ШІСТДЕСЯТНИКИ: Страшні слова, коли вони мовчать

Народна артистка України Олександра Бонковська читає вірш Ліни Костенко «Страшні слова, коли вони мовчать».

Страшні слова, коли вони мовчать,
Коли вони зненацька причаїлись,
Коли не знаєш, з чого їх почать,
Бо всі слова були уже чиїмись.

Хтось ними плакав, мучився, болів, 
із них почав і ними ж і завершив. 
Людей мільярди, і мільярди слів, 
а ти їх маєш вимовити вперше!

Все повторялось: і краса, й потворність. 
Усе було: асфальти й спориші. 
Поезія - це завжди неповторність,
якийсь безсмертний дотик до душі.

/ Громадське.Львів