«Російський омбудсмен — колишній офіцер поліції, це досить цинічно» — німецька правозахисниця Сара Райнке

Чим займається Товариство захисту пригноблених народів?

Організація булаутворенадля захисту від переслідувань релігійних та мовних меншин по всьому світу. Якщо поглянути на стан меншин, можна визначити рівень демократії в країні. Дуже часто ставлення до меншин є дискримінаційним, їх переслідують. Саме це було основною ідеєю при створенні Товариства.

Ми – міжнародна організація з захисту прав людини, яка має статус в ООН та Раді Європи. Ми намагаємось активно підвищувати рівень обізнаності людей щодо долі меншин у всьому світі, впливати на ситуацію, щоб вона мала позитивний розвиток.

Внутрішньо переміщеніосіби в таборі біженців Зам-Зам біля містаЕль-Фашер, Судан. Фото: IN Photo / Tim McKulka

Які народи належать до категорії пригноблених?

Це можуть бути різні національності. Наприклад, ми також «лобіюємо»інтереси корінних народів в Латинській Америці, тибетців — уКитаї, курдів — в Туреччині. Наразі наша роботапереважно фокусується на Сирії, в якій проживає чимало меншин: наприклад, християнська меншина, яка зазнає значного утиску та серйозно страждає.

Біженці народу рохінджа з Бірми і Бангладешу. 2015 рік.Фото Flickr/Steve Gumaer

Що стосується України, звичайно, ми займаємось кримськими татарами, але й також співпрацюємо з ромами. Зокрема, я працюю з народами в Російській Федерації, які також можуть бути корінними, та з мусульманською меншиною Північного Кавказу. Я почала працювати ще з війни в Чечні. Безумовно, це інтернаціональне питання.

Тема України, Криму не в топі. ЗМІ Німеччини більше висвітлюють кризу Сирії, Африки, що також, безумовно, важливо

Як давно у Берліні зацікавились темою кримських татар? Чому категорія кримських татар підпадає під термін«пригноблений народ»?

Я хотіла б наголосити, що Товариство захисту пригноблених народів ще з 1970-х почало працювати з людьми, які були депортовані за радянського режиму у 1943-1944 роках. Після того, як Україна стала незалежною, ми моніторили ситуацію щодо кримських татар.

Після анексії питання кримських татар стало ключовим в нашій роботі. Наразі я можу сказати, що працюю над цим питанням щодня. Ми отримуємо інформацію з Криму та щодня оновлюємо її. Також я перекладаю інформацію німецькою мовою, щоб її можна було поширити в Німеччині.

Чи достатньо сьогодні уваги до кримської теми?

Якщо повернутись до історії та розглянути депортацію кримських татар – стає зрозуміло, що це був геноцид. Ці люди зазнають утисків, їх переслідують. Зараз вони стали першими жертвами російських окупантів уКриму, тому що вони були одними з тих, хто висловлювався проти окупації; вони мали свої органи, їм вдалось вибудувати цілу систему органів, засобів масової інформації. Коли ми побачили, що здійснюється переслідування кримських татар, важливо зазначити, що і українців також, ми вирішили взятись за цю тему та поширити інформацію, підготувати звіт.

Я думаю, якою б не була увага до цих проблем, її завжди буде мало. Я приїхала з Німеччини і можу сказати, що тема України, Криму не в топі. ЗМІ Німеччини більше висвітлюють кризу Сирії, Африки, що також, безумовно, важливо. Ми, як організація з захисту прав людини, намагаємось нагадувати, в тому числі і медіа, про важливість теми Криму та України. Ми вважаємо, що ця тема безпосередньо пов’язана з Європою.

В Європі негативно сприйняли громадянську блокаду Криму. Що ви можете сказати про це, які засоби кримські татари можуть використовувати у своїй боротьбі?

В Німеччині це мало негативний вплив на імідж кримських татар. Також я маю враження, що російська пропаганда використала цю блокаду проти кримських татар. І вони мали в цьому успіх. Бо коли я починаю розмовляти з ліберальними або проукраїнськими журналістами і зазначаю про блокаду, вони кажуть про недемократичