«Синьо-жовті» проти «жовто-синіх»: чого чекати від матчу Україна-Швеція

Напередодні фінальної зустрічі на Вімблдоні-2012, де Енді Маррей мав зіграти з Роджером Федерером, один із провідних британських таблоїдів вийшов із заголовком: «Сьогодні ми дізнаємося, хто ж такий Енді Маррей — видатний британський спортсмен чи звичайний шотландський невдаха». Звичайно, у цій провокації багато замішано на споконвічному протистоянні Англії та Шотландії, але водночас вона чудово ілюструє тонку грань між перемогою та поразкою.
Головний тренер української збірної Андрій Шевченко напередодні однієї восьмої фіналу першості Європи з футболу перебуває майже в такому ж стані, що й Маррей 9 років тому.
Звісно, від нього не очікували перемоги на турнірі, а від Енді чекали першого за 76 років британського тріумфу у фіналі головного тенісного змагання у світі. А втім, загалом саме матч зі Швецією, який відбудеться сьогодні в Глазго о 22-й за київським часом, визначить суспільну оцінку виступу України на Євро. Якщо «синьо-жовті» українці переможуть «жовто-синіх» шведів, результат нашої збірної на чемпіонаті Європи вже, скоріше за все, вважатимуть видатним. Якщо ж ні, то майже напевно запишуть у невдахи.
У якій формі зараз перебуває збірна України?
Наша збірна вперше у своїй історії видряпалась у плей-оф чемпіонату Європи, однак вибагливим уболівальникам цього замало. Адже, по-перше, пробилися до шістнадцятки найкращих українці саме з шістнадцятого місця — четверта найкраща команда серед тих, які посіли треті місця у групі. А по-друге, занадто вже сірою видалася гра у вирішальному матчі проти австрійців.
Чи не найгірший матч команди за 5 років роботи Шевченка змусив багатьох забути і про звитяги у відборі, де перемогли португальців із сербами, і про вдалі виступи в Лізі націй, де обіграли іспанців та швейцарців, і про загалом пристойну гру у двох попередніх матчах Євро.
З Нідерландами вдалося відіграти два голи відставання, але на емоціях пропустили потім третій. Із Північною Македонією видали чудовий перший тайм, але у другому вже самі дали суперникові повернутися у гру й не забили пенальті наприкінці зустрічі.
Ніби непоганий доробок, а проте занадто вже блідим був виступ проти австрійців і дуже непереконливо лунали пояснення Шевченка після гри.
Головний тренер збірної казав, що команда грала так, як дозволяв рівень фізичної форми. Після цього одразу багато хто згадав, що заради того, аби Україна набула хороших кондицій, було змінено розклад чемпіонату країни, а команда почала тренувальний збір першою з учасниць фінальної стадії.
Італійські помічники Шевченка, серед яких є й, зокрема, Андреа Аззалін, що відповідав за фізичну форму в чемпіонському «Лестері» Клаудіо Раньєрі, начебто мали привести команду до спільного знаменника у плані кондицій. Але щось пішло не так — і в команди просто не було бензину на тлі моторних австрійців.
Збірна отримала восьмиденну перерву перед матчем проти шведів. Хочеться вірити, що цього часу вистачило, аби відновити форму — і фізичну, і психологічну.
Футболісти на чолі з гравцем основи «Манчестер Сіті» Олександром Зінченком в один голос запевняють, що матч з австрійцями став для них хорошим уроком і надалі вони готові на все заради перемоги. Звучить обнадійливо, проте шведи все одно залишаються фаворитом зустрічі і для фахівців, і для букмекерських контор.
Чого чекати від збірної Швеції?
Команда, яку Янне Андерсон тренує з того самого 2016-го, коли Шевченко очолив українську збірну, за цей час пройшла серйозний шлях.
Після провального Євро-2016, коли шведи на чолі із суперзіркою Златаном Ібрагімовичем не змогли вийти з групи, а сам Златан оголосив, що припиняє виступи за збірну, вони не виглядали командою з чудовими стартовими позиціями для виступів на великих турнірах. Однак спочатку пробилися у чвертьфінал першості світу 2018 року, а тепер посіли перше місце у групі, де виступали Іспанія, Польща та Словаччина.
Водночас в останньому турі, де шведи могли дозволити собі будь-який результат, вони вели з рахунком 2:0 проти Польщі, пропустили два голи у відповідь від форварда «Баварії» Роберта Левандовського, але зібралися й усе ж дотиснули суперника наприкінці зустрічі. Саме завдяки цьому збірна України й пробилась у плей-оф — і не можна вдавати, що шведи не плекали бажання зіграти саме з нашими.
Звісно, ззовні Андерсон висловлює команді Шевченка лише респект: «Збірна України — хороша команда. Вони знають, як перелаштовуватись із захисту на атаку. У матчі з Австрією вони мали змучений вигляд, але потім добряче відпочили — навіть більше, ніж ми».
А втім, можна бути впевненими, що шведи будуть намагатися грати першим номером — саме так, як вони діяли у групі проти словаків та поляків.
Більше вразила в цьому контексті навіть не перемога над поляками, хоча другий тайм тієї зустрічі був одним із найдраматичніших на турнірі, а матч зі Словаччиною. Тоді шведи методично атакували в одному ритмі практично всю гру. І хоча словаки мали піднесений настрій після стартової перемоги над Польщею, наприкінці вони все ж не витримали тиску й «заробили» пенальті у свої ворота.
