Стрілка до Криму: як сільський голова хоче посунути пост українських прикордонників

Село Стрілкове, розташоване на вільній від російської окупації частині Арабатської стрілки, не вперше привертає нашу увагу. Навесні 2014 року в Стрілковому висадився десант російських військових, які потім ще деякий час контролювали частину села, де розташовано газорозподільчу станцію.

Торік Громадське.Крим в спеціальному репортажі розповідало, як сільський голова Олександ Пономарьов став ініціатором перенесення українського блокпосту на 5 кілометрів на північ від лінії розмежування, що дозволило б окупанту встановити контроль над важливою частиною Арабатської стрілки. Але, за втручання Служби безпеки України, рішення сільради про вимогу перенести блокпост було скасоване її наступним рішенням того ж дня.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Нейтральна зона: «зелені чоловічки» і корупція в прикордонному українському селі

Зараз прилеглу до окупованої території Криму частину Арабатської стрілки — від газорозподільчої станції до адміністративної межі — повністю контролюють українські прикордонники, це близько 8 кілометрів суходолу. І це, схоже, дуже заважає Олександрові Пономарьову. Про що він заявив у квітні цього року на засіданні Генічеської РДА та пообіцяв офіційно звернутися до прикордонників з проханням піти зі Стрілкового.

Тож, Олександр Пономарьов знову пропонує пересунути блокпост прикордонників, але вже в інший бік. Іншими словами, сконцентрувати українських військових на невеликій ділянці Арабатської стрілки на дуже вразливій позиції: попереду впритул — російські позиції, по обидва боки — вода, а відхід вузькою Арабатською стрілкою дуже легко перерізати в районі кримського селища Мисове.

Пояснюючи необхідність пересунути блокпост, Олександр Пономарьов каже, що зараз прикордонники фактично розрізали Стрілкове навпіл. Це, за його словами, унеможливлює користування важливими об’єктами. Але насправді це не так. Газорозподільча станція, біля якої стоїть блокпост, розташована фактично за межами заселеної частини Стрілкового. Єдине, доступ до чого не дістатися через посилений прикордоний контроль, — це кілька баз відпочинку.

Cільський голова Стрілкового Олександ Пономарьов screenshot з відео Громадське

Перетин адміністративної межі з Кримом на Арабатській стрілці заборонений для всіх, як і відвідування контрольованої зони. Виключення — персонал, який обслуговує ГРС. От і Громадському, не дивлячись на попередні домовленості з Державною прикордонною службою, не дозволили зняти блокпости навіть здалеку — перед Великоднем біля адмінмежі з окупованим Кримом було введено посилені заходи безпеки.

Поки ми прямували до Стрілкового, щоб на місті розібратись в ситуації, наші джерела в Державній прикордонній службі повідомили: після запитів журналістів з Пономарьовим провели бесіду, від ідеї пересунути блокпост він відмовився. На місці ми в цьому переконались.

«Я не виступав з ініціативою пересунення блокпосту, тому що нічого, крім якогось сепаратистського клейма, я не отримаю. Я не хочу спілкуватися на цю тему. Ми тісно співпрацюємо з прикордонниками, і що більша присутність військових на території нашого села, то нам спокійніше», — сказав нам Олександр Пономарьов.

Пансіонати на березі моря у Стрілковому на Арабатській стрілці screenshot з відео Громадське

Мешканці Стрілкового, які не вперше звертають увагу журналістів на дивні та, можливо, небезпечні ініціативи сільського голови, стверджують, що Олександру Пономарьову вдається уникати уваги та перевірок правоохоронних органів, бо сільський голова щедро роздає силовикам та районній адміністрації земельні ділянки.

Ані підтвердити, ані спростувати це ми не можемо. З дуже простої, але дивної як для 2017 року причини. Стрілківська сільська рада, до меж якої з цього року належать 2,5 тисячі гектарів (найбільше село в Україні), не оприлюднює ухвалені рішення.

Мешканці Стрілкового стверджують, що сільському голові вдається уникати уваги та перевірок правоохоронних органів, бо він щедро роздає силовикам та районній адміністрації земельні ділянки screenshot з відео Громадське

Єдине джерело, з якого можна дізнатись про перебіг сесій сільради та ухвалені рішення — це «самвидав» «Стрілківський вісник», який накладом 600 екземплярів друкують за кошт бюджету сільської ради. Його не можна знайти ані в інтернеті, ані в магазині, ані на пошті. Лише в приймальні Пономарьова. Левову частку місця тут займають оголошення та списки боржників. І лиш у невеличкій замітці загальними словами описуються рішення сільради.

Крім того, у Стрілківської сільської ради досі немає власного сайту, бо оприлюднювати рішення на сайті, зі слів голови, занадто дорого. Тому тут вже кілька років грубо порушують Закон України «Про доступ до публічної інформації».

Усний запит Громадського про надання копій усіх рішень щодо розподілу землі голова Стрілкового проігнорував. Тож ми продублювали його також письмово. Документи, які отримає Громадське, будуть оприлюднені.

Крім того, проект «Громадське.Крим» звертає увагу Генеральної прокуратури на невідповідність діяльності Стрілківської сільради законам України.

Підписуйтесь на наш канал в Telegram