Трагедія Ан-26: як проходив останній політ та що могло призвести до катастрофи
Сьогодні в Харкові відбулася церемонія прощання з курсантами, які загинули в катастрофі літака Ан-26 25 вересня. Раніше на Львівщині поховали Віталія Вільхового, який вижив, отримавши 90% опіків тіла, але помер у лікарні наступного дня після катастрофи. Звичайний навчальний політ став останнім для 26 курсантів, вижив лише один — харків’янин В’ячеслав Золочевський.
Розповідаємо, як у харківському Університеті повітряних сил імені Кожедуба зазвичай відбувалися навчальні польоти, як був організований політ того трагічного дня та які версії катастрофи зараз, 10 днів потому, розглядаються.
Як організовані навчальні польоти
«Льотчики — це унікальна спеціальність, тому що, коли у всіх випуск планується на липень, у льотчиків — на кінець вересня. Тоді вони якраз складають державні іспити, коли є найбільш сприятливі умови», — розповідає нам речник Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат.
Саме Харківський національний університет повітряних сил (ХНУПС) імені Івана Кожедуба готує українських військових льотчиків. Зараз там навчається понад пів тисячі курсантів. Протягом року вони вивчають теорію та матеріальну частину, потім проходять підготовку на льотних тренажерах. Сезон навчальних польотів триває зазвичай з травня по жовтень.
Льотна підготовка складається з трьох ступенів. Курсанти першого та другого курсу літають на ХАЗ-30. Це легкий двомісний літак, розроблений у Харкові, передовсім для навчання.
Курсанти третього і четвертого курсів літають уже на Л-39. На ньому тренуються також ті, хто повертається з відпусток або відновлюється після травм. Це також двомісний навчальний літак, розроблений ще у колишній Чехословаччині. Наразі це — один з основних навчальних літаків українських повітряних сил.
П’ятикурсники проходять навчальні польоти вже на тих літаках, на яких працюватимуть надалі. Це винищувачі МіГ-29, Су-27, штурмовики — Су-25, фронтові бомбардувальники — Су-24м, Су-24мр. Транспортна авіація — це Ан-26, Ан-24, Ан-30, Іл-76мд. Навчальні вертольоти — Мі-8, Мі-2.
На тиждень в них відбувається до 4 льотних змін. Буває і одна — в залежності від погодних умов. За добу курсанти можуть здійснювати до 30 вильотів.
«Така триступенева підготовка дозволяє випускати після 5-го курсу льотчиків із нальотом 200 годин і кваліфікацією “льотчик третього класу”», — розповідає речник Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат.
На час розслідування, за наказом президента Володимира Зеленського, навчальні польоти на літаках Ан-26 призупинені. Але навчальний процес продовжується. За словами Юрія Ігната, курсанти зараз працюють на тренажерах та вивчають теорію.
Як відбувався політ у день катастрофи
За інформацією очільника урядової комісії з розслідування авіакатастрофи Ан-26 Олега Уруського, цей політ був шостим у цей день для цієї групи. Сам літак був виготовлений у 1977 році, лівий двигун також 1977 року, правий — 1974 року. Керівник борту повідомив керівнику польотів, що відмовив датчик крутного моменту лівого двигуна, після чого політ було продовжено, хоча виконання політного завдання керівництвом польотів нібито було припинене.
Водночас Уруський наголосив, що несправність літака не була критичною.
«Звісно, ми хочемо мати нові літаки, але світовий досвід показує, що якщо правильно виконуються всі регламентні норми, експлуатація літака здійснюється правильно. Важливо вивчити організацію польотів у ХНУПСі, тому що до неї є дуже багато питань. Але й до дій екіпажу також», — сказав Уруський в етері програми «Свобода слова Савіка Шустера».
Генерал-лейтенант ЗСУ Михайло Забродський також наголосив, що зараз дуже багато питань до організації навчань.
«На борту перебувало більше людей, ніж мало там бути, в кабіні пілота перебували не зовсім ті люди, які б мали там бути. Але нехай це все з’ясує слідство. До офіційних результатів, звісно, фігурувати можуть і військові, і те підприємство, яке виконувало ремонт двигунів, і те, яке виконувало обслуговування», — сказав Забродський.
