«Шкаф»: Як фігурант справи «тітушок» уникнув СІЗО

У ніч на 19 лютого 2014 року, в розпал Майдану, поруч із Софійською площею в Києві було жорстоко побито і застрелено журналіста В’ячеслава Веремія. Зробили це так звані «тітушки» — молодики спортивної статури, які атакували не лише активістів Майдану, а й перехожих. Три роки потому ключові фігуранти цих подій у бігах або в розшуку, крім одного. Хто він та як уникнув утримання під вартою — у матеріалі Марії Томак, «Медійна ініціатива за права людини».

СПРАВА ВЕРЕМІЯ: ХТО ОРГАНІЗОВУВАВ «ТІТУШОК»

2 лютого в Шевченківському районному суді Києва відбувається чергове засідання у справі журналіста В’ячеслава Веремія. Наразі у справі двоє підозрюваних: Джалал Алієв, який підозрюється безпосередньо у вбивстві, він перебуває в розшуку, другий — Юрій Крисін. Йому інкримінують побиття журналіста, прокуратура кваліфікує цей злочин як хуліганство. Але за час розгляду цієї справи Крисін встиг стати фігурантом інших злочинів.

Справа В’ячеслава Веремія ще 2014-го була виділена із великого провадження, відкритого за фактами побиття та вбивства людей на перетині вулиць Великої Житомирської та Володимирської. Вона розглядається під головуванням судді Олега Лінника в Шевченківському районному суді Києва.

Юрій Крисін визнає свою провину в побитті Веремія. Відео, як журналіста б‘ють бітою, доступне в інтернеті.

Ця схема ілюструє організацію процесу залучення «тітушок» під час подій Майдану. ЇЇ було продемонстрована журналістам під час прес-конференції у МВС два роки тому. Згідно з нею, Крисін був одним із «бригадирів» «тітушок», яких збирали на замовлення у певний час, у певному місці за гроші. Майже всі персонажі слайду втекли з України та були оголошені в розшук.

У державний розшук оголошені Віталій Захарченко, Павло Зінов, Віктор Зубрицький), у міжнародний — Армен Саркісян, Володимир Кошелєв, а також Іван Бойко, Олександр Потороча, Станіслав Максюра. Їхнім компаньйонам пощастило менше: Олег Гебан, Геннадій Погребний та Сергій Костенко ще з 2015 року перебувають під вартою, їм інкримінуються замахи на вбивство 7-ми осіб. Зараз у Шевченківському райсуді Києва триває розгляд їхньої справи по суті, наступне засідання відбудеться 3 лютого об 11.30.

І тільки Юрій Крисін, відомий у кримінальних колах як «Шкаф» або «Шрек», залишається в Україні і де-факто є недоторканим.

23 грудня 2016 року трійка суддів Апеляційного суду міста Києва — Ігор Паленик, Денис Масенко та Олег Присяжнюк — змінили Крисіну запобіжний захід із утримування під вартою на цілодобовий домашній арешт.

screenshot з відео

Ця інформація у передноворічній метушні не стала сенсацією, але до новинних стрічок все ж таки потрапила – передусім тому, що йдеться про учасника епізоду резонансного вбивства. Але наприкінці грудня 2016-го Крисін перебував у СІЗО не у зв’язку зі «справою Майдану».

Доки тривали суди у справі «тітушок», Крисін встиг стати учасником інших епізодів.

17 березня 2016-го його було засуджено Києво-Святошинським районним судом Київської області за «незаконне поводження зі зброєю» до 3 років позбавлення волі. Ідеться про епізод із вимаганням у пасажирських перевізників в районі метро «Житомирська» та стрілянину.

screenshot з відео

Другий епізод – напад на автозаправну станцію «Народна АЗС» в Києві в районі аеропорту «Жуляни» 5 травня 2016 року. Крисіну в цьому епізоді інкримінується стрілянина із травматичної зброї в одного з охоронців АЗС. Саме в межах цього епізоду він був взятий під варту в серпні минулого року, перебував у СІЗО впродовж 5 місяців аж до зміни запобіжного заходу Апеляційним судом Києва «під ялинку».

screenshot з відео

Впродовж усього цього часу на варті безпеки Крисіна мала бути державна охорона.

ЧОМУ СПРАВА ВЕРЕМІЯ СЛУХАЄТЬСЯ У ЗАКРИТОМУ РЕЖИМІ

Крисіна взяли під варту майже через місяць після втечі Януковича — 29 березня 2014 року. І вже за півтора місяці після арешту над життям Юрія Крисіна нависає смертельна загроза: хтось у СІЗО погрожує його вбити і навіть здійснює проти нього насильницькі дії. Принаймні так стверджує у своєму клопотанні до слідчого в особливо важливих справах ГПУ Євгена Котеця адвокат Крисіна Андрій Калмиков — той самий Калмиков, який свого часу захищав у суді легендарного Вадима Тітушка.

