Суд над Карпюком і Клихом: як російська система перемогла правосуддя

 — Савченко Надія Вікторівна, мені потрібена перепустка. Дякуємо.

Народний депутат України, раніше засуджена в Росії, в чорному строгому пальто, кладе трубку телефону, який висить на стіні.

Вона прилетіла в Москву рано вранці і відразу вирушила в центр, на вулицю Поварську. З дев'ятої ранку тут, в холі Верховного суду Росії, стали збиратися журналісти і правозахисники. Через годину почнеться розгляд апеляції на вирок українцям Миколі Карпюку та Станіславу Клиху, яких 26 травня в Чечні засудили до 22 з половиною і 20 років тюремного ув'язнення, обвинувативши у вбивстві російських солдатів під час Першої чеченської війни. Надя — єдиний український політик, який приїхав на засідання суду.

Надія Савченко була засуджена, а потім помилувана російським судом

— Дайте хоч погріюся, — вона протискується між журналістами і заводить розмову з представником українського консульства. З українською пресою вітається стримано, перекидається кількома словами, від усіх питань російської — ухиляється. Для росіян її приїзд — новинний привід масніший, ніж розгляд справи над «радикалами з УНСО і «Правого сектора».

— Це ви мені радили сукню вдягнути? — Перепитує російського журналіста Савченко, згадуючи часи свого ув'язнення в Росії. — Ні, це один мій колега... — відповідає той

Нав'язливо люб'язний працівник судової прес-служби просить журналістів залишити куртки в гардеробі і почекати, проте вже через п'ятнадцять хвилин речі доводиться забрати з собою — ми йдемо в іншу частину будівлі, куди потрапити можна тільки в супроводі.

— Ви сюди самі не пройдете вже, розумієте... У нас тут такий поліцейський режим, розумієте... Ще, колеги, прохання не знімати крупно суддів та інших працівників суду, — закликає той таки працівник прес-служби.

Власне засідання починається із запізненням на півгодини, відео — і фотозйомку забороняють відразу ж — аж до оголошення вироку. Намагаюся підключитися до судового wifi, але дзуськи: це можливо тільки за наявності картки російського мобільного оператора, на яку приходить смс з паролем для входу.

— Чи розумієте, ви ось зареєструвалися — і ми вже знаємо, що ви тут були. А то мало що ви там потім у себе напишете. А ми вже знаємо, що ви тут були і щось писали, — пояснює мені ще один «судовий розпорядник», розводячи руками.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ «Кавказькі полонені: два роки до вироку Карпюку і Клиху»

Операторам, які залишилися в коридорі, теж нудьгувати не доводиться. Московський депутат від «Справедливої ​​Росії» Дмитро Захаров охоче коментує і сам хід засідання, і появу Надії Савченко, і справедливість російського правосуддя.

— Як ми бачимо, депутат стоїть жива, здорова. З нею нічого не сталося за цей період і, я думаю, не станеться. Тому що Росія, на відміну від України, правова держава, де панує верховенство закону, а не право сильного, як в Києві зараз. На жаль, — коментує депутат Захаров приїзд Савченко в суд. Тезу про верховенство закону він буде повторювати ще неодноразово для різних російських телекамер.

Росія, на відміну від України, правова держава, де панує верховенство закону, а не право сильного, як в Києві зараз. На жаль

Дмитро Захаров, депутат від «Справедливої ​​Росії»

Сподіваємося на ШВИДКИЙ ОБМІН

— Ви ж бачите, де я перебуваю. До кого у мене можуть бути прохання? До телевізора? Сподіваємося на швидкий обмін, — відповідає Клих на питання суду про клопотаннях. Карпюк просить розглянути клопотання захисту.

Підсудних немає в залі суду, вони в білій металевій клітці в Грозному, це видно на трьох великих екранах, через які встановлено відеозв'язок. Пізніше адвокати відзначать, що утримання у клітці під час судового процесу було і залишається серйозним порушенням прав людини і приниженням людської гідності.

