Світ у майбутньому: 5 головних тенденцій
Якими є головні тенденції розвитку світу? Що відбувається з економікою, соціальною сферою, демографією? Чого можна очікувати за 15 — 20 років? Як до цих тенденцій може адаптуватися Україна? Громадське спробувало проаналізувати п'ять головних тенденцій розвитку планети.
Тенденція 1. Зростання світового середнього класу
Близько 1 мільярда людей сьогодні продовжують жити за межею бідності: їхній дохід – менше 1,25 доларів на день.
Але є одна важлива тенденція: доходи людей на планеті поступово збільшуються.
За даними американського Pew Research Centre, між 2001 та 2011 роками кількість людей, які живуть на менш ніж 2 долари в день, зменшилася на 669 мільйонів. Здебільшого вони «переходять» на наступний щабель — у категорію людей із низькими доходами (2 — 10 доларів на день): їх побільшало на 694 мільйони.
Але також зростає кількість людей з середніми доходами (10-20 доларів на день). Їх за 10 років побільшало на 386 мільйонів.
Це дає аналітикам підстави говорити про зростання глобального середнього класу.
«Розвиток середнього класу, тобто класу людей, які можуть планувати своє майбутнє, яким не потрібно боротися за своє виживання з дня на день, спостерігається по всьому світу», — говорить у розмові з Громадським Метью Барроуз, директор Ініціативи стратегічного прогнозування Атлантичної ради США.
Кілька років тому, працюючи в National Intelligence Council, Барроуз опублікував докладний аналіз світових тенденцій: «Альтернативні світи: глобальні тенденції до 2030 року». У ньому він також говорив про зростання кількості людей із доходами вище середнього, які можуть купувати машини, живуть в містах чи передмістях, подорожують, інвестують в освіту.
«До 2040 чи 2050 року більшість населення планети складатиме разом середній клас та люди з вищими доходами», — говорить Громадському Барроуз.
Але важлива деталь: близько 20% глобального середнього класу проживатиме в Китаї, 30% — в Індії. Загалом економічний потенціал у найближчі десятиліття ще більше зміститься до південно-східної Азії.
Тенденція 2. Більше людей у містах
Наслідком зростання людей із середніми доходами є пришвидшення урбанізації. Доповідь National Intelligence Council говорить про те, що кількість мешканців міст за двадцять років зросте на 1,5 мільярди.
Можна очікувати, що міста ставатимуть іншими: більш «розумними» та інтегрованими з фермерським виробництвом, що існуватиме в рамках міської інфраструктури.
Пришвидшення урбанізації вестиме до двох головних наслідків. По-перше, це зростання світового будівництва. І тут металурги, виробники будівельних матеріалів, будівничі компанії, виробники меблів чи гравці сектору послуг можуть знайти свої перспективи. По-друге, це зростання попиту на базові ресурси, передусім їжу, воду та енергію. За прогнозами, попит на їжу між 2010 та 2030 роками може вирости на 35%, попит на воду – на 40%, попит на енергію – на 50%.
Тенденція 3. Більше попиту на їжу
Зростання людей із середніми доходами означає просту річ: їм усім потрібно харчуватися, і харчуватися якісно.
За даними ООН, для забезпечення продовольством дедалі більшої кількості мешканців планети, між 2000 та 2050 роками глобальне виробництво їжі має вирости на 70%.
Наприклад, люди з середніми доходами споживають більше м'яса. Світове споживання м'яса за 50 років може вирости з 32 кг на людину до 52 кг на людину в рік. А для м'ясної галузі важливим ресурсом є зернові, наприклад, кукурудза чи ячмінь.
Це велика можливість для України, яка є все більшим експортером сільськогосподарської продукції, передусім зернових.
«В перспективі 15 — 20 років попит на українську аграрну продукцію буде зростати, передусім на зернові, олійні та кормові культури», — говорить у розмові з Громадським Тарас Висоцький, генеральний директор Українського клубу аграрного бізнесу. Уже зараз половина українського аграрного експорту йде в Азію, додає він.
Ще важлива тенденція у світі — це збільшення попиту на воду. Більшість водних ресурсів потрібні не для прямого споживання, а й для сільського господарства: на цю сферу припадає 90% всього споживання води.
Регіони зі швидким промисловим розвитком можуть відчути дефіцит води, що змушуватиме їх шукати аграрну продукцію ззовні і нарощувати імпорт продовольства.
