Три Tesla для сина і жодних податків: шикарне життя полковника коштом Міноборони

У керівника Центрального спортивного клубу ЗСУ, підпорядкованого Міноборони, офіційно немає ні будинків, ні автопарку. Натомість у полковника Вадима Височина є цивільна дружина і дорослий син, а у них — два маєтки під Києвом і кілька дорогих автівок.

hromadske провело розслідування, щоб зрозуміти, звідки у родичів Височина гроші на дороге майно, і виявило, що Центральний спортклуб ЗСУ купує товари за вдвічі вищими цінами, ніж на ринку.

Незадекларована сім'я

Вадим Височин 20 років керує Центральним спортивним клубом Збройних сил України. Згідно з реєстром прав на нерухоме майно, за ці два десятиліття Височин майже нічого не заробив. У його декларації були службова квартира й одна машина.

Цивільна дружина Височина, як і він, — військова. Леся Леськів — заслужена майстриня спорту з кульової стрільби й тренерка у тому самому ЦСК ЗСУ. Оскільки обоє працюють у підконтрольній Міноборони структурі на адміністративних посадах, вони вважаються військовими, які мусять подавати декларації.

Їхнього сина Павла 2015-го терміном на 5 років призначили ревізором акціонерного товариства «Граніт». Чим зараз займається молодший Височин, достеменно невідомо. Судячи з його соцмереж, багато часу проводить на тренуваннях у ЦСК ЗСУ, хоча не є представником клубу.

Також Павло захоплюється машинами. У 2015 році хлопець скаржився, що українці не доросли до реформи поліції — мовляв, раніше міліція брала хабарі, але це хоч якось стримувало порушників, а після реформи аварій побільшало.

Водночас у самого Павла — 27 виконавчих проваджень, пов'язаних із порушенням правил дорожнього руху.

У своїх соцмережах Павло розповідає, як привозить автівки зі США, тюнінгує, користується ними сам і перепродує. Проте офіційного бізнесу з продажу машин на ньому немає.

Ні Лесю Леськів, ні сина Павла Вадим Височин не вказував у жодній своїй декларації. Про існування сина і чоловіка не згадувала в деклараціях і Леся Леськів.

У розмові з hromadske Вадим Височин підтвердив, що має родину. Ми запитали у нього, чи проживає він разом із дружиною та сином:

— Попри те, що ви живете разом, вона [Леся Леськів] не вказана як ваша дружина. 

— Ми з нею розлучені насправді.

— Але ви живете разом.

— Живемо разом, але не завжди.

— Син... Теж жив з вами. 

— Ну вони були й у нас жили, і діти [Павла Височина] теж…

— …а в декларації його нема. 

— Ну він не завжди жив, не вигадуйте. Він жив, коли була можливість і коли, щось там, були якісь умови…. Коли діти тут були, то було по-іншому, коли діти в Польщі сидять, а що йому — самому жити? Хай з нами. Та і чого з нами? Леськів немає на місці, в роз’їздах постійно, вона працює тренером збірної. То ми з ним удвох. 

Після цієї розмови, виникає логічне запитання — якщо родина де-факто є, то чому ж її немає на папері. І схоже, справа не в тому, що разом Височини живуть «не завжди», а у спільному майні. А це — два маєтки під Києвом і шість автівок. Один із будинків незадекларований узагалі. В іншому офіційно живе тільки Леся Леськів. Автівки родина постійно змінює, полковник Височин декларує дві, його дружина — лише один «мерседес», а ось машини, записані на сина, попри те, що ними користується вся родина, відсутні в деклараціях подружжя.

Автопарк для сина 

Цивільна дружина керівника Центрального спортивного клубу ЗСУ Леся Леськів задекларувала квартиру у Львові площею 93 квадратних метри, яку у 2002 році купила нібито за 1500 гривень. Саме ця ціна вказана в офіційному документі жінки! Крім того, у її декларації є будинок на 262 метри квадратних і земельна ділянка в селі Петрушки під Києвом. За декларацією, маєток придбали у 2012 році за 930 тисяч гривень — на той момент це трохи більше ніж 100 000 доларів.

Зараз їздить жінка на Mercedes-Benz GLE 250 2017 року випуску. Автівка придбана нібито за 500 000 гривень — на той час це трохи менше ніж 18 тисяч доларів. Проте навіть зараз найдешевший автомобіль цієї моделі 2017 року коштує від 30 тисяч доларів.

