Схеми Фундації Клінтонів: в чому звинувачують кандидатку в президенти США

Благодійний Фонд Клінтонів став «слабким місцем», здавалося б, незаперечного лідера президентської гонки в США – Гілларі Клінтон. Ще влітку цього року вона впевнено випереджала свого опонента республіканця Дональда Трампа. Втім, у серпні видання The New York Times опублікувало статтю зі свідченням того, що некомерційна корпорація Клінтонів була тісно пов’язана з урядом Сполучених Штатів. За даними The New York Times, фонд міг приймати пожертви від іноземних урядів, компаній чи окремих осіб із сумнівною репутацією, особливо щодо дотримання прав людини. Оприлюднені електронні листи Гілларі Клінтон також вказали на те, що в Держдепартаменті США обговорювали надання донорам Фонду Клінтона покровительства.

Від юридичної відповідальності за корупцію Фонд та подружжя Клінтон рятує,  здається, лише одна-єдина норма, згідно якої благодійні фонди не зобов’язані надавати інформацію про час та розмір кожного окремого внеску. Достатньо просто назвати вкладника та загальну суму його пожертв.

Та все ж, відсутність юридичної відповідальності ще не дає кандидатові у президенти США від Демократичної партії Гіларі Клінтон можливості уникнути відповідальності моральної та електоральної.

Бо ж йдеться, зокрема, про певну кореляцію між діями пані Клінтон на посаді голови Держдепартаменту США та великими пожертвами до Clinton Foundation, що їх робили деякі зацікавлені вкладники — як корпорації, так і уряди інших країн. Принаймні саме таке трактування викраденого хакерами та оприлюдненого через проект WikiLeaks листування менеджменту Clinton Foundation дають супротивники Гіларі Клінтон.

В інтерв’ю Громадському один з ключових людей в таборі Демократів – радник чинного президента Барака Обами Девід Аксельрод  у відповідь на звинувачення щодо Клінтон сказав, що прийняття грошей від донорів можна вважати корупцією, якщо є прямий зв’язок між заплаченими грішми і результатом: «Виступ на конференції, проведення зустрічі – це не змова. Можна було б так казати, якби ці внески впливали на діяльність Державного департаменту, коли Гілларі там працювала. Ніхто цього не довів, і допоки це не буде доведено, всі ці звинувачення не настільки суттєві, аніж може видатися на перший погляд.»

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Про вразливі місця Клінтон і борги Трампа — інтерв’ю з головним стратегом Обами

Фото clintonfoundation.org

Clinton Foundation був створений у 1997 році. Наразі його капіталізація становить близько 2 мільйярдів доларів США. Його фінансову базу складають пожертви від американських та закордонних корпорацій, іноземних урядів, політичних донорів та інших груп та окремих осіб. Левову частку надходжень Фонду становлять неурядові (60,5%) та урядові (32%) пожертви. Інші джерела поповнення Фонду — фандрайзинг та кошти пов’язаних організацій. За загальною оцінкою (фінансовий рейтинг, рейтинг прозорості та звітності) Clinton Foundation отримав від профільного ресурсу Charity Navigator 94,7 балів зі 100, посівши друге місце серед американських фондів.

Серед базових напрямків роботи Фонду – програми з покращення здоров’я, скорочення дитячого ожиріння, розширення прав та можливостей дівчаток та жінок, створення умов для економічної співпраці та зростання, подолання наслідків кліматичних змін.

Фонд Клінтонів не дає ґрантів іншим благодійним організаціям, а спрямовує свої кошти безпосередньо на свої програми. На сайті Фонду йдеться про 35 тисяч американських шкіл, де діти отримують здорове харчування, яке запобігає ожирінню; близько 150 тисяч африканських фермерів отримали підготовку щодо кліматичних змін, збільшення урожайності та розширення доступу до ринків; висаджено близько 8 млн дерев та саджанців, 11,5 млн осіб у 70 країнах світу отримують медикаменти для лікування ВІЛ/СНІД. Загалом, стверджують у Фонді, члени спільноти Глобальної ініціативи Клінтона (одна з програм Фонду) склали понад 3600 зобов'язаннь до дій, які поліпшили життя понад 435 мільйонів людей в більш, ніж 180 країнах.

Білл Клінтон та його донька Челсі є членами Ради директорів Фонду, не отримуючи за це жодної офіційно оформленої винагороди. Щоправда, Білл Клінтон живе у будинку, утримання якого частково фінансує Clinton Foundation, а частково — Національний Архів у Вашингтоні, що вже стало приводом для скандалу, про який пише New York Post. Але це дрібниці у порівнянні з тим, що закидають Фонду через публікацію вкраденого листування.

Географія корупційних оборудок, що в них опоненти Клінтон звинувачують Clinton Foundation та його господарів, охоплює чимало країн. Наведемо хіба деякі — про них в останні дні пишуть майже всі американські медіа.

Хто дає гроші Фонду Клінтонів?

Колумбія

Боротьба з бідністю — один з напрямків роботи Clinton Foundation, зокрема, у Колумбії. Але колумбійці не поспішають дякувати — натомість, вони закидають Клінтонам, що ті замість подолання злиднів у Колумбії сприяли збагаченню одного з найбільших донорів Фонду Френка Джустри. Він став власником колумбійської нерухомості та нафтового бізнесу під назвою Pacific Rubiales.