Станіслав Клих і Микола Карпюк під час засідання суду перебувають у Грозному

Станіслав і Микола періодично коротко перемовляються між собою, суддям це не подобається.

— Ви поки що їх тихіше зробіть, ми їхню думку вже вислухали, — дає команду суддя-голова і «розпорядник» вимикає звук з клітки. Тепер слово підсудним дадуть тільки з дозволу судді.

І тут відбувається, здавалося б, неможливе — суд погоджується долучити до матеріалів справи докази захисту, відхилені в Чечні. Вони свідчать про те, що в зазначений період часу (грудень 1994 — січень 1995) Карпюк та Клих перебували в Україні і не виїжджали за її межі (нагадаємо, що Карпюк доглядав за хворою матір'ю, а Клих здавав екзаменаційну сесію на історичному факультет Київського університету). Ці документи не розглядалися присяжними, які виносили вердикт.

«Надіє, ви в Росії. Вам не страшно?»

— Надіє, навіщо ви приїхали в Росію? Вам не страшно? З ким ви погоджували? Чому ви мовчите, Надіє? Ви ж розумієте російську мову ... Відповідайте!

У перерві російська преса буквально накидається на Надію Савченко. Тут всі «передовики» федерального телебачення: «НТВ», «Первый», «Россия», «Звезда». Вони не дають їй проходу, а приїзд називають «спробою пропіаритися». Коли у відповідь чують мовчання — ображаються.

— Усі коментарі я буду давати після закінчення засідання. А зараз у мене є 15 хвилин, і я йду мити руки.

Надія, як зазвичай, різкувата, але стримана. За нею біжить кореспондент «Комсомольської правди», що вимагає надіслати відповіді на його питання в письмовому вигляді.

— Це ви мені радили сукню вдягнути? — Перепитує журналіста Савченко, згадуючи часи свого ув'язнення в Росії.

— Ні, це один мій колега...

Тим часом в коридорі один з російських репортерів нервово роздає комусь вказівки по телефону.

— Де Савченко? Подивися на вулиці — вона може вийти покурити. Простеж.

Можна бути засудженим на 20 років і через 2 місяці опинитися вдома

— У суду абсолютно особлива ситуація. В залі — Надія Савченко, яка була засуджена до 22 років позбавлення волі, і напередодні вступу вироку в силу помилувана і звільнена. У залі — не менше 10 представників консульств і посольств зарубіжних країн, які пильно стежать за процесом, — нагадує адвокат Ілля Новіков, звертаючись до суду. — Якщо цей вирок залишиться в силі, це буде ганьбою для російської судової системи і для мене особисто як адвоката.

Після оголошення вердикту Верховного суду Новіков скаже, що людина, яка стоїть за цією справою, — це особисто начальник Слідчого комітету Росії Олександр Іванович Бастрикін, що суд поставили в ситуацію, коли йому не можна образити Слідчий комітет і високопоставлених силовиків. А ще Новіков нагадає про спробу  включити до складу «українських бойовиків в Чечні» екс-прем'єра України Арсенія Яценюка, яка насмішила усіх за межами РФ.

— І нас з вами, громадян Росії, вважають ідіотами або боягузами з тієї причини, що ми віримо або робимо вигляд, що віримо в ці речі, — підсумує адвокат.

Якщо цей вирок залишиться в силі, це буде ганьбою для російської судової системи і для мене особисто як адвоката

Ілля Новіков, адвокат

***

Колегія суддів залишила обвинувальний вирок українцям в силі. Щиро кажучи, іншого результату ніхто й не очікував — ні адвокати, ні самі Карпюк та Клих. За словами Доки Іцлаєва, який представляв інтереси підсудних, далі є три сценарії, можливих для звільнення його підзахисних. Перший — обмін військовополоненими, які періодично відбуваються між Україною і Росією. Другий — видача Карпюка і Клиха Україні для відбування покарання там за запитом Міністерства юстиції України. І третій, найбільш довгостроковий за часом, — позов до Європейського суду з прав людини, який, на думку захисту, Росія програє.