Сусідство двох швидкостей: майбутнє Східного партнерства

24 листопада в Брюсселі відбувся саміт Східного партнерства — ініціативи ЄС, в якій беруть участь Україна, Молдова, Грузія, Азербайджан, Вірменія та Білорусь.

Східне партнерство засноване у 2009 році з метою створення поясу стабільності й добробуту навколо Євросоюзу. З того часу і в країнах-сусідах, і в їхніх взаєминах з ЄС відбулося чимало змін. Україна, Грузія та Молдова здобули безвізовий режим і підписали Угоди про асоціацію й вільну торгівлю з ЄС. Заразом прірва між ними та Азербайджаном, Вірменією і Білоруссю, які не мають європейських амбіцій, поглибилася.

Отже, як відбувався саміт і що чекає далі на Східне партнерство?

Запрошення та вагання

Уперше в історії самітів Східного партнерства участь узяли представники всіх 6 країн-учасниць — включно з Білоруссю, яка цього разу прийняла запрошення. Хоча ще за кілька днів до саміту, що відбувається вже вп’яте, але вперше — у столиці ЄС, було незрозуміло — хто ж саме з лідерів країн Східного партнерства завітає до Брюсселя.

Бельгійські силовики в день саміту працювали в посиленому режимі (на фото — поліцейський кордон біля входу до будівлі Європейської Ради, Брюссель, Бельгія, 24 листопада 2017 року) Фото: Анна Цигима/Громадське

Цьогоріч уперше запросили президента Білорусі Олександра Лукашенка — після Мінських перемовин він перестав бути небажаною персоною в Європі. Утім, за три дні до саміту стало відомо, що Лукашенко до Брюсселя не поїде. Натомість туди вирушив міністр закордонних справ Білорусі Володимир Макей.

Незважаючи на це, білоруські активісти влаштували акцію протесту в європейському кварталі Брюсселя. На акції з’явилося з десяток протестувальників з біло-червоними альтернативними прапорами Білорусі. Був і плакат з написом «Разом і назавжди», на якому поряд з прапором Білорусі — український.

«Нас обурює сам факт запрошення Лукашенка, — розповів Громадському Денис Казакевич, який роздавав перехожим у центрі міста листівки з текстом про «кремлівську маріонетку» Лукашенка. — Адже це суперечить цінностям ЄС. Наша акція — це послання європейським чиновникам: що ви, хлопці, робите? Ми не забули, що Лукашенко — страшний злочинець».

Акція протесту проти політики Лукашенка й Путіна, організована білоруськими активістами перед початком саміту в Брюсселі, 23 листопада 2017 року Фото: Анна Цигима/Громадське

Не їхати на саміт вирішив і проросійський президент Молдови Ігор Додон. Кишинів представляв прем’єр-міністр Павел Філіп. Взаємини Молдови та ЄС переживають не найкращі часи — у жовтні Євросоюз відмовився надати Молдові 28 мільйонів євро, передбачені для проведення реформи юстиції. Єврокомісар з питань розширення та політики сусідства Йоганнес Ган напередодні саміту заперечив, що у взаєминах Молдови та ЄС настала криза, однак підкреслив: гроші забрали, бо Кишинів не виконав обіцянок.

«Наш внесок треба розглядати як інвестицію, а інвестор очікує натомість щось отримати, — сказав Ган. — Якщо в певній сфері зобов’язання не були дотримані, ми не можемо за це платити. Зараз я кажу про реформу юстиції, яку влада Молдови погодилася провести ще у 2014-2015 роках, але відтоді нічого не змінилося».

Єврокомісар з питань розширення та політики сусідства Йоганнес Ган (праворуч) під час зустрічі з журналістами напередодні саміту, Брюссель, Бельгія, 23 листопада 2017 року Фото: Анна Цигима/Громадське

Приїзд на саміт Східного партнерства українського лідера Петра Порошенка, як повідомляли ЗМІ, теж був під питанням, хоча сам президент цю інформацію згодом спростував. Відомо, що українській стороні не подобалися надто загальні формулювання першої версії фінальної декларації саміту, зокрема відсутність у ній згадки про російську агресію. Перемовини за участю українських дипломатів про текст декларації велися аж до кінця форуму. Порошенко до Брюсселя таки приїхав.

Український президент Петро Порошенко (в центрі) коротко поспілкувався з журналістами в коридорі, Брюссель, Бельгія, 24 листопада 2017 року Фото: Анна Цигима/Громадське

Конфліктні формулювання

Найбільші розбіжності викликав пункт 6 декларації — напередодні дебати тривали до опівночі й продовжилися вранці в день проведення саміту. У початковій версії містилися всього два загальних речення із закликом до мирного розв’язання конфліктів.

Зрештою у фінальній версії з’явилися ще два — зі словами про занепокоєння через постійні порушення міжнародного права в регіоні та участь ЄС у розв’язанні конфліктів, зокрема, завдяки можливій присутності «в полі». Останнє президент України Петро Порошенко в спілкуванні з журналістами після саміту інтерпретував як «об’єднання ЄС навколо української миротворчої місії на Донбасі». Насправді в тексті декларації слова «Донбас», «Крим» та «Росія» відсутні.