Оборудки задля незаконного заволодіння земельними ділянками, жорстока експлуатація колумбійських робітників, неприпустимі умови праці — так описують діяльність Джустри колумбійські профспілковці. Білл Клінтон разом з Джустрою та президентом Колумбії Хуаном Мануелем Сантосом грали у гольф — і це відкрило Джустрі шлях до багатих колумбійських надр, а Clinton Foundation поповнився на 1 мільйон доларів, пише таблоїд New York Post.

Фото clintonfoundation.org

Гаїті

Через руйнівний землетрус 2010 року Гаїті втратила 200 тис. людських життів та близько 100 тис. будинків. Американський уряд був буквально взятий в облогу охочими освоїти 10 млрд доларів, що їх було виділено на подолання наслідків стихійного лиха на Гаїті. Але це питання неможливо було вирішити в обхід Держдепартаменту, в якому тоді панувала Гіларі Клінтон. І більші шанси врятувати Гаїті та отримати доступ до державних грошей мав той, хто був позначений абревіатурою FOB, що означає «друг Білла», пише знову ж таки New York Post.

Катар

З Катаром все просто. У листуванні менеджер Фонду повідомляє про зустріч з послом цієї країни, який нібито готовий передати Біллу Клінтону чек на 1 млн доларів на честь дня народження екс-президента і просить про п’ятихвилинну зустріч з ним, пише Business Insider. Чи відбулася зустріч  – невідомо, як і те, чи було передано той чек. Але за даними представників Фонду, Катар жертвував до Clinton Foundation неодноразово, й іноді сума пожертви складала більше ніж 1 млн доларів.

Саудівська Аравія

Нещодавно Конгрес Сполучених Штатів ухвалив закон, що дозволяє громадянам США судитися з Саудівською Аравією через теракт 11 вересня 2001 року у Нью Йорку. Попри спротив адміністрації Обами, конгресмени подолали президентське вето. Цьому передувала напружена громадянська кампанія, що засуджувала партнерські стосунки США з монархіями Перської затоки. А Clinton Foundation тим часом приймав багатомільйонні пожертви від уряду Саудівської Аравії та від її активних прибічників (загалом від 10 до 25 мільйонів доларів, пише New York Times). Керівник передвиборчої кампанії Гіларі Клінтон Джон Подеста є активним лобістом інтересів Саудівської Аравії у США, його фірма отримує від цієї монархії за послуги 140 тис. доларів на місяць. Активісти антисаудівських рухів називають пожертви Саудівської Аравії до Clinton Foundation завуальованими хабарями.

Україна

Сталевий магнат Віктор Пінчук має давні стосунки з Клінтонами — про це розповідає New York Times. Зокрема, він надавав їм свій приватний літак, а також приймав в Україні Челсі Клінтон з її чоловіком. Пожертви Пінчука до Clinton Foundation складають за різними оцінками від 10 до 25 мільйонів доларів. Зареєстрований лобіст Дуглас Шоен у 2011-2012 роках влаштував для Пінчука близько десятка зустрічей з представниками Держдепартаменту США. А у 2013 році Міністерство торгівлі США почало розслідування проти України через демпінг, до якого вдалася корпорація Пінчука «Інтерпайп» на ринку сталевих труб. Але розслідування ні до чого не призвело і за рік було припинене. Чи правду каже Пінчук, коли стверджує, що на званому обіді розмовляв з Гіларі Клінтон лише про долю демократії в Україні? Можливо, так, бо про інші речі можна домовлятися іншими шляхами.

Казахстан

Президента Казахстану Нурсултан Назарбаєв критикують через авторитарний стиль правління та придушення прав та свобод громадян. Попри це Білл Клінтон та колумбійський нафтовий магнат Френк Джустра злітав до казахського правителя приватним літаком з неофіційним візитом. Одразу після таємного спілкування з Назарбаєвим компанія Френка Джустри UrAsia отримала частки у власності трьох уранових копалень, контрольованих державною агенцією Казатомпром. За якимось збігом саме після цієї угоди Джустра пожертвував до Clinton Foundation 31,3 млн доларів, а ще кілька місяців по тому залучив близько 100 млн доларів для спільної Ініціативи Сталого Зростання Клінтона-Джустри (ще один підрозділ Фонду), пише Daily Caller.

У 2007 році UrAsia було об’єднано з південно-африканською атомною компанією Uranium One, а вже у 2009 частку Uranium One придбав російський Росатом. Компанія з російським капіталом почала вторгнення на урановий ринок Сполучених Штатів. Але це було б неможливо без схвалення Комітету з іноземних інвестицій США, до складу якого входила Держсекретар Гіларі Клінтон. Додамо також, що вона була ще й членом Комісії з ядерного регулювання. Oтже, не дивно, що Росію було допущено до уранового ринку США.

Фото clintonfoundation.org

Таким чином існує система неофіційного, але вкрай дієвого фінансового впливу родини Клінтонів та їхніх близьких та друзів. Вона виходить за межі партійності та взагалі за будь-які межі — бо до кого завгодно можуть приїхати Білл чи Френк, які запропонують вирішення будь-яких проблем та угоду з найпривабливішими умовами, а натомість попросять зробити внесок до Clinton Foundation. А якщо вони не приїдуть — все одно, ви знаєте, як їх знайти і про що говорити.

Всі ці факти та припущення малюють досить непривабливий образ Гіларі Клінтон. Президент-корупціонер, президент, який використовує власний фонд як скарбничку для завуальованих хабарів — це звинувачення не менш серйозне, аніж расизм, сексизм та популізм її конкурента Дональда Трампа. Фонд все дорожче коштує для Клінтонів, і це вимірюється не в доларах.

/Євген Лешан