Суд ЄС скасував рішення про санкції проти ексгенпрокурора України Віктора Пшонки
Суд Європейського союзу анулював рішення Ради ЄС щодо запровадження санкцій проти Віктора Пшонки. Він був генеральним прокурором України за каденції президента—втікача Віктора Януковича та втік до росії під час Євромайдану.
Про це йдеться в рішенні Суду ЄС.
Колишній генпрокурор України виграв суд проти Ради Європейського союзу стосовно його виключення із санкційного списку. Генеральний суд ЄС зазначає в документі, що рішення Ради ЄС від 3 березня 2022 року щодо продовження дії санкцій проти ексгенпрокурора України скасовано.
Суд, зокрема, вказав на помилкові судження Ради ЄС і визначив сумнівним попередньо наведені факти Ради як аргументацію для включення Пшонки до санкційного списку.
Генеральний суд наголошує на тому, що в розслідуванні проти Пшонки, на яке посилається Рада ЄС, не було жодного прогресу. Там також піддають сумнівам дотримання прав ексгенпрокурора на захист і права на ефективний судовий захист в Україні.
Як зазначається, суд ЄС також скасував відповідне рішення щодо сина Віктора Пшонки — Артема Пшонки. Відповідно до рішення, Рада ЄС зобов’язана сплатити сім’ї Пшонок судові видатки.
Хто такий Віктор Пшонка і чому він під санкціями ЄС?
Віктор Пшонка був генеральним прокурором України з 2010-го до 2014 року. Під час Євромайдану у 2014 році він утік з України разом із тодішнім президентом Віктором Януковичем.
Після його втечі активісти проникли до будинку Пшонки під Києвом та виявили різні коштовності, як-от: яйця Фаберже, старовинні релігійні книги та картину, де він зображений в образі Юлія Цезаря.
Пшонку оголосили в розшук за підозрою в кількох кримінальних справах, зокрема щодо зловживання владою та розкрадання коштів. Водночас його син Артем був членом нині забороненої проросійської «Партії регіонів».
Артем та Віктор Пшонки потрапили під санкції Європейського союзу у 2014 році у зв’язку з кримінальним переслідуванням в Україні. У березні 2022 року Рада ЄС продовжила вперше запроваджені у 2014 році санкції, зокрема щодо Віктора Пшонки.
Автор: Олександр Донець