Подібну заяву подає Котецю і дружина Крисіна. Стверджує, що їй телефонували із СІЗО, погрожували вбивством чоловіка у зв’язку саме зі «справою Майдану», вимагали 50 тисяч доларів та авто, а згодом — ще 150 тисяч доларів. Першу вимогу вона начебто навіть виконала — передала невідомим авто та 50 тисяч. Хто саме вимагав ці кошти — невідомо, розслідуванням цього факту прокуратура не займалась.

Євген Котець видає постанову про забезпечення безпеки Крисіну та подає до Печерського райсуду клопотання про зміну запобіжного заходу на домашній арешт. Це клопотання суд задовольняє: 27 квітня суддя Віта Бортницька змінює запобіжний захід Крисіну на цілодобовий домашній арешт.

Цікаво, що у листопаді 2016-го слідчий Котець сам став фігурантом розслідування —  журналістського. Програма «Схеми» знайшла у власності родини слідчого кілька квартир, будинок у Бучі, «Лексус». Журналісти згадують, зокрема, що Котець займався «справою Юрія Іванющенка», якого підозрюють у заволодінні часткою одеського ринку «Сьомий кілометр». А за словами Авакова, Іванющенко має стосунок до діяльності «тітушок» під час Майдану: «Чеботарь, Саркісян, Крисін — лідери київського «ОПГ». Вони сформували дві групи «тітушок» на Михайлівській площі, які базувалися в районі офісу депутата, відомого як «Єнакієвський».

Факт загрози життю Крисіна мав би бути зареєстрований у ЄРДР та розслідуватися.

У зв’язку із цим представник родини Веремія Віталій Титич вже двічі звертався до прокуратури із адвокатським запитом: коли та за якими статтями були відкриті провадження щодо загрози життю Крисіна, які слідчі дії вчинялися та чи була пред’явлена підозра. Ще в грудні 2014-го адвокату надійшла відповідь, що ці факти слідством перевіряються, але жодного окремого провадження не відкрито.

Саме ця заявлена загроза для життя підозрюваного, окрім звільнення з-під варти, дозволила закрити від суспільства судовий процес у справі Веремія. Усі подальші спроби представників потерпілих домогтися бодай часткового відкриття щоразу зазнавали невдач.

У червні 2014-го процесуальний керівник у справі, прокурор ГПУ Євген Красножон закриває провадження щодо Юрія Крисіна за кваліфікацією «умисне вбивство» та відкриває інше, в рамках якого Крисіну інкримінується «хуліганка».

Цікаво, «тітушкам» Костенку, Гебану та Погребному, які звинувачуються саме у замаху на вбивство, кваліфікацію так і не змінили, хоча серед потерпілих у їхній справі ніхто не загинув.

У серпні 2014-го, коли справу Веремія Шевченківський райсуд Києва почав розглядати по суті, адвокат Крисіна подає клопотання про ще радикальніше пом’якшення запобіжного заходу для підзахисного – особисте зобов’язання. Мотивує це тим, що його клієнт визнав провину, має позитивні характеристики з місця проживання, вагітну дружину і сина. Прокурор Красножон захисника підтримує: суддя Олег Лінник ухвалює рішення про зміну запобіжного заходу на особисте зобов’язання.

Тоді, 2014-го рішення Шевченківського райсуду викликало значний резонанс.

А міністр внутрішніх справ Аваков висловив своє обурення.Стверджував навіть, що їм із генпрокурором, мовляв, доведеться відкрити проти судді Лінника кримінальне провадження. Жодних проваджень, щоправда, відкрито не було.

Отже, слідчий Котець із міркувань безпеки та згідно з клопотанням адвоката надавав Крисіну охорону. А значить, у згаданих вище епізодах він міг брати участь, перебуваючи під пильним оком поліцейських бодігардів. «Медійна ініціатива за права людини» звернулася до Національної поліції з питанням, хто саме мав охороняти Крисіна. У відповідь нам повідомили, що запитувана інформація — для службовго користування.

За інформацією джерел у правоохоронних органах, після грудневого звільнення з-під варти Крисіна до нього за рішенням слідчого знову приставлена державна охорона. Який саме підрозділ здійснює цю охорону джерело не уточнює, але запевняє, що Крисіну і справді загрожує небезпека.

СПРАВИ ДОРЕВОЛЮЦІЙНІ

Горлівчанин за походженням, Юрій Крисін вже протягом близько 10 років мешкає в Києві. До подій Майдану мав судимість 2010 року, яка нині вважається погашеною. Якщо набратися терпіння, в YouTube можна навіть віднайти відео починаючи від 2009 року за участю особи, яка зовні дуже схожа на Крисіна.

Наприклад, 2012-го чоловік схожий на Юрія Крисіна, брав участь у рейдерському захопленні Лук’янівського ринку.

screenshot з відео

Ще один фігурує на відео захоплення автостоянки на вулиці Ревуцького в Києві, що відбувалася в 2013-му.

screenshot з відео

ШТАБ-КВАРТИРА

За інформацією джерел серед учасників процесу, однією з київських штаб-квартир «тітушок» під час подій зими 2013 — 14-го років була мансарда будинку за адресою вул. Софіївська, 18а. Дуже зручне з точки зору логістики місце — між Майданом та Софійською площею.

