дотрималися вимог Закону України «Про охорону культурної спадщини» та умов охоронних договорів, оскільки садиба досі перебуває в незадовільному стані.

Суди попередніх інстанцій у задоволенні позову відмовили. Проте Велика Палата Верховного Суду, розглянувши касаційну скаргу прокурора, ухвалила рішення про задоволення вимог щодо повернення садиби Терещенків територіальній громаді Києва.

Детальніше про садибу

Будинок зведений у 1875 році в стилі вікторіанської неоготики. На розі будівлі розташована вежа. На кожному поверсі використані різні види вікон: на першому поверсі звичайні, а на другому й третьому — готичні та аркові відповідно.

Фасади будівлі закінчуються невеликими зубцями, як на оборонному мурі.

Спершу маєток належав дружині Чин у російській імперії. До 1845 року чин надавав право на спадкове дворянство, потім — тільки на особисте. Колезькі асесори зазвичай перебували на посаді реєстратора, секретаря або радника.колезького асесора, поміщиці Феліції Модзелевській. Після смерті чоловіка вона продала будинок підприємцю та благодійнику Івану Терещенку, який походив з династії цукрових магнатів.

З листопада 1917 року в будинку розмістився Генеральний секретаріат шляхів Української Народної Республіки (УНР), а згодом Міністерство шляхів сполучення.

За часів Української Держави гетьмана Павла Скоропадського в будівлі також розміщувалися підрозділи Міністерства шляхів.