Щастя. «Перший дзвоник» у середині вересня

16 вересня в школах міста Щастя нарешті пролунав «перший дзвоник». Школи не змогли відкритись 1 вересня через наступ бойовиків – українські війська відходили з північних передмість Луганська, тому місто обстрілювалося. Виконкомом міськради було прийнято рішення розпочати навчальний рік 3 вересня. Але в ніч на 3-є місто було обстріляно з «Смерчів» - піддавати дітей ризику не стали, початок навчального року було знову відкладено.

Після десяти днів хиткого перемир'я заняття в школах таки почалися. Найбільше цього хотіли самі діти. Цього року свято першого дзвоника має для них особливе значення. Це проголошення надії на мир, на повернення звичного життя, яке у луганчан відібрала війна. Хлопці готувалися з кінця липня, коли багато сімей переселенців повернулися в Щастя, яке вважалося тоді спокійним містом.

Незважаючи на близькість фронту, учнів стало більше. Щастинські школи цього року взяли на навчання багато дітей переселенців з Луганська та інших окупованих міст.

Ми побували на святі першого дзвоника в середній школі №56. Ще в понеділок сапери вели роботи у дворі будинку початкової школи, де в ніч з другого на третє розірвалося шість фугасних снарядів. Всю ніч навколо Щастя лунали автоматні і кулеметні черги, гриміли вибухи гранат. А у вівторок 450 школярів вишикувалися на святковій лінійці. Свято вийшло простим і зворушливим. Після лінійки заняття відкрилися уроком «Україна – єдина країна». Ми поспілкувалися зі школярами та їх вчителями. Багато говорили про війну, від якої всі втомилися і причин якої ніхто з них не розуміє. Говорили про життя в «прифронтовому» місті, де бюджетники і пенсіонери вже майже 2 місяці не отримують пенсій і зарплат, яке обстрілюється з усіх видів зброї. Про надії на мир. Про нього тут мріють всі – від учнів молодших класів до директора школи.

Поки надії не виправдовуються. Вже наступного дня, 17 вересня, Щастя було знову обстріляно російської артилерією.

/Костянтин Реуцький, Анна Перепелиця