Ще один будинок поруч, у тих самих Петрушках, — на 340 квадратів. Згідно з реєстром прав на нерухоме майно, він належить дорослому сину Вадима Височина — Павлу.

Цей маєток разом із земельною ділянкою купили у 2021 році. Судячи з соцмереж Павла, він у цьому будинку не живе, а мешкає в іншому родинному маєтку, який записаний на його маму.

Дім, записаний на самого Павла, зараз ремонтується, тож, найімовірніше, Павло живе з батьками у маєтку, який перебуває у власності його матері.

Саме біля цього будинку ми зафіксували автомобіль Tesla Model S 2016 року випуску. Автівка записана на Павла. Ми зафіксували також, як син із батьком саме нею їхали у ЦСК ЗСУ.

Крім цієї машини, за даними із системи YouControl, у сина полковника є BMW I3 2017 і Volkswagen Polo 2019.

У самого керівника ЦСК ЗСУ Вадима Височина, є ще два авто — Tesla Model Y 2021 року й Audi A3 2015-го. Останніми машинами час від часу користується і син полковника.

Це лише ті автомобілі, які на цей момент належать родині. До цього у Височиних були ще два Mercedes-Benz, BMW, Volkswagen Multivan і Tesla MODEL 3.

Усе це означає, що Леськів, Височин і їхній син Павло користувалися спільним майном, але його не декларували як спільне, бо ж шлюб не був зареєстрований офіційно, а син — уже дорослий.

Чому доходи не сходяться? 

За декларацією від 2019 року, Височин-старший отримував майже 40 000 гривень на місяць і мав 320 000 гривень заощаджень. Отже, загалом річного доходу Вадима Височина за 2019 рік не вистачило б навіть на одну його «теслу». Навіть якщо не витрачати гроші на їжу, комуналку і бензин.

Леся Леськів у 2016 році отримувала 23 000 гривень на місяць, а у 2019 році — 34,5 тисячі. Інших декларацій жінка не подавала. Заощаджень у неї не було.

У розмові з hromadske Вадим Височин пояснив, що ще одне джерело доходу родини — перепродаж автівок. Це справа, якою займається син. Проте, за словами самого ж полковника, податки за продаж не сплачуються. Крім того, добові Лесі Леськів також підживлюють сімейну казну.

— Ми ж не голі й не босі. Я тобі сказав. Дружина, якщо ти бачила, вона їздить по всьому світу, мотається, вдома її зараз немає.

— Це ж не пояснює, звідки доходи.

— Ти рахуй, що кожен місяць вона отримує валюту. 

— Так це незадеклароване тоді?

— А її не треба декларувати, бо вона, скажи мені, як добові, це як харчування, його не треба декларувати.

— Так добові вона витрачає на машини?

— Ну для того, щоб трошки заробити, робити… Купляли ті машини і продавали…

— Звідки у вас тоді гроші на цю машину, на інші машини й на будинки?

— Рахуй, що тих машин у мене було вже... Хрін його знає, багато. 

— Так, я знаю.

— Це продається, щоб заробити трошки якісь там гроші. Син собі заробляє. Фактично, то його гроші. Йому помагаємо. Чому він на нас їх вішає? Щоб податок не платити. Ти шо не зрозуміла, чи шо?

За словами спортсменів ЦСК ЗСУ, до 2015 року їм платили до 200 гривень добових на день, після 2015 — від 300 до 400. У закордонних відрядженнях до повномасштабного вторгнення добові становили від 17€ до 28€.

«Добові тренера приблизно на 20-40% менші, ніж у спортсмена», — пояснили нам у ЦСК ЗСУ.

Завищення на тендерах 

Ми взялися перевіряти тендери ЦСК ЗСУ. За нашими підрахунками, спортивний клуб часто купував товари за вдвічі вищими цінами, ніж на ринку.

