Суїцид під час Гаазького трибуналу щодо Югославії: причини, історія, реакція

«Слободан Пральяк — не військовий злочинець. Я відхиляю ваш вирок з презирством», — сказав колишній хорватський генерал під час суду в Гаазі й випив отруту. За кілька годин він помер у лікарні. Того дня Міжнародний трибунал підтвердив первинний вирок Пральяку і ще п’яти засудженим за військові злочини, скоєні під час війни в Боснії та Герцеговині в 1990 роках.

Про те, кого і за що судять у Гаазі та про інші випадки суїцидів під час Міжнародного трибуналу з військових злочинів у колишній Югославії — розповідає Громадське.

Хто такий Слободан Пральяк

Слободан Пральяк — боснійський хорват і колишній генерал. У 1991-94 роках був одним з лідерів невизнаної хорватської республіки «Герцег-Босна» на території сучасної Боснії та Герцеговини. Групу називали «П’ятіркою Прліча», адже всі вони були об’єднані навколо прем'єр-міністра невизнаної республіки Ядранки Прліча.

У 2004 році їх взяв під варту Міжнародний трибунал щодо колишньої Югославії (МТКЮ). Під тиском міжнародної спільноти, Хорватія видала їх Гаазі — це було однією з обов’язкових умов для вступу країни в ЄС.

Засідання в цій справі тривали з 2006 по 2013 рік. У підсумку Прліча засудили до 25 років ув’язнення, Пральяк та колишній міністр оборони «республіки» Бруно Стоїч отримали по 20 років ув’язнення, інших воєначальників і посадовців Мілівоя Петковіча, Валентина Чоріча і Берислава Пушіча також засудили до ув’язнення, строком від 16 років.

До війни Пральяк був письменником і кінорежисером, також ставив декілька п’єс у театрах. Після початку військових дій став радником хорватського президента Франьо Туджмана і генералом, а відтак одним з лідерів так званої «Герцег-Босни». За двадцять років Гаазький трибунал звинуватить 72-річного Пральяка у військових злочинах, зокрема в етнічних чистках і вбивствах боснійських мусульман.

Серед інших злочинів, які інкримінують генералові — повне знищення восени 1993 року старовинного мосту в Мостарі, що мав величезне історичне й культурне значення для боснійців. Трибунал постановив, що це «завдало непомірної шкоди цивільному мусульманському населенню».

Захист Пральяка до останнього заперечував будь-яку провину підсудного й називав усі звинувачення — а надто знищення мосту — змовою. Утім, у 2013 році Гаага таки засудила генерала і п’ятьох його соратників. Підсудні подали апеляцію, проте на засіданні 29 листопада 2017 року трибунал її відхилив. Тоді Пральяк і наклав на себе руки.

Колишній хорватський генерал Слободан Пральяк (праворуч на нижньому фото) на лаві підсудних в апеляційному суді, Гаага, Нідерланди, 29 листопада 2017 року Фото: EPA-EFE/ROBIN VAN LONKHUIJSEN/POOL

Смерть під час суду

Рідиною, яку в суді Гааги випив засуджений хорватський генерал, був смертельно небезпечний хімікат. Про це згодом повідомила нідерландська прокурорка Мерилін Фікеншер.

Після смерті Пральяка правоохоронці оголосили приміщення суду місцем злочину й розпочали розслідування, щоб установити, хто передав підсудному отруту та як йому вдалося пронести її до зали суду.

Сербський адвокат, який неодноразово захищав підозрюваних протягом МТКЮ, в коментарі The Guardian розповів, що пронести невеличку пляшечку з отрутою до суду в Гаазі насправді не так уже й складно. Адже адвокатів і працівників суду перевіряють так само, як в аеропортах.

«Охоронці звертають увагу на металеві предмети, зокрема ремені, монети, також на взуття. Вони забирають мобільні телефони. Але пігулки й рідини в невеликих кількостях пронести можна», — розповів адвокат.

Поза тим, самогубство Пральяка — не перший в історії роботи Гаазького трибуналу випадок. У 2006 році колишнього лідера хорватських сербів Мілана Бабіча знайшли повішеним у власній камері — напередодні того, як він мав дати свідчення проти іншого фігуранта слідства. Ще один серб — Славко Докмановіч — повісився в камері в 1998 році.

Слободан Пральяк прийняв отруту після оголошення вердикту апеляційної інстанції, Гаага, Нідерланди, 29 листопада 2017 року. Хорватське телебачення повідомило, що Пральяк помер Фото: EPA-EFE/ICTY

Реакція на самогубство

Адвокатка Слободана Пральяка після засідання суду заявила, що не знала про наміри клієнта накласти на себе руки. «Він був людиною честі, яка не могла жити зі звинуваченнями у скоєнні злочинів проти людства», — сказала адвокатка.

У Мостарі близько тисячі боснійських хорватів вийшли на центральні вулиці й запалили лампадки, вшановуючи пам’ять Пральяка. А чинний прем’єр-міністр Хорватії Андрей Пленковіч виступив із засудженням трибуналу в Гаазі:

«Суїцид Пральяка під час оголошення вироку Апеляційної палати найкраще свідчить про глибоку моральну несправедливість щодо шести боснійських хорватів та всього хорватського народу. Наш уряд знову висловлює своє невдоволення вердиктом і висловлює глибоке співчуття всім жертвам Боснійської війни».

Карета швидкої допомоги біля будівлі Міжнародного кримінального трибуналу, Гаага, Нідерланди, 29 листопада 2017 року Фото: EPA-EFE/BART MAAT

Югославські злочини

Міжнародний трибунал щодо колишньої Югославії створили в 1993 році. Він розслідує порушення міжнародного гуманітарного права під час балканських воєн у 1990 роках.

Одним з найкровопролитніших конфліктів того часу була Боснійська війна. Під час конфлікту, який тривав з 1992 по 1995 рік між боснійськими мусульманами, хорватами й сербами, загинуло більш ніж 100 тисяч осіб, ще понад 2 мільйони людей депортовані. Війна закінчилася підписанням Дейтонської мирної угоди й розпадом Югославії на окремі країни.

Серед найжорстокіших подій, які розслідували в Гаазі, — сербська різанина боснійців у Сребрениці, тоді загинуло 8000 мусульман, та чотирирічна облога Сараєва. Значна частина території Боснії, здебільшого гори й ліси на прикордонних територіях, досі  залишаються нерозмінованими. Про це, зокрема, попереджає український МЗС.

Протягом своєї діяльності Міжнародний трибунал розглянув чимало великих справ щодо військових злочинців на Балканах, передача яких під варту була однією з передумов зближення Хорватії та Сербії з Євросоюзом. Серед звинувачень, які звучали у вироках — геноцид, порушення Женевської конвенції, знищення міст, масові депортації, терор мирного населення тощо.

Колишній сербський генерал Ратко Младич (у центрі) під час слухання його справи в Гаазькому трибуналі, 22 листопада 2017 року Фото: EPA-EFE/PETER DEJONG/POOL

Останнім гучним слуханням перед розглядом апеляції «П’ятірки Прліча» була справа сербського воєначальника Ратко Младіча, який за особливу жорстокість отримав прізвисько «Різник Боснії». Його засудили до довічного ув’язнення.

Міжнародний трибунал з військових злочинів у колишній Югославії завершить роботу наприкінці року, 31 грудня. За 24 роки існування трибунал розглянув 161 справу, й засудив 83 особи. Більш ніж 60 засуджених — етнічні серби.