Що треба знати про осінній призов на строкову службу

Скількох планують призвати

Осінній призов розпочався 5 жовтня й триватиме до 28 листопада. Згідно з розпорядженням Кабінету міністрів, цієї осені планують набрати 10 460 призовників. 6 360 служитимуть у Збройних силах, у Національній гвардії України — 3 500, 600 призовників вирушать до Державної спеціальної служби транспорту.

Хоча зазвичай в Україні призови на строкову службу в армію відбуваються двічі на рік — навесні й восени, — жовтневий призов уже четвертий за рахунком. Адже, паралельно з весняним, відбувся призов офіцерів запасу й додатковий, серпневий набір у Національну гвардію.

З 1 квітня по 31 травня служити пішли 14 тисяч українців. Близько тисячі офіцерів запасу в червні, ще стільки ж строковиків Національної гвардії — у серпні.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ З танцполу до військкомату: що сталось під час рейду до нічного клубу Києва

Кого призивають

Призиваються чоловіки віком від 20 до 27 років, які не служили раніше й не мають права на звільнення або відстрочку. Юнаки 18 — 19 років також отримають повістки, але служитимуть лише у випадку особистої згоди, і якщо підпишуть контракт.

Що ж стосується мешканців окупованих або тимчасово неконтрольованих територій України, призвати їх не можуть, позаяк їхні документи й досі перебувають у військкоматах, до яких, природно, українська сторона не має доступу.

Утім, відповідно до закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», прибувши до нового місця проживання, громадянин повинен у 7-денний термін стати на військовий облік у найближчому військкоматі. Після цього він уже підпадає під призов, якщо відповідає іншим вимогам призовника.

Де саме служитиме призовник, вирішує приймальна комісія у військкоматах. Кожного юнака оцінюють за рівнем освіти, технічної підготовки, кваліфікації, станом здоров'я, фізичного розвитку і морально-ділових якостей.

Призовники з вищою освітою служитимуть рік, усі інші — півтора.

«Наразі призов дуже обмежений, адже на основних посадах у військових частинах служать головно контрактники, а військовослужбовці строкової служби переважно обслуговувують території, виконують господарські завдання та ходять в наряди», — прокоментував Громадському представник Уповноваженого з питань захисту прав військовослужбовців Святослав Стеценко.

Кого не призивають

Серед призовників можуть опинитися й ті, хто має право не проходити військову службу. Відповідно до закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», так звану відстрочку від призову можна отримати за сімейними обставинами:

— якщо в призовника є непрацездатні батьки або особи, які потребують піклування;

— якщо призовник самостійно утримує неповнолітніх або непрацездатних рідних братів та сестер.

— якщо призовник виховує дитину без матері або має двоє або більше дітей, дитину-інваліда. Дружина-інвалід та вагітна дружина також може стати причиною.

Відстрочку дають і тим, хто на час отримання повістки навчається у вишах або в загальноосвітніх і професійно-технічних навчальних закладах з денною формою навчання. Теж саме стосується й громадян, які навчаються за кордоном у рамках міжнародних договорів.

Звільняють від військової служби також представників певних професій. Шанс не потрапити до армії під час усього періоду роботи за спеціальністю мають педагоги, лікарі в сільській місцевості, священики, сільські та міські голови, поліцейські, а також призовники з науковим ступенем кандидата наук.

Відстрочку можуть отримати й громадяни, яким на момент призову повідомили про підозру у вчиненні кримінального правопорушення або якщо кримінальна справа стосовно них уже розглядається судом.

Чи відправляють призовників у зону бойових дій?

Ні. Строковиків не відправлятимуть у «зону антитерористичної операції» на Донбасі. Неучасть солдат строкової служби в бойових діях закріплена у військовій доктрині України, яку восени 2015-го року затвердив президент.

«Є один виняток — були призовники, яких призвали до військової частини Національної гвардії в Маріуполі, але вони це робили за власним бажанням. Нині призовник може укласти контракт, і лише тоді вирушити в зону АТО», — пояснив Стеценко.

Чим загрожує ухиляння від призову

Тим, хто ухиляється від проходження служби, загрожує адміністративна, а іноді й кримінальна відповідальність. Це може бути штраф від 85 до 255 гривень, а в певних випадках — позбавлення волі до трьох років умовно.

У травні 2017 року Верховна Рада внесла зміни до закону «Про військовий обов'язок і військову службу». Відтепер органи місцевого самоврядування, керівники підприємств, установ та навчальних закладів повинні нагадувати призовникам, щоб ті з’явилися до військкоматів. Водночас вони зобов’язані протягом 7 днів повідомляти військкомати, якщо взяли або звільнили з роботи чи навчання призовників чи військовозобов'язаних.

«Якщо призовна комісія встановить, що призовника оповістили, але він не з’явився, комісія може подати його в розшук, — попередив Стеценко. — Складається відповідний протокол, а потім ці списки передаються до поліції. Поліція має оголошувати їх у розшук, знаходити й доставляти до військкомату».

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ СПЕЦРЕПОРТАЖ про про те, як із танцполу нічного клубу його відвідувачі потрапили до військомату

Підписуйтесь на наш канал у Telegram