Ця команда не буде панікувати й залишатиметься спокійною, навіть якщо — попри статус фаворита — не буде забивати збірній України протягом 30, 60, 75 хвилин. Вони чекатимуть на свій шанс — і з огляду на те, як грає захист нашої збірної на турнірі, цей шанс точно буде.
Хто їхні головні зірки?
Теперішні форварди команди, Маркус Берг та Александр Ісак, поступаються колишньому багаторічному лідерові шведської збірної Златану Ібрагімовичу в індивідуальній майстерності, однак роблять атаку цікавішою, доповнюючи один одного.
Берг, який останніми роками грав у російському «Краснодарі — типовий потужний форвард, проте не цурається грати у відборі та працювати на команду.
Ісак, який забив в останньому сезоні першості Іспанії за «Сельту» 17 голів у 34 матчах — гравець, попри габарити (192 см), більш тонкий, швидкісний, з технікою. Саме від нього захисту збірної України слід чекати основної небезпеки.
Завжди готовий підтримати цей дует атакувальний хавбек «Лейпцига» Еміль Форсберг. Гравець, якому цього року виповнюється вже 30, кілька років тому вважався людиною, яка ось-ось перейде до одного з найкращих клубів Європи. Травми та деяка нестабільність стали на заваді, але в останньому сезоні Форсберг обійшовся майже без пошкоджень і допоміг своїй команді фінішувати другою в бундеслізі. Саме він узяв на себе відповідальність виконати пенальті зі словаками й забив два перші голи у матчі з Польщею. Це, можливо, головний його турнір у кар'єрі за збірну — й Еміл точно не збирається припиняти його у чвертьфіналі.
Можливо, підтримає його порив і Деян Калусевскі, молода зірка шведів, яка наразі прагне пробитися в основний склад «Ювентусу». Ще один, як і Златан, виходець із Балкан, є дуже талановитим, швидким і технічним гравцем з ударом обома ногами й непоганим пасом — на його рахунку два «асисти» у матчі з Польщею, зокрема на переможний гол.
Деян цілком здатен зіграти й роль другого форварда, тому не варто дивуватися, якщо саме він складе пару Ісакові у стартовому складі, як передбачають деякі шведські видання.
Утримати цих футболістів буде напрочуд важко, якщо до складу не повернеться Тарас Степаненко. Досвідчений опорник і хавбек «Шахтаря» поки що на турнірі грав лише з македонцями — і без нього суперники не мали значних проблем із підготовкою атак. Усе ж таки Сергій Сидорчук, який замінював Степаненка в матчах із Нідерландами та Австрією — гравець більш атакувальний, його чесноти полягають не в ламанні гри суперника.
Без Степаненка буде непросто — і вся надія на те, що Георгій Бущан знову впіймає кураж, а Ілля Забарний нагадає, чому його вже зараз називають одним із найперспективніших захисників Європи.
Кілька років тому так оцінювали й лідера шведського захисту Віктора Ліндельофа, який виступає за «Манчестер Юнайтед». Швед не є незамінним у клубі, хоча й відіграв останнього сезону одразу 29 матчів в АПЛ. Він добре читає гру, класно грає на другому поверсі, але подекуди Ліндельофу бракує швидкості та (що головне для нашої команди) концентрації.
Саме від дуелі Ліндельофа з Романом Яремчуком, який забив на цьому турнірі вже двічі, залежатиме, чи вдасться нашій команді створювати загрозу біля воріт суперника. Ярмоленко прориватиметься флангом, Малиновський та Зінченко будуть підтримувати атаки з глибини, але саме від Яремчука залежатиме, чи вдасться весь час створювати тиск на ворота Робіна Ульсена.
Шведський воротар — якісний захисник брами, хоча в «Евертоні», де він грає на клубному рівні, Ульсен тільки другий після Джордана Пікфорда, який є основним голкіпером не лише цього клубу, а й збірної Англії.
Але у збірній Ульсен діє дуже спокійно, тому не варто чекати від нього раптових помилок на кшталт тієї, що припустився іспанець Унаї Сімон у матчі з Хорватією. Україна може досягнути своєї мети лише за умови постійного навантаження і Ульсена, і захисної ланки суперника. Як показали деякі матчі каденції Шевченка, ми здатні робити це і з потужнішими суперниками. Наразі ж — аби відновили сили.
Чи зможемо ми пройти далі?
Дехто шукає підказки щодо підсумку матчу в тому, що попереднього разу, коли ми грали в ⅛ фіналу великого турніру, теж пробилися туди не з першого місця й мали серед суперників команду, чия назва починається на «Шве...».
У 2006-му геніальна гра Олександра Шовковського в серії пенальті допомогла пройти Швейцарію, аби потім у чвертьфіналі першості світу вийти на фаворитів з Італії. Якщо цього разу Україна пройде далі, теж гратиме з кимось із потужної пари Німеччина-Англія.
Прикмети збігаються, однак на полі за українців вони не гратимуть. Питання в тому, чи здатні наші викластися на 200 відсотків — і все ж повернути прихильність фанів. Другий матч поспіль без бажання грати, коли більше розводиш руками, як це робив той-таки Зінченко у поєдинку з Австрією, просто знищить оцінку всього, чого досяг Шевченко та його підопічні. Можна програти, але так, як це зробили вчора хорвати, що змогли відіграти відставання у два голи від Іспанії та класно виглядали в овертаймі.
Зрештою, Енді Маррей у 2012-му теж програв Федереру — однак уже наступного року переміг у фіналі Вімблдону. Україна навряд чи виграє Євро, але здобути, а точніше повернути любов і вдячність своїх уболівальників — теж перемога.
Автор: Дмитро Литвинов