«Шведська модель» карантину. Чому, попри епідемію, життя в країні майже не змінилося?
Відтоді як ВООЗ оголосила центром пандемії коронавірусу Європу, тамтешні країни одна за одною почали вживати заходів для стримування епідемії. У багатьох оголосили надзвичайний стан або ж заборонили вихід із дому без поважної причини та зібрання більш ніж двох людей, наказали закритися підприємствам за винятком критично важливих тощо.
Жорсткі обмеження зрештою ввели навіть Велика Британія та Нідерланди, уряди яких раніше заявляли: стримати поширення коронавірусу все одно вже неможливо, а карантинні заходи хіба нашкодять економіці. Та різке зростання випадків інфікування SARS-CoV-2 — зокрема й летальних — спонукало британців та нідерландців змінити свою думку.
Утім є щонайменше одна європейська країна, життя в якій майже не змінилося попри епідемію — Швеція. Ні, тамтешній уряд радить не виходити з дому без крайньої потреби, не збиратися в людних місцях тощо — але (принаймні поки що) не впроваджує примусових заходів. hromadske розбиралося, в чому особливість «шведської моделі» карантину — і чи працює вона.
«Лише вказівки й поради»
Для 26-річного студента Гетеборзького університету Єспера життя через коронавірус змінилося лише в одному: закрилися вищі навчальні заклади й школи для старшокласників, а тому заняття він не відвідує.
«Якщо не враховувати цього, то моє життя через коронавірус майже не змінилося. У Швеції досі працюють ресторани, кафе, бари. Можна виходити на вулицю, працює громадський транспорт. Хіба деякі крамниці змінили графік роботи. Решта ж речей, по суті, лишилися такими, як і були», — розповідає він hromadske.
Водночас Єспер зізнається: для нього коронавірус тривалий час був чимось, що відбувалося десь далеко, як-от в Італії: «Я з дівчиною взагалі планував туди поїхати наприкінці березня, але не склалося».
Не можна казати, що спалах коронавірусу взагалі не відобразився на Швеції. Люди все ж не так часто виходять на вулицю й користуються громадським транспортом. Близько половини шведів працюють дистанційно.
На перший погляд, єдине, що вказує на серйозність загрози коронавірусу, то це задіювання військових. Шведські збройні сили розгорнули шпиталь для невідкладної медичної допомогти, аби полегшити навантаження на систему охорони здоров’я.
Державне агентство з питань охорони здоров’я Швеції радить громадянам старше 70 років не виходити на вулицю, часто мити руки, не виїжджати за межі населеного пункту, якщо це можливо, і за можливості працювати з дому. Чи не єдиний обмежувальний захід — заборона збиратися групами більш ніж 50 осіб (раніше було до 500).
Єспер додає: шведська влада інформує громадян про ситуацію щодо коронавірусу через щоденні пресконференції.
«Якщо зайти в YouTube, то автоматично отримуєш сповіщення з посиланням на вебсторінку шведського уряду з інформацією про те, що відбувається зараз», — зазначає він. І додає: більшість рекомендацій уряду за останні дні не змінювалася.
Ключове слово тут — «рекомендації». У Швеції — на відміну від решти європейських країн — не запроваджують жорсткого й обов’язкового карантину.
«Наразі немає ніяких обов’язкових до виконання заходів чи обмежень — лише вказівки й поради», — говорить Єспер.
Інформаційна гігієна не менш важлива за особисту. Ми працюємо навіть в умовах карантину і піклуємось про новини, які ви отримуєте! Підтримайте нас на Спільнокошті! Підтримайте незалежну журналістику!
«Ми так звикли працювати»
Про перший випадок зараження SARS-CoV-2 у Швеції повідомили ще 31 січня. Його виявили в жінки, яка повернулася з китайського міста Ухань, на той час — епіцентру коронавірусу у світі. Через більш ніж місяць, 9 березня, виявили перший випадок зараження вірусом усередині країни, а 11 березня — перший летальний.
Попри це, в країні відмовилися від жорстких карантинних заходів — на відміну від інших європейських країн. На такі кроки пішли навіть у Великій Британії та Нідерландах, де тривалий час робили ставку на «колективний імунітет». А сусіди Швеції — Данія, Норвегія та Фінляндія — давно вже закрили свої кордони для іноземців.
Чому Швеція обрала інший шлях? Причин щонайменше дві.
По-перше, всі питання, пов’язані з коронавірусом, перебувають у відомстві однієї установи — вже згаданого Державного агентства з питань охорони здоров’я Швеції. Саме його рішення є вирішальним у питанні запровадження карантинних заходів — це визначається і в Конституції країни, пояснює Джейн Райхель, професорка з адміністративного права Стокгольмського університету.
Головний епідеміолог Швеції Андерс Теґнель стверджує: країна, як і решта Європи, рухається до однієї й тієї ж мети — стримування поширення вірусу, але просто робить це іншими методами.
