Суд звільнив з-під варти Андрія Кунавіна ㅡ його підозрюють у створенні розвідки «ДНР»
Шевченківський суд Києва звільнив з—під варти Андрія Кунавіна — підозрюваного у створенні розвідки самопроголошеної «ДНР», фінансуванні тероризму та, як раніше зазначали в СБУ, ймовірного свідка у справі MH17. Він перебуває під цілодобовим домашнім арештом.
Про це hromadske розповів адвокат підозрюваного Олександр Корнага.
Прокурори оскаржували рішення в апеляційному суді та подавали клопотання про повторне взяття Кунавіна під варту, але їм відмовили.
Наразі досудове слідство у справі завершене та обвинувальний акт передано до суду.
У чому звинувачують?
Андрію Кунавіну інкримінують фінансування тероризму та створення незаконних збройних формувань.
Незаконні збройні формування
За даними слідства, Кунавін організував призначення в «ДНР» підконтрольних йому Олександра Немогая — на посаду командира артилерійського батальйону «Кальміус», Віталія Луньова — на посаду директора департаменту торгівлі «міністерства торгівлі» «ДНР», Леоніда Харченка — на посаду командира 2-ї роти диверсійної розвідки розвідувального управління самопроголошеної «ДНР».
Також у перехоплених Службою безпеки розмовах нібито Кунавін розмовляє з Сергієм Дубінським на позивний «Хмурий» та Леонідом Харченком — позивний «Крот». У 2014 році вони перебували під командуванням «військової розвідки ДНР», а наразі є обвинуваченими у справі щодо збиття літака рейсу MH17.
На думку слідства, Кунавін дав щодо Дубінського позитивні характеристики помічникові президента РФ Владиславу Суркову, керівникам ФСБ Сергію Смірнову та Олександру Бортнікову, а також Головному управлінню генерального штабу збройних сил Росії (колишнє ГРУ).
«Кунавін особисто організовував Дубінському зустрічі із зазначеними вище особами у Москві. Перед цим Дубінський за вказівкою Кунавіна розробив організаційно-штатну структуру розвідувального управління "ДНР", підготував доповідну записку щодо розвідувально-диверсійних операцій, а також визначив обсяги фінансового та матеріально-технічного забезпечення з боку РФ», — йшлося в підозрі Кунавіну.
Під виглядом гуманітарної допомоги та підприємницької діяльності, стверджує слідство, Кунавін організував матеріальне-технічне забезпечення підрозділів «ДНР», зокрема батальйонів «Оплот» та «Кальміус», а також забезпечував «податки» до бюджету «ДНР», з якого фінансували військово-політичний блок.
«Кунавін організовував збройний опір співробітникам правоохоронних органів та військовослужбовцям ЗСУ, проводив інструктажі та наради з керівниками збройних формувань, організовував фінансування терористичної діяльності», — зазначає слідство.
Під таким опосередкованим керівництвом Кунавіна, за даними слідства, бойовики «ДНР» у липні-грудні 2014 року воювали проти ЗСУ в Дебальцевому, Авдіївці, Іловайську, Мар'їнці, брали участь у штурмі Донецького аеропорту.
З метою приховання своєї злочинної діяльності, за даними слідства, Кунавін використовував підробні документи на прізвище Анікєєв, а також користувався прізвиськами «Аладін» та «Вітязь» і був забезпечений спецпропуском виданим учасниками самопроголошеної «ДНР».
Також раніше генерал-майор запасу СБУ Ігор Гуськов не виключав того, що людина з прізвищем Анікєєв мала відношення до ПВК «Вагнера», однак в прокуратурі нам цю інформацію не прокоментували.
Під статтею про фінансування тероризму Кунавіну інкримунють чотири епізоди: вивезення з тимчасово окупованих територій (ТОТ) до РФ і продаж соняшнику, вугілля, незаконний розпил та реалізація металобрухту та діяльність магазинів «АТБ».
За даними слідства восени 2014 року Кунавін провів зустріч у кафе «Сєпар» в Донецьку з представником «Міністерства державної безпеки "ДНР"» і дав вказівку сприяти розвідці «ДНР» у здійсненні розпилу металобрухту на одному з колишніх промислових виробничих об’єднань Донецька.
Надалі, під виглядом облаштування розташованого там об’єкта «Бункер» здійснювалась вирізка металобрухту.
«З метою забезпечення безперешкодної діяльності Кунавін організував передачу приблизно раз на місяць грошових коштів у сумі 300 тисяч російських рублів від керівництва розвідуправління "ДНР" до так званого міністерства державної безпеки "ДНР"», — йдеться в обвинувальному акті.
Також, за даними слідства, Кунавін передав бойовикам 1,5 мільйона доларів США, а також домовився із ними про те, що під виглядом гуманітарної допомоги сприятиме постачанню на окуповані території палива в обсягах 900 тонн щодня для потреб підпорядкованих бойовикам.
У 2015 році, за даними слідства, Кунавін просив представників незаконного збройного формування «Восток» сприяти налагодженню діяльності мережі магазинів «АТБ» на тимчасово окупованій території Донецької області на фінансово вигідних для «ДНР» умовах.
