Сексуальне насилля під час війни. Чи розкриються нові випадки після запуску репарацій для постраждалих — думки фахівців
У психологів, які працюють із постраждалими від сексуального насильства під час війни (СНПК), різняться думки щодо того, чи з запуском проєкту з виплат проміжних репарацій стане більше офіційних повідомлень про таке насилля.
Про це йдеться у матеріалі hromadske «Хто заплатить? Про термінові репарації для постраждалих від сексуальних злочинів в окупації».
Психологиня Тетяна Сіренко вважає, що повідомлень про насильство може побільшати. Але, на її погляд, лише фінансова мотивація для людей не є доброю.
«Ми живемо в країні, де достатньо обмежені ресурси, й люди часто орієнтуються на матеріальну складову мотивації. Є таке в нашому суспільстві. Тому я впевнена, що кількість свідчень точно збільшиться. Але чи це покращить ситуацію загалом? Велике питання. Бо на мою думку, люди не свідчать, тому що вони не готові», — зазначила вона.
Натомість психологиня Ганна Тахтинських вважає, що навряд чи репарації спонукатимуть до більшої відкритості, адже люди боятимуться розголосу.
Вона зазначила, що анонімних повідомлень про Сексуальне насильство, пов’язане з конфліктом включає зґвалтування, сексуальне рабство, примус до проституції, примусову вагітність, примусовий аборт, примусову стерилізацію, примусовий шлюб, а також будь-яку іншу форму сексуального насильства, вчиненого щодо жінок, чоловіків, дівчат або хлопців, яка напряму чи опосередковано пов’язана з конфліктомСНПК є в рази більше, ніж офіційних, де люди погоджуються розкрити правоохоронцям свої персональні дані.
«Думаю, що репарації будуть дуже важливі для цих людей. Але сплеску, наприклад, інформаційного я не очікую, бо навантаження на психіку дуже велике після цього», — вказує фахівчиня.