Терорист на сторожі безпеки: що росія досі робить у Радбезі ООН і як допустили її головування
1 квітня росія почне головувати в Раді Безпеки ООН — органі, який відповідає за підтримку міжнародного миру та безпеки. За понад рік повномасштабної війни в Україні ООН не змогла розв'язати цю сюрреалістичну ситуацію. Що дасть це головування рф та чи можна цьому завадити — з'ясовувало hromadske.
Як узагалі влаштований Радбез?
Рада Безпеки ООН — один із шести головних органів Організації Об’єднаних Націй, який відповідає за міжнародний мир та безпеку. Він може визначати існування загрози, порушення миру або акт агресії, надавати рекомендації чи вирішувати, що зробити для підтримки або відновлення миру.
За статутом ООН Радбез складається з 15 членів. П'ять із них як країни-переможці Другої світової війни з ядерною зброєю є постійними — Китай, Франція, Велика Британія, Сполучені Штати Америки та СРСР. Місце останнього як правонаступниця посіла росія.
Постійні члени можуть ветувати будь-яку резолюцію Радбезу. Наприклад, про прийняття до ООН нових держав чи голосування за кандидатів на посаду генерального секретаря. Вето стало улюбленим інструментом росії для блокування рішень або тиску для просування своїх інтересів. Станом на 2023 рік росія наклала 32 вето, останнє — на резолюцію про підтримку миру та безпеки України. І це не враховуючи 92 вето від СРСР.
В ООН фактично визнають проблему: робота органу може бути паралізована через вето одного чи кількох постійних членів. Не є чимось незвичним, коли проєкт резолюції не вноситься через загрозу блокування. Інколи резолюцію ставлять на голосування, усвідомлюючи, що вето буде, — демонструючи в такий спосіб символічну підтримку питання.
Місце в Радбезі дозволило росії протягувати на міжнародну арену свою пропаганду. За скликанням росії Радбез ООН мусив обговорювати «біолабораторії США в Україні» та «злочинні атаки Києва на об'єкти ядерної інфраструктури», маючи на увазі окуповану росією Запорізьку АЕС.
Що змінює головування?
Ще більше влади дає головування в цьому органі. Голова Радбезу, якого міняють щомісяця, скликає засідання, затверджує попередній порядок денний, запропонований генеральним секретарем, і власне головує на засіданнях.
Востаннє постійний представник росії василь небензя головував у лютому 2022 року, перед повномасштабним вторгненням. Представники української делегації згадували, що тоді у штаб-квартирі ООН у Нью-Йорку розгорталася сюрреалістична картина: Рада Безпеки годинами слухала про «8 років геноциду на Донбасі, вчиненого Україною», тоді як усі кулуарні розмови були про майбутнє російське вторгнення.
Сергій Кислиця, постійний представник України при ООН, розповів, що росія намагалася використати Радбез, аби ввести в оману світ щодо своїх справжніх намірів, а також перешкодити міжнародній підтримці України і напередодні, й одразу після вторгнення. Логічно припустити, що росія скористається цим і тепер, на тлі підготовки України до весняного контрнаступу.
За понад рік активної війни питання про місце росії в Радбезі ООН неодноразово порушувалося. У США закликали реформувати орган, оскільки росія як постійний член Радбезу завдала удару по основі ООН. Її статут вимагає від держав-членів утримуватися від «застосування сили проти територіальної цілісності або політичної незалежності будь-якої держави».
Чи можна викинути росію з Ради Безпеки?
Це нелегко, але можливо. Статут ООН не передбачає жодної процедури, за якою п'ять постійних членів можуть бути виключені з Ради Безпеки. Але Україна підійшла до питання з іншого боку — чи законно росія посіла місце СРСР?
Річ у тім, що до переліку «країн-засновників» Організації Об'єднаних Націй у 1945 році, окрім СРСР, окремо увійшли Білоруська Радянська Соціалістична Республіка та Українська Радянська Соціалістична Республіка. Вони теж могли претендувати на місце наступника СРСР. Але в 1991 році росія «автоматично» зайняла його — попри те, що інші країни колишнього Союзу мали отримати схвалення, щоб приєднатися до ООН.
Як приклад правонаступництва згадують розпад Чехословаччини та Югославії. Кожна країна, що виникла із цих колишніх блоків, мала бути прийнята до ООН резолюцією Генасамблеї.
До того ж у минулому ООН уже вдавалася до «імпровізованих кроків», щоб змінити чи обмежити участь держави-члена. Наприклад, у 1971 році, коли за голосуванням Генасамблеї місце Китаю в ООН передали від Республіки Китай (він же Тайвань) до Китайської Народної Республіки.
Томас Грант, професор міжнародного права в Кембриджі та колишній радник Державного департаменту США, вважає, що виключити росію з Радбезу ООН можна — і навіть представив свою інструкцію.
По-перше, на думку Гранта, Україна могла б видати вірчі грамоти одному зі своїх дипломатів на місце СРСР. росія, очевидно, запротестує. Але якщо інші члени Радбезу виступлять проти присутності росіянина, це приведе в дію процедурні правила:
«Будь-який представник у Раді Безпеки, щодо повноважень якого було висунуто заперечення, продовжує працювати з тими ж правами, що й інші представники, доки Рада Безпеки не розв'яже це питання».
Тобто представник росії продовжуватиме сидіти в Радбезі до ухвалення рішення. А рішення про заперечення повноважень представника Радбезу підпадає під правила щодо процедурних питань, які ухвалюють більшістю — 9 із 15 голосів.
А втім, підхід Гранта підтримують не всі правники, зазначаючи, що розгляд рф як держави, яка продовжує самобутність СРСР, є «чітким і логічним вибором».
Представники України запропонували свій триступеневий план, як запобігти захопленню Ради Безпеки росією.
- Визнання росії державою-агресором в Організації Об'єднаних Націй технічно позбавляє її права головувати в будь-якому органі ООН, зокрема в Радбезі. Тому ООН повинна застосувати свій статут і заборонити росії головувати в Раді Безпеки.
- Виведення росії з Ради Безпеки та Генеральної Асамблеї з огляду на її незаконну присутність; як тимчасовий крок вона може подати заявку на отримання статусу спостерігача без права голосу в Генеральній Асамблеї.
- росія має офіційно подати заявку на членство в ООН, щоб її обговорили та проголосували і в Генеральній Асамблеї, і в Раді Безпеки.
Попри заклики України та різноманітні версії, як завадити головуванню росії в Раді Безпеки ООН, дата зміни очільника органу наближається без будь-яких конкретних дій.
Постпред України Сергій Кислиця нагадав, що в ніч повномасштабного вторгнення росії в Україну Генсек ООН Антоніу Гутерреш назвав це «найсумнішим днем за його перебування на посаді».
«Це буде найсумнішим днем в історії ООН до 1 квітня 2023 року, коли рф почне головування в Радбезі, якщо справедливість не візьме гору», — наголосив Кислиця.