І тут теж шанс для України — нарощувати потенціал свого аграрного експорту в країни, які не зможуть виробляти достатньо харчів для свого населення. Водночас великі країни-імпортери аграрної продукції – Китай, Індія, Південна Корея, Саудівська Аравія — уже зараз купують чи орендують сільськогосподарські землі в інших регіонах світу. Це може бути новою тенденцією в найближчі роки, що може повністю змінити традиційне розуміння співвідношення «держав» та «територій».
Ще одна важлива тенденція — здорожчання товарів та ресурсів. Кілька років тому інвестиційна компанія GMO опублікувала дослідження Commodity index, аналізуючи тривалі тенденції цін на 33 базових товари — від алюмінію та вугілля — до цукру та зерна. Висновок: якщо упродовж ХХ століття вартість більшості основних товарів зменшувалася, від 2002 року вона почала збільшуватися.
Тенденція до здорожчання товарів може створити величезні проблеми, передусім із доступністю продовольства, води чи енергії. Крім того, вона може створити перепони для зростання «середнього класу»: у людей буде більше грошей, але товари можуть коштувати дорожче, ніж раніше.
Тенденція 4. Старіння населення
Населення планети може досягти 8-и мільярдів у 2030 році і 9-и мільярдів у 2050 році.
Але вже від 2070 року воно почне поступово скорочуватися. Адже населення не лише зростає: воно також старішає.
«Сьогодні населення старішає всюди, і це пов'язано з тим, що все меншає рівень народжуваності», — говорить у розмові з Громадським Елла Лібанова, директор Інституту демографії і соціальних досліджень.
Щоб наступне покоління повністю замінило попереднє, потрібно, щоб на сто жінок народжувалося приблизно 215 дітей. В Україні ж з 1960-х років стільки не народжують, тому «вже сьогодні потенціал демографічного зростання в Україні вичерпаний», — додає вона.
За даними ООН, у 2050 році кількість людей, старших 60-и років, виросте в світі на 1,2 мільярди.
У деяких країнах світу панівною моделлю може стати структура 4 — 2 — 1 — коли одна молода людина «тримає на собі» двох батьків та чотирьох бабусь/дідусів.
Там, де старіння населення співіснує з бідністю, це може призвести до скрути. У деяких країнах старіше населення не матиме достатнього соціального забезпечення чи системи охорони здоров'я, але не існуватиме молоді, яка підтримує старих у традиційних суспільствах, — говорить франко-американський дослідник Тьєррі Маллере у своєму дослідженні «Шість глобальних мега-тенденцій».
Що менше суспільство здатне репродукувати себе, то більше воно потребує міграції молодих. Але що більше воно приймає мігрантів, то більше зростає ворожість до «чужих». У цьому парадокс: суспільства все більше потребують молодих мігрантів, але все менше готові їх приймати.
Тенденція 5. Освіта як актив
Зростання середнього класу веде до зростання заощаджень. А вільні гроші часто інвестуються в освіту.
Перші шпальти західних газет займає політика, перші шпальти індійських газет займає реклама навчальних курсів і коледжів, — говорить Громадському Метью Барроуз.
Освіта стає дуже важливим активом: в сучасній економіці більше знань та умінь конвертуються в кращу роботу та кращий заробіток. «Економіка знань» (knowledge economy) стає реальністю не лише в «розвиненому» світі, але й в країнах, що розвиваються.
І тут Україна перебуває в суперечливому становищі. З одного боку, рівень освіченості наших громадян високий навіть за західними стандартами.
«Україна досі має потужну перевагу за рахунок системи освіти, яка все ще випускає якісних спеціалістів з точних наук», — говорить Громадському соціолог Дмитро Хуткий
У багатьох командах Нобелівських лауреатів є українці, — додає він. Україна також серед перших у світі за кількістю випускників ІТ-галузі.
З другого боку, система освіти продовжує застарівати і консервуватися. І є ризик, що цей потенціал буде програвати потужнішим освітнім системам, зокрема зі світу, що розвивається. А тому її треба дуже швидко модернізувати.
Однак, важливо пам'ятати: в освіті, в економіці, в соціальній сфері Україна все більше залежить від глобальних тенденцій. Процеси, які відбуваються в Європі, Азії, Африці чи Америці мають дедалі пряміший вплив на наше сьогодення та наше майбутнє.
А тому розуміння глобальних тенденцій може допомогти Україні краще адаптуватися до змін, які на нас чекають.
Громадське.світ / Володимир Єрмоленко