Спіймати лагідного вбивцю. Кому і за що цього року дали Нобелівську з медицини

Коротка відповідь — за відкриття вірусу гепатиту С. Але щоб це стало можливим, знадобилися десятки років кропіткої робити багатьох дослідників у різних країнах. Вирішальний внесок зробили Харві Олтер та Чарльз Райс зі США, а також Майкл Хоутон із Канади. Саме вони цього року порівну поділять між собою Нобелівську премію з фізіології або медицини.

Переможений і все ще небезпечний 

Сьогодні багато хто не сприймає гепатит C як щось страшне. З одного боку, мільйони людей у світі просто не здогадуються, що вони хворі на гепатит C. Як і не знають, що з роками він призводить до важких наслідків і смерті. Все тому, що захворювання часто не має помітних симптомів. Через це його і назвали ласкавим вбивцею.

Але є й інші, більш утішні підстави не боятися цього захворювання. В Україні, наприклад, будь-хто може піти в медичну лабораторію, здати кров на аналіз і за кілька днів дізнатися — є в його організмі цей вірус чи ні. Навіть простіше: можна піти в аптеку і купити експрес-тест, який розвіє страхи й сумніви з достатньо великою точністю.

Якщо не пощастило і людина інфікована, то це не біда, за винятком справді запущених випадків. По-перше, існують препарати, які не просто гальмують розвиток хвороби, а повністю виліковують людину у більшості випадків. По-друге, в Україні ними безкоштовно забезпечує держава. Одначе система працює недосконало і багато людей змушені лікуватися власним коштом. Курс лікування коштує від 400 доларів, хоча в деяких випадках може коштувати кілька тисяч доларів. Це, звісно, не безкоштовно, але й зовсім не астрономічна сума.

Але ще якихось пів століття тому люди не знали про існування вірусу гепатиту C, тому не могли його діагностувати, а 10 років тому могли лише мріяти про сучасне лікування.

Дуже різні гепатити

Запалення печінки, або гепатит може виникати з різних причин. Наприклад, якщо людина зловживає алкоголем або внаслідок аутоімунних захворювань. Але в переважній більшості випадків причиною є віруси. Важливо розуміти, що ці віруси різні – А, B, C, D і E. Кожен має свої шляхи передачі, й наслідки хвороби, які вони викликають, також дуже різні.

Гепатит A раніше називали «хворобою Боткіна». Цей вірус можна «підхопити» з водою або їжею. Це неприємна хвороба, яку складно не помітити. Але зазвичай вона минає без якихось серйозних наслідків для здоров’я.

Гепатити B і C схожі між собою тим, що люди, які ними заразилися, зазвичай навіть не підозрюють про це, адже хвороба ніяк не дає про себе знати. Проблема в тому, що за кількадесят років в інфікованої людини розвивається цироз печінки або рак печінки й вона може померти. Саме ці дві хвороби є причиною 96% смертей від усіх гепатитів.

Гепатит D також дуже небезпечна хвороба, але він ніколи не буває самостійним, а трапляється лише «в комплекті» з гепатитом B. Нарешті гепатит E передається через заражену воду і найбільше розповсюджений у Східній та Південній Азії. В загальній структурі смертності від гепатитів на його частку припадає близько 3%.

Історія досліджень

У 1940-х роках минулого століття про існування конкретних вірусів, які спричиняють ці хвороби, ніхто не знав. Але науковці вже зрозуміли, що усі випадки гепатитів можна поділити на дві групи. В одному випадку люди заражаються через їжу та воду і зазвичай потім нормально одужують. Сьогодні ми вже знаємо, що це гепатит A.

Люди із другої групи заражаються через кров, і їхня хвороба набагато підступніша. У 1960-х роках причину цієї недуги знайшов американський науковець Барух Бламберґ — це вірус гепатиту B. У 1976 році він отримав за це Нобелівську премію в галузі фізіології або медицини. Завдяки цьому відкриттю були створені тести, які дозволяють діагностувати хворобу. А пізніше винайшли й вакцину, яка ефективно захищає від цього смертельного захворювання.

До речі, найнебезпечніше воно саме для дітей, оскільки у дорослих гепатит B значно рідше переходить у хронічну форму, а частіше зникає сам собою. На щастя, для дітей щеплення від цього захворювання в нашій країні безкоштовне, а дорослі можуть зробити його за власні кошти — це незрівнянно дешевше, ніж лікувати цироз печінки.

Відкриття Баруха Бламберґа дозволило помітно зменшити кількість гепатитів у людей, яким переливають донорську кров. Але багато випадків захворювання все одно лишалися, а їхня причина була незрозумілою.

Досліджувати цю проблему взявся Гарві Олтер із Національного інституту охорони здоров'я США. Саме завдяки його роботі з’ясувалося, що хронічний гепатит викликається ще одним вірусом, який не є збудником гепатиту A або гепатиту В. Сьогодні нам може здаватися, що це елементарно, але на тоді (до 70-тих) ніхто не знав, бактерія це чи вірус. А це знання може вирішальним чином впливати на методи лікування хвороби. Основні наукові публікації Олтера на цю тему вийшли з 1972 по 1978 роки.

Але цього вірусу, який «не А і не В», досі ніхто не міг «побачити» або ж ідентифікувати. Було лише зрозуміло — він існує. Це вдалося зробити британському досліднику Майклу Гоутону, який працював на фармацевтичну компанію Chiron (згодом її купила інша компанія — Novartis) аж наприкінці 1980-х років.

Нарешті вірусолог Чарльз Райс з американського Університету Рокфеллера вже у 90-х роках остаточно довів, що саме цей вірус, а не щось інше, є причиною вірусного гепатиту C.

Революція на наших очах

Завдяки цим відкриттям буквально на наших очах відбулася справжня революція в лікуванні гепатиту С. Насамперед вона пов’язана з препаратом софосбувир, який FDA (Управління з продовольства і медикаментів США) схвалило для використання у 2013 році, та деякими іншими препаратами.

У різних комбінаціях вони дозволяють сьогодні вилікувати щонайменше 90-95% хворих (залежно від стадії захворювання). У цих препаратів небагато побічних ефектів, а курс лікування триває від 3 до 6 місяців. Оригінальні препарати коштують дорого, але генерики (тобто «копії») роблять лікування доступним навіть у бідних країнах. Успіхи в лікуванні гепатиту C настільки великі, що йдеться навіть про те, що людство може позбутися цієї хвороби повністю, як це, наприклад, вдалося зробити 40 років тому з натуральною віспою.

Але до цієї мети ще дуже далеко. За даними ВООЗ, у світі на хронічний гепатит C хворіє 71 мільйон людей. Водночас приблизно лише кожен п’ятий знає про свій діагноз. В Україні, за оцінкою МОЗ, хворіє 2 мільйони людей, але точної цифри ми не знаємо. Більшість хворих так само не здогадуються про свій діагноз і часто дізнаються про нього випадково. Наприклад, під час вагітності, бо аналіз на гепатит C обов’язково призначають усім вагітним.

Що треба знати на практиці

Щоб максимально убезпечити себе, треба розуміти, що вірус гепатиту C може передаватися через використаний кимось шприц, під час нанесення тату чи в косметичному салоні, а також під час переливання неперевіреної крові та процедури гемодіалізу. Статевий шлях передачі вважається нетиповим та рідкісним. Вакцини проти гепатиту C не існує.

Хороша новина полягає в тому, що приблизно у третини тих, хто заразився гепатитом C, він минає безслідно упродовж одного року. Решті потрібно вчасно виявити його і пройти курс лікування.