Сигнали з Криму: на півострові вшанували Шевченка

Незважаючи на чисельні заборони окупаційної влади, кримчани продовжують сигналізувати з Криму Україні. За відустності українських ЗМІ люди власноруч знімають фото та відео на мітингах, долучаються до всеукраїнських акцій на кшталт #FreeSavchenko та святкують День народження Шевченка.

«Що ви мене в тюрму? Я тут живу, в Україні» — говорить кримчанка у Сімферополі двом поліцейським, які підійшли до неї під час покладання квітів до пам'ятника Шевченку.

«Нам треба записати ваші дані» — відповідають поліцейські, які патрулюють біля пам'ятника.

«Я тут живу, маю кримську прописку. Я бачила, як у Москві люди збираються і їх фотографують… Я на своїй землі...» — відповідає жінка та поспішає геть.

Так почався ранок 9 березня у Сімферополі біля пам'ятника Шевченка. Кримчани, попри заборони проведення мітингів з боку самопроголошеної влади, попри торішній досвід активістів з Сімферополя, яких арештували у парку Гагаріна та засудили до примусових робіт та штрафів, попри заборону української символіки, все ж вийшли до пам'ятників з квітами.

Стихійні зібрання відбулись у Сімферополі, Керчі, Севастополі, Ялті. Важливо, що серед людей, які вийшли до пам'ятників, не було відомих активістів «Українського культурного центру», заснованого у Сімферополі в 2015 році. Вони напередодні отримали листи від «кримської прокуратури». Їх попередили, що в разі проведення мітингу організаторів можуть звинуватити в екстремізмі, і якщо хто-небудь 9 березня розмістить біля пам'ятника Шевченку українську символіку і використовуватиме проукраїнські гасла, — поліція застосує силу.

Та самопроголошена влада не змогла передбачити, що тиск на відомих активістів, які продовжують відкрито підтримувати зв'язок з материковою Україною, не допоможе, і до памятників вийдуть інші українці Криму.

м. Севастополь

м. Сімферополь

м. Ялта

Це люди, які ментально з Україною, та які на свій ризик сигналізують нам з півострова, розповідає журналістка з Криму Анастасія Магазова:

«Такі дні, як 9 березня і День незалежності України, по суті стали єдиними датами, коли українці Криму ще можуть відносно вільно заявити про свою етнічну приналежність або політичну позицію. По всьому Криму вчора несли квіти до пам'ятників Шевченку, здавалося б, звичайна справа, але скільки в цьому сміливості. Незважаючи на офіційну заборону проводити будь-які мітинги, присвячені цій даті, люди все одно виходили на площі. Для тих, хто залишився в Криму, дуже важливо таким чином послати меседж тим, хто на материку. Тим самим нагадати про себе, ще раз спростувати стереотип, що української культури ніколи не було в Криму».

Журналістка додає, що прояв української ідентичності в окупованому Криму сьогодні є справжньою мужністю для кримчан:

«Бути українцем, наприклад, у Львові дуже просто, а от бути українцем в нинішньому Криму — практично героїзм. І саме такий героїзм ми бачимо, коли літня жінка, грубо кажучи, голими руками захищає пам'ятник Шевченку від правоохоронців, яким не подобається такий символічний акт пам'яті. Або боротьба з комунальниками, які прибирають квіти, принесені до погруддя Шевченка в Сімферополі. Все це говорить тільки про одне — нинішня кримська влада хоче всіма способами показати, що ніяких українців в Криму немає і ніколи не було».

За  словами cпівзасновника «Українського культурного центру» Леоніда Кузьміна, в Криму влада дає згоду лише на підконтрольну їй культурну автономію. Так, на піовстрові відбулось покладання квітів Шевченку організації «Українська і Білоруська національно-культурні автономії Криму», щоправда за словами активістів, ця організація має на меті створювати хибне уявлення про толерантність до всього українського на півострові.

Несподіванкою, за словами Кузьміна, були акції в Ялті та Керчі:

«9 березня сьогодні для кримчан — це збереження традиції яка триває вже 25 років. І передусім це день великого українського письменника, який в непростих умовах Криму дає надію на краще, як і 100 років тому. Ми думали, що люди в Сімферополі і Севастополі, як всі попередні роки, люди будуть приходити до пам'ятника з квітами. Але були приємно здивовані що це було і в Ялті та Керчі».

В Криму та Севастополі встановлено 9 пам'ятників Кобзарю. Перші пам'ятники на півострові з'явились лише у 2003 році, і деякі з них були подаровані Криму з закордону. Наприклад, Шевченко у Ялті, якого привезли сюди з Аргентини у 2007 році.

Хтозна, скільки людей могли б вийти і в інших містах Криму, якби не атмосфера страху на окупованому півострові.

P.S.
З напису на пам’ятнику Шевченка в Сімферополі:
«І на оновленій землі, Врага не буде супостата, А буде син і буде мати, і будуть люди на землі»

/Громадське.Крим