САП оновила підозри ексголові Фонду держмайна Сенниченку та іншим фігурантам справи про «бек-офіси»

Про це повідомили Спеціалізована антикорупційна прокуратура та Національне антикорупційне бюро України.

У березні 2023 року правоохоронці повідомили про викриття злочинного угрупування, яке протягом 2019–2021 років заволоділо понад 500 мільйонами гривень коштів держпідприємств. Серед них — найпотужніше хімічне підприємство України АТ «Одеський припортовий завод» та один із найбільших у світі виробників титанової сировини АТ «Об’єднана гірничо-хімічна компанія».

Наразі фігурантам повідомили про нові підозри у відмиванні доходів, одержаних злочинним шляхом на суму понад 10 мільярдів гривень.

Дії учасників злочинного угрупування кваліфікували за ч. 1, 2, 3 Створення, керівництво злочинною спільнотою або злочинною організацією, а також участь у нійст. 255, ч. 2 Зловживання владою або службовим становищемст. 364, ч. 3 Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхомст. 209 та ч. 5 Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищемст. 191 Кримінального кодексу України.

Так, підозри отримали (посади вказані на момент вчинення злочину):

• голова Фонду держмайна, якого слідство вважає організатором злочину та керівником злочинної організації;
• співорганізатор злочину — наближений до голови ФДМУ;
• радник голови ФДМУ;
• два посадовці, які в різні періоди виконували обов’язки директора АТ «Одеський припортовий завод»;
• в.о. керівника АТ «Об’єднана гірничо-хімічна компанія»;
• два власники ТОВ-переможця аукціону на «ОПЗ»;
• двоє співучасників злочину.

Правоохоронці не називають імена підозрюваних, але відомо, що в період 2019–2021 років Фонд держмайна очолював Дмитро Сенниченко.

Що це за справа?

За даними слідства, у 2019–2021 роках тодішній голова Фонду держмайна створив злочинну організацію для встановлення контролю над найважливішими об’єктами управління ФДМУ у добувній, переробній, паливно-енергетичній та інших галузях економіки держави.

За планом, в органи управління держпідприємств мали призначати лише керованих людей, які б ухвалювали рішення в інтересах злочинної організації. Зокрема, укладали договори із підконтрольними компаніями на умовах, які не відповідали інтересам держави.

Водночас для контролю держпідприємств створили «бек-офіси»: визначені люди, які не були держслужбовцями, давали вказівки керівникам держпідприємств щодо укладення договорів, визначення переможців тендерів тощо.

Так, слідство зазначає, що голова ФДМУ забезпечив призначення підконтрольних йому людей в органи управління Одеського припортового заводу. Завод та підконтрольна фігурантам організація домовилися про перероблення сировини за заниженими цінами. За даними слідства, через це завод недоотримав понад 300 мільйонів гривень.

Крім того, як зазначають слідчі, організація заволоділа коштами іншого державного підприємства — Об’єднаної гірничо-хімічної компанії (ОГХК). За даними слідства, підприємство уклало контракти про продаж сировини підконтрольній компанії за заниженими цінами. А потім цей товар потім перепродали за ринковими цінами. Через це ОГХК зазнала 118 мільйонів гривень збитків.

Наразі досудове розслідування триває, встановлюються інші можливі епізоди протиправної діяльності, а також інші люди, які можуть бути причетні до злочинів.