Компенсувати це спробував на прес-конференції за підсумками саміту президент Європейської Ради Дональд Туск. Він згадав про загибель на Донбасі в переддень зустрічі 5 українських військових, заявив про осуд Євросоюзом російської агресії та про те, що ЄС ніколи не визнає анексію Криму.

Президент України Петро Порошенко (ліворуч) та президент Європейської Ради Дональд Туск (у центрі) після спільної зустрічі напередодні саміту, Брюссель, Бельгія, 23 листопада 2017 року Фото: European Union

Ще один суперечливий для України пункт фінальної декларації саміту пролобійований Угорщиною і є наслідком конфлікту навколо мовного пункту українського закону про освіту. У ньому міститься заклик «поважати вже існуючі права національних меншин» і брати до уваги рекомендації Ради Європи при реформуванні законодавства.

Хоч Угорщина найжорсткіше виступила проти нового українського закону й навіть пригрозила заблокувати європейську інтеграцію України, на саміті це питання порушила і Румунія. Зокрема, президент Клаус Йоганніс розповів Громадському, що ця тема стала центральною в його перемовинах з Петром Порошенком. За його словами, Порошенко пообіцяв, що Україна виконає висновок Венеціанської комісії щодо закону, який має надійти найближчим часом.

«Я попросив президента Порошенка і він погодився, що будь-які подальші зміни до цього закону будуть внесені лише після двосторонніх консультацій з румунською владою та представниками румунської меншини в Україні», — сказав Йоганніс.

Президент Румунії Клаус Йоганніс (у центрі) перед початком саміту, Брюссель, Бельгія, 24 листопада 2017 року Фото: European Union

Фінальна декларація саміту — це «найнижчий спільний знаменник», компроміс, на який погодилися всі учасники, не приховують лідери ЄС.

«Знаю, що в Україні було багато суперечок, — каже Катарина Матернова, заступниця керівника Генерального директорату Єврокомісії з питань Європейської політики сусідства і перемовин про вступ. — Це декларація для багатостороннього формату, 28+6, тобто містить лише базові речі. У ній не відображена глибина двосторонніх взаємин з Україною».

Дві швидкості Східного партнерства

Основний результат і найважливіший пункт фінальної декларації саміту Східного партнерства — підтримка європейських прагнень та європейського вибору країн-учасниць. Утім, про перспективу членства не йдеться — і це викликає незадоволення тих країн, які цього прагнуть.

Україна, Грузія і Молдова вже мають безвізовий режим та Угоди про асоціацію й вільну торгівлю з ЄС і хотіли би поглиблення співпраці. Це відрізняє їх від іншої групи країн Східного партнерства — Вірменії, Азербайджану та Білорусі, чиї амбіції значно менші. Угода, яку підписала на саміті Вірменія — про всебічну співпрацю з ЄС — набагато скромніша, ніж Угода про асоціацію, яку під тиском Росії Єреван відмовився підписувати у 2013-му.

Президент Вірменії Серж Саргсян (у центрі) перед початком саміту, Брюссель, Бельгія, 24 листопада 2017 року Фото: European Union

Усередині Євросоюзу дедалі частіше кажуть про «Європу двох швидкостей» — Західну та Східну, яка реформується повільніше і де демократія знову опиняється під загрозою. Подібне можна сказати й про Східне партнерство: поглиблюється прірва між Україною, Грузією і Молдовою — з одного боку, та Вірменією, Азербайджаном і Білоруссю — з іншого.

«Я не думаю, що є сенс для всіх шістьох держав бути разом у цьому форматі. Східне партнерство має бути розділене на дві частини, в індивідуальному порядку, — вважає кореспондент «Радіо Свобода» Рікард Йозвяк, який працює в Брюсселі вже понад 10 років. — Ніколи не чув ні від кого конкретних причин, чому ми умовно маємо тримати Азербайджан та Україну «в одній кімнаті». Що вони мають спільного? Лише те, що обидві були радянськими республіками до 1991 року».

На думку журналіста, є сенс замінити зустрічі Східного партнерства на саміти асоційованих партнерських країн — України, Грузії та Молдови — з метою отримання ними в майбутньому повноцінного членства в ЄС.

Про потребу реформувати Східне партнерство свідчить і недавня резолюція Європарламенту — у ній міститься заклик відкрити Україні, Грузії і Молдові можливість приєднатися до митного, енергетичного та цифрового союзу з ЄС і навіть Шенгенської зони. Про цю ініціативу під назвою «Східне партнерство плюс» у фінальній декларації брюссельського саміту — ні слова.

Утім, про те, що ЄС погодився вивчити можливість такого зближення з країнами-чемпіонами Східного партнерства, після саміту заявили і президент України Петро Порошенко, і президент Єврокомісії Жан-Клод Юнкер. Отже, цілком можливо, що наступний саміт за два роки відбудеться вже в зовсім іншому форматі.

Читайте цей матеріал також російською мовою

Міністр закордонних справ Білорусі Володимир Макей перед початком саміту, Брюссель, Бельгія, 24 листопада 2017 року Фото: Анна Цигима/ГромадськеМісце роботи журналістів, які висвітлювали події саміту Східного партнерства, Брюссель, Бельгія, 24 листопада 2017 року Фото: Анна Цигима/Громадське