За словами речника Повітряних сил ЗСУ Юрія Ігната, капітальний ремонт Ан-26 здійснюється на заводі «Антонов», а ремонт двигунів — на підприємстві «Мотор Січ». «І кожен з них має свій ресурс годин. Тож комісія буде відповідно встановлювати цю інформацію», — сказав Юрій Ігнат.
Водночас льотчики пояснюють, що кількість осіб на борту у той день не була завеликою, оскільки в літаку наявні 10 робочих місць, які є спареними. Тобто, присутність 20 осіб, за їхніми словами, є можливою. Питання лише в тому, що на кожних 6 курсантів має бути один інструктор, а таких було лише два.
Командувач Повітряних сил ЗСУ Сергій Дроздов заявив, що заповненість навчальних літаків прямо залежить від пального, яке надає їм держава.
«Таке рішення було прийняте керівництвом університету відповідно до паливно-мастильних матеріалів, які надаються. Скажемо відверто — кількість паливно-мастильних матеріалів недостатня для того, щоб зменшити навантаження на інструкторів, зменшити навантаження на літаки. Ми б із задоволенням могли виконувати роботи окремо із кожним курсантом. Але програма підготовки була організована відповідно до того, як це можливо в таких умовах», — сказав Дроздов.
Що відбувалось під час посадки
Окрім літака, що впав, на посадку також приймали ще два вертольоти та інший Ан-26.
Голова Харківської облдержадміністрації Олексій Кучер заявляв, що ключовою була хвилина, після якої пілот повідомив про відмову лівого двигуна, але пріоритетність нібито надали іншому літаку. Однак льотчики-випробувачі запевняють, що це не так.
«Це ситуація, яка ускладнює, але не потребує негайних дій екіпажу та керівника польоту. А чому потрібно було виконувати посадку саме так? Очевидно, що були випущені закрилки, але у деяких випадках з цими закрилками треба бути дуже обережними. Тому що, окрім підйомної сили, вони ще дають дуже великий спротив. Швидкість падає і літак звалюється, він некерований. Ось так могло бути, але я не знаю, що там було», — сказав льотчик-випробувач Олександр Лиходід.
На літаку, який посадили раніше, перебував син командувача Повітряних сил ЗСУ Сергія Дроздова. Однак останній запевнив, що пріоритету цьому літаку не надавали.
«Ан-26 (який розбився — ред.) виконати посадку одразу не міг. Йому треба було вийти в зону розвороту, виконати захід на посадку. Попередній літак, який уже був на посадковому курсі, зовсім не заважав», — сказав Дроздов.
Наші джерела серед військових теж підтверджують версію про закрилки.
«Він летів паралельно смузі, водночас цей другий борт із сином командувача вже сідав, коли той ще тільки виходив на четвертий розворот. Ту хвилину, про яку кажуть, він летів до третього розвороту. Але двигун потім відмовив і, напевно, відбулось якесь непорозуміння між екіпажем, що вони закрилки поставили не в те положення. І, відповідно, літак пішов знижуватися. І льотчик, побачивши небезпечне зниження, дав на газ. Відповідно, тяга правого двигуна збільшилася, і його крутануло ліворуч різко», — пояснюють свою версію військові. За їхніми словами, висота була кількасот метрів до землі і дуже мало часу залишалось на ухвалення рішень.
На якому етапі слідство та які версії розглядає
Слідчі ДБР, як і раніше, розглядають чотири основні версії: технічна несправність, неналежне виконання обов’язків екіпажем та керівниками польотів, а також неналежне обслуговування літака. Міноборони відсторонило від роботи двох заступників керівника університету і 5 осіб з бригади, яка готувала політ.
Також слідчі не виключають версію теракту та комбіновану — на технічну несправність міг накластися і людський фактор.
Уламки літака зараз перебувають на території військової частини А-4104, де на спеціальному майданчику його зібрали для експертиз.
Експерти наразі зчитали інформацію з бортових самописців та відновили майже половину польоту.