«Швеція вдалася до необов’язкових заходів просто тому, що ми так звикли працювати. І, як показує наша історія, виходить доволі добре», — говорить Теґнель в інтерв’ю американського телеканалу CNBC.
Річ у тім — і це по-друге, — що у Швеції порівняно високий рівень довіри до влади. Громадян країни не треба зайвий раз примушувати до виконання урядових вказівок — вони самі добровільно їх дотримуються.
«Більшість шведів вірять, що уряд діє в найкращих інтересах суспільства. Вони в разі необхідності дотримуватимуться й суворіших правил», — зазначає дослідниця шведської культури Лола Акінмаде Екерстрьом.
Тож уряд Швеції робить наголос на особистій відповідальності кожного під час епідемії. Прем’єр-міністр країни Стефан Левен у своєму зверненні 22 березня заявив: «Дорослі серед нас мають поводитися як дорослі. Не поширювати паніку й чутки. Жоден із нас не постав перед цією кризою сам на сам — кожен несе величезну відповідальність».
Утім це не означає, що влада Швеції не готова в разі необхідності ввести нові жорсткі обмеження, наголосив прем’єр:
«Будьте готові до того, що це (обмеження через коронавірус — ред.) триватиме довго. Будьте готові до того, що ситуація зміниться швидко».
Як показало опитування соціологічної компанії Novus, більшість шведів промову Левена оцінили схвально.
Який підхід правильний — покаже історія
Шведський підхід до боротьби з коронавірусом має всередині країни як прихильників, так і опонентів.
«Ми проводимо замало тестів, не відстежуємо осіб, з якими контактували інфіковані, вживаємо недостатньо заходів ізоляції — ми дали вірусу вийти на волю. Вони (уряд Швеції) ведуть нас до катастрофи», — говорить дослідниця вірусної імунології Каролінського інституту Сесилія Содерберг-Науклер.
Вона додає: шведська влада не дослухається до наукових даних, які їм пропонують.
«Вже є ознаки того, що кількість випадків зараження коронавірусом у Швеції подвоюється швидше, ніж в Італії. Скоро апаратів штучної вентиляції легенів не вистачатиме в Стокгольмі», — наголошує дослідниця.
В останньому випадку йдеться не про столицю Швеції, а про лен — адміністративно-територіальну одиницю країни. Там зафіксовано найбільше випадків зараження коронавірусом — понад 2400.
На критику головний шведський епідеміолог Андерс Теґнель відповідає так: «Вважаємо, що в нас уже запроваджені найбільш важливі заходи. В майбутньому, можливо, їх доведеться збільшити, але поки ми ще не дійшли до цієї миті».
Навіть відносно м’які обмеження у зв’язку з коронавірусом, введені владою Швеції, боляче б’ють по економіці країни. За оцінками шведського Центрального банку, економічне падіння в країні буде більшим, ніж за часів кризи 2008-2009 років, а рівень безробіття до літа складе 10%.
«Уряд намагається підтримати шведську економіку. Але наразі у Швеції — чи не найгірше економічне становище за останні принаймні 30 років. У 1991 році в країні була економічна криза — тоді за місяць роботу втратили десь 20 тисяч людей. Нині ж за місяць без роботи лишилися щонайменше 30 тисяч: підприємства, де вони працювали, закрилися», — зазначає hromadske Єспер.
Він виграв грант на навчання в університеті, тож нині за своє фінансове становище не переймається. Але Єспера непокоїть те, чи зможе він знайти роботу після завершення навчання влітку цього року:
«Як я зможу працевлаштуватися, якщо половина всіх компаній зараз організували віддалений режим роботи, а без роботи лишилося багато людей?»
Станом на 6 квітня у Швеції 6830 інфікованих SARS-CoV-2 і 401 летальний випадок. Це в рази менше, ніж в Італії, Іспанії чи Німеччині, де тривалий час діють жорсткі обмеження через коронавірус. Утім зараз зарано говорити, який із двох підходів до боротьби з епідемією — шведський чи той, що обрала решта Європи, — правильний, стверджує епідеміологиня з Каролінського інституту Емма Франс.
«Ніхто насправді не знає, які заходи з протидії коронавірусу виявляться найбільш ефективними. Рада, що такі рішення приймаю не я», — говорить Франс. І додає: відповідь на питання, як правильно реагувати на коронавірус — запроваджувати жорсткі обмеження чи покладатися на «м’який підхід» — дасть лише історія.
Ви можете робити разом з нами якісний контент і показати, що відбувається у різних регіонах України в умовах карантину. Знімайте відео з ваших міст, розповідайте, як переносите ізоляцію, чи є в аптеках маски, як ходить громадський транспорт — і надсилайте на адресу editor.hromadske@gmail.com з темою «Марафон». Ми покажемо ваші матеріали у прямому ефірі марафону «Хроніки коронавірусу», який випускаємо щодня о 8:00 та о 18:00.