Середній клас в Україні скорочується. Що ще стало відомо з нової доповіді Програми розвитку ООН?
Соціальна нерівність в Україні зростає. Такого висновку дійшли автори доповіді про стан людського розвитку, яку щорічно публікує Програма розвитку ООН (ПРООН).
Цього року Україна, як і попереднього, за індексом людського розвитку посіла 88-му сходинку. Та, на відміну від попередніх років, у 2019-ому автори доповіді сфокусувалися не лише на середніх показниках, наприклад, прибутків, але також і на розриві між бідними й багатими. Розповідаємо, що ще стало відомо з нової доповіді.
Середній клас скорочується
Аби вважатися представником середнього класу, ви маєте витрачати від 10 доларів США на день. Таку норму визначив Світовий банк, і саме її для аналізу використали автори доповіді. Згідно із дослідженням, у 2013 році, після 15 років росту, середній клас в Україні став скорочуватись. На той момент 66% населення належали до середнього класу.
Під час презентації доповіді старший економіст ПРООН Бен Слей пояснив, що скорочення середнього класу в Україні пов’язане з кількома факторами: «Після 2013 року в Україні почалась серйозна економічна криза, яку спричинила економічна політика тодішнього уряду. Події на Донбасі та анексія Криму також відлякали інвесторів».
Примітно, що розрахунок вівся з урахуванням паритету купівельної спроможності. Це означає, що підрахунки ПРООН справедливі, незважаючи на трикратне падіння курсу гривні у 2013-2014 роках.
Жінкам платять менше, але ситуація трохи краща, ніж у світі
В середньому по всьому світу жінки заробляють на 45 відсотків менше, ніж чоловіки на тій самій посаді. В Україні ситуація дещо краща: розрив в оплаті праці чоловіків і жінок складає 41 відсоток. В Росії розрив ще менший — 38 відсотків. А найменший у Східній Європі розрив — у Молдові (25 відсотків).
Однак, як зазначив Бен Слей, до таких даних слід ставитися обережно: «Ми маємо оцінювати не лише рівні прибутків, адже в європейських країнах із середнім прибутком офіційні дані можуть вводити в оману».
Для цього автори доповіді намагалися вийти за межі середніх показників, натомість сконцентруватися саме на середньому класі в кожній країні, оскільки реальні дані про цю групу зібрати легше.
Жінки більш освічені, але менш підготовлені до «технічної» роботи
Кількість жінок, які навчаються в університетах, вища за кількість чоловіків. Ця тенденція зберігається в усіх країнах Східної Європи та Центральної Азії. Винятком стали лише Таджикистан та Узбекистан.
Однак, як зазначають у ПРООН, це не означає, що жінки матимуть вищі шанси на працевлаштування на ринку, який сьогодні тяжіє до діджиталізації. В Україні лише 25 відсотків жінок навчаються на STEM-спеціальностях (з англ. наука, технології, інженерія, математика — ред.). Бен Слей пояснює, що боротися з цією нерівністю важче, адже «це не пов’язано з фізіологією, це радше культурне явище».
hromadske – незалежне медіа, створене журналістами. Ми зможемо розказати більше історій, якщо ви підтримаєте нас. Долучайтеся до спільноти друзів hromadske на Спільнокошт.
Тривалість життя зростає, а отже і навантаження на систему охорони здоров’я
Аналітики також покращили прогноз щодо тривалості життя українців. Згідно з доповіддю, з 1990 по 2018 рік очікувана тривалість життя в Україні збільшилась приблизно на 2 роки. Не в останню чергу це стало можливим завдяки розвитку медицини, а також кращому доступу до неї.
Раніше, щоб підрахувати індекс людського розвитку, аналітики порівнювали рівень смертності матерів або немовлят. Та в майбутньому вони використовуватимуть саме критерій доступу до якісної медицини — в середньому умови життя на планеті покращуються.
Як на нерівність впливають зміни клімату?
Поглибити соціальну нерівність можуть і зміни клімату, які автори доповіді визначають як один із головних викликів для людського розвитку. В першу чергу, це стосується острівних країн, які можуть бути затоплені через підняття рівня Світового океану. Однак, для України потепління планети також несе певні ризики.
За підрахунками вчених, якщо викиди вуглецю не скоротяться, клімат Землі стане таким, як три мільйони років тому — сухим та спекотним. Це становитиме загрозу для аграрного сектору, від якого значним чином залежить Україна. Також забруднення повітря посилить навантаження на систему охорони здоров’я.
«Найбільш вразливими до змін клімату є бідні люди. Тому соціальна нерівність, імовірно, поглиблюватиметься, якщо нічого не змінювати», — зазначає постійна представниця ПРООН в Україні Дафіна Герчева.