Наприклад, у червні 2023 року ЦСК ЗСУзакупив сталеві труби та супутні вироби за 614 тисяч гривень при реальній ціні 383 тисячі гривень. Виробник усіх товарів — компанія KAN-THERM. У розпорядженні редакції опинився прайс компанії на всі їхні вироби на 2023 рік, тож рахуємо:

• 124 метри труби ЦСК ЗСУ закуповує майже за 266 тисяч гривень. Аналогічна позиція у прайсі компанії — 149 тисяч гривень, тобто різниця — понад 100 тисяч.
• Відвід для труби на 90° — 22 штуки таких Центральний спортивний клуб купує за 141 тисячу гривень. Реальна ціна становить 91 тисячу гривень. Різниця — майже 50 тисяч гривень.
• Відвід на 45° — 9 штук таких у ЦСК ЗСУ закупили за 49 тисяч гривень, а виробник продає таку саму кількість відводів за 33 тисячі гривень. Різниця — понад 15 тисяч гривень.
• 5 трійників спортклуб купив за 33 тисячі гривень, реальна вартість — 31 тисяча гривень. 39 муфт обійшлися ЦСК ЗСУ у 123 тисячі гривень, хоча в реальності їх можна було купити за 78 тисяч.

Отже, вартість товарів, які ЦСК ЗСУ купив за 614 тисяч гривень, насправді становить 383 тисячі гривень. Крім того, всі ціни виробник вказує з ПДВ, а ЦСК ЗСУ не вказує, чи врахований податок на додану вартість у загальній сумі. Якщо ми порахуємо, скільки коштують ці самі товари у виробника без ПДВ, то отримаємо цифру у 306 900.

Чому так, ми запитали в керівника ЦСК ЗСУ. За його версією, спортивний клуб закуповував усе за звичайними цінами, а потім вони вдвічі впали в самого виробника.

«У нас проведена процедура за всіма правилами, навіть потім самі ми подивилися, що ціни нижчі. Бо вийшли на дилера, а дилер просто каже, що він посеред року, в шостому місяці, знизив ціни, от і все», — пояснив Вадим Височин.

Та це не єдиний приклад сумнівних тендерів. 30 травня 2022 року ЦСК ЗСУ закупив пристрій для інформаційно-хвильової терапії «ІХТ-ПОРІГ» за 87 880 гривень. Ми знайшли ідентичний новий апарат за 63 750 гривень. До того ж ми зв'язалися з сертифікованим продавцем і з’ясували, що ринкова вартість апарату ніде не перевищує 1500 євро — станом на травень 2022 року це 46 980 гривень. «У нього немає середньої ринкової вартості, у нього є прайсова вартість 1500 євро. Я продаю офіційні апарати від тих людей, які цим зараз займаються», — пояснив нам продавець.

У грудні 2023 року ЦСК закупив 100 календарів формату А2 зі своїми спортсменами — 800 гривень за штуку. Друк такої партії календарів на ринку коштує до 10 тисяч гривень, від 95 за штуку. «Чому календар 800 грн коштує? Не знаю, чесно скажу, бо я там трошки не контролював, як вони там проводили... Ну я не знаю про ціну. Якби ви не сказали, точно не знав би», — відповів Вадим Височин.

Сумнівні тендери у ЦСК ЗСУ були й до повномасштабного вторгнення. У 2021 році ЦСК ЗСУ закупив 5 пневматичних гвинтівок Steyr у моделі Challenge. За одну одиницю заплатили 150 000 гривень (з ПДВ). Ми поговорили зі своїми джерелами у ЦСК ЗСУ і дізналися, що гвинтівки Steyr Challenge бувають різні. Для наших спортсменів закупили в модифікації «М» — вони дорожчі, ніж у моделі Rt, але дешевші, ніж у моделі Е. По 150 тисяч гривень ці гвинтівки клубу продала ФОП Аліса Воскобойникова, вона ж донька члена Федерації стрільби України Дмитра Воскобойникова. Роком раніше жінка продавала ті самі гвинтівки іншому замовнику, але не по 150 тисяч, а по 87 900 гривень за штуку. За словами фахівців, саме такою і була на той час реальна вартість гвинтівки. 750 000 гривень проти 439 000 гривень за одне й те саме — мінус чверть мільйона з бюджету українського Міноборони лише на закупівлі кількох гвинтівок.

Ми не стверджуємо, що на всіх цих завищених цінах наживається хтось конкретний. Але все ж запитали в керівника Центрального спортивного клубу ЗСУ про його незадекларовану нерухомість і родинні зв’язки. Вадим Височин відповів: «Ну я зараз подам декларацію, та й всьо». 

І відразу після нашої розмови таки подав. Але є нюанс. Пообіцяв внести в декларацію все майно, яким користується родина. Проте вказав лише факт існування дружини та наявності в неї машини. Не задекларував навіть будинок, у якому зараз живе і який належить Лесі Леськів. А сина в декларацію взагалі не вніс — попри те, що так само користується із ним спільним майном.