Саме ця мансарда у вересні-жовтні 2009 року згадувалася в новинах про чергову київську рейдерську історію. У вільному доступі є навіть відео з камер спостереження, на якому зафіксовані атаки «спортсменів», в тому числі, й молодика, який нагадує Крисіна.

screenshot з відео

А на цьому скріншоті та сама дійова особа зафіксована вже в присутності працівників міліції – вочевидь, Шевченківського райвідділу Києва, який мешканці будинку публічно звинувачували у співучасті в незаконних діях.

screenshot з відео

Одна з активісток, яка брала участь у громадському протистоянні з рейдерам 2009-го, добре пам'ятає Крисіна. Олена погодилася на розмову за умови збереження анонімності. Вона каже, що люди, які здійснювали захоплення, утримували мансарду з 2009-го, під час подій Майдану, і навіть після них. Випровадити їх звідти вдалося через суд, тільки за рік чи півтора після революційних подій. Олена називає Крисіна одним з «бригадирів»:

«Так, він був присутній при захопленні, на нього була оформлена ця а-ля охоронна фірма, яка прийшла і захопила приміщення. Спершу було захоплення на Софіївській. Вони там базувалися. І потім вони вже захоплювали Володимирську (ідеться про мансарду в будинку поруч за адресою Володимирська, 19а, — Ред.). Але якщо на Софіївській було приміщення вже готове, де можна було жити, то на Володимирській вони захопили «голе» горище. Тому там історія швидше «розсмокталася», а от Софіївську вони тримали не менш як чотири роки.»

Про штаб-квартиру «тітушок» на Софіївській і про те, як працює ринок «живої сили» у «спортивках», можна було б дізнатися більше, якби судові слухання у справі вбивства Веремія були відкриті.

ЗВ’ЯЗКИ З ПРАВООХОРОНЦЯМИ

Рік тому народний депутат Ігор Луценко написав блог на «Українській Правді», в якому стверджує, що згадані у ньому правоохоронці були знайомі з «компаньйонами» Крисіна.

Йдеться про Віталія Стрижака та, як пише Луценко, «його групи», до якої він зараховує Євгена Коваля, Сергія Дуба та Андрій Рубеля. До 2014-го вони обіймали керівні посади в ліквідованому під час реформи УБОЗі.

На результати переатестації допис Луценка не вплинув. Сьогодні ці особи обіймають керівні посади, переважно у тому відділі, який має убезпечувати правоохоронні органи від, наприклад, корупційних зв’язків із криміналітетом – Департаменті внутрішньої безпеки. Наприклад, Євген Коваль очолює цей Департамент, Андрій Рубель є його першим заступником.

Віталій Стрижак є начальником кримінальної поліції, одним із заступників керівника всієї Національної поліції

Дані про згаданих вище керівників УБОЗ були донесені активістами особисто до тогочасної керівниці Нацполіції Хатії Деканоїдзе, але інформація залишилася без уваги.

Ми звернулися до вище згаданих правоохоронців за коментарем. Підлеглі Стрижака телефоном відмовилися коментувати наші питання.

У відповіді за підписом Євгена Коваля йдеться про те, що розслідуванням дій «тітушок», зокрема, Крисіна та Кошелєва, займалися саме ті особи, із яким, власне, цих «тітушок» народний депутат Луценко і пов’язує. Сьогодні вони «продовжують оперативне супроводження» кримінального провадження щодо подій на перехресті вулиць Велика Житомирська та Володимирська.

Джерела в органах прокуратури зазначають, що працівники Департаменту внутрішньої безпеки вже півроку не здійснюють оперативного супроводження цього провадження.

При обшуку  у серпні 2016-го в автівці Крисіна були знайдені «дві довідки, що за своїм змістом нагадують оперативні установки на громадян», яких розшукують під час кримінальних проваджень.

За інформацією джерел у правоохоронних органах, ці дві знайдені в авто Крисіна довідки — інформація про осіб, які викупили його борг перед компанією чи банком, що надав йому кредит на купівлю будинку в Київській області, в якому той проживає разом із родиною. Вони начебто погрожували Крисіну, вимагаючи повернути борг, саме тому він і міг збирати на них інформацію.

На думку слідства, ці документи не можуть бути підставою для проведення перевірки. Та саме вони можуть вказувати на ймовірні зв’язки з правоохоронними органами.

У грудні ми звернулися до Юрія Крисіна із цілим списком питань через його адвокатку Тетяну Гнатюк — як особисто, так і електронною поштою. Вони стосувалися, зокрема, і епізодів із рейдерськими захопленнями до Майдану, і зв’язків із правоохоронцями, і знайдених в автівці довідок. На момент підготовки матеріалу відповідь не надійшла.

/Марія Томак, «Медійна ініціатива за права людини»