У 2014 році, за даними слідства, Кунавін контролював вивезення з ТОТ до РФ насіння соняшнику обсягом 200 та 4000 тонн та використання отриманих коштів на потреби незаконних збройних формувань. Загальна сума отриманих коштів, за даними слідства, склала відповідно 300 тисяч, 6 мільйонів російських рублів.
З вересня по грудень 2014, за даними слідства, Кунавін контролював вивезення з ТОТ до РФ близько 2000 тонн вугілля для продажу та передачу грошей для придбання військового обмундирування представникам «ДНР».
Адвокат обвинуваченого Олександр Корнага зазначає, що в епізоді щодо фінансування тероризму докази слідства спростовуються їхніми ж записами.
«Вони кажуть, що Кунавін хотів продати соняшник, а самі ж надають записи розмов, де йому відмовляють у цьому питанні. Щодо паливних матеріалів, то вони надають звук, де говорять, що цим він не буде займатися, бо цим займається Курченко (Сергій Курченко — український бізнесмен-утікач — ред.). І щодо мережі магазинів АТБ, які залишились на непідконтрольній території — так само йому було відмовлено. Тобто, це все спростовується їхніми ж доказами», — зазначив адвокат Олександр Корнага.
Сам підозрюваний заперечує ці звинувачення та запевняє, що прямої причетності до незаконних збройних формувань не мав.
«До "Оплоту" я ніколи причетності не мав. До "Кальміусу" прямої причетності не мав. Є низка завдань, які ставилися з боку Служби безпеки України, які я виконував. Просто є питання, які я не можу обговорювати, тому що це держтаємниця і розкриття її — злочин. Я ніколи не був співробітником жодного з угруповань "ДНР" або "ЛНР"», — сказав Кунавін.
Також він наголошував на тому, що в 2014 році він відбував покарання за економічний злочин і не міг створювати жодних незаконних формувань. За його словами, він не мав ніколи документів на прізвище Анікєєв і ніколи не спілкувався із Владиславом Сурковим та іншими представниками адміністрації президента РФ.
«Немає жодного факту, які навіть теоретично підтверджували б, що в мене були зв'язки з ФСБ», — казав нам раніше Кунавін.
Офіційно ж під час досудового розслідування Кунавін відмовлявся надавати свідчення, посилаючись на відповідне право.
Справа МН17
За даними слідства, підозрюваний з червня 2014-го координував створення у складі «ДНР» розвідувально-диверсійного органу — так званого Головного управління військової розвідки, зокрема артилерійського батальйону «Кальміус».
«Розвідувальне управління займалося безпосередньо постачанням зброї до окупованих територій Донецької та Луганської областей, в тому числі й "БУКа", яким було збито боїнг рейсу МН17», — пояснював нам ймовірну роль Кунавіна у справі боїнга прокурор Олександр Банник.
Водночас наразі адвокат підозрюваного Олександр Корнага запевняє, що під час одного із судових засідань суддя питав прокурора про ймовірну участь Кунавіна у збитті боїнгу і той не навів підтверджень.
«Несподівано суддя задав питання прокурору про те чи має Кунавін відношення до справи МН17 і той під звукозапис наголосив, що ні», — сказав нам адвокат Олександр Корнага.
Сам Кунавін нам раніше казав, що про справу МН17 знає лише зі ЗМІ.
Співпраця з СБУ?
Раніше Андрій Кунавін нам в інтерв’ю заявляв, що співпрацював зі Службою безпеки України, але зараз останнім про це невигідно говорити. Зокрема він згадував про колишнього керівника управління Центру спецоперацій боротьби з тероризмом та радника Василя Грицака Едуарда Сіренка.
«Є співробітники СБУ, які не зацікавлені в тому, щоб було опубліковано інформацію, пов’язану з кришуванням вугільного бізнесу, бізнесу на окупованих територіях і не тільки», — зазначав Кунавін.
За його словами, пропозиція про співпрацю йому надійшла у 2014 році, коли він відбував покарання на Миколаївщині за економічний злочин.
«Надійшла пропозиція взяти участь в АТО. СБУ мене оперативно звільнило, і було обговорення з приводу фіксованої зарплати», — сказав Кунавін.
Водночас прокурор Олександр Банник зазначав у суді, що на запит прокуратури у Службі безпеки України відповіли: Кунавін ніколи не був штатним чи позаштатним їхнім працівником. Натомість адвокат Олександр Корнага зазначив, що ця відповідь не має юридичної сили, оскільки така інформація має гриф таємності, і її треба отримувати через рішення суду, а не через запит.
Сам Едуард Сіренко наразі є обвинуваченим у справі щодо створення Організована злочинна групаОЗГ та вимагання. Його затримали у 2018 році разом ще з шістьма підсудними. Під час спілкування з нами він підтвердив те, що працював з Кунавіним.
«Так, він був моїм агентом. Працював зі мною десь з 2016 року, виконував завдання. Але ми працювали поки він жив в Донецьку, коли він виїхав з окупованої частини України, наша співпраця припинилася, оскільки зникла необхідність», — сказав нам Едуард Сіренко.
Які саме завдання виконував Андрій Кунавін — Сіренко не каже, посилаючись на секретність. За його словами його з ним звели спільні знайомі.
На наш офіційний запит про ймовірну співпрацю Кунавіна із Сіренком в СБУ відповіді поки не надали, як і інформацію про те, до якого часу і на яких посадах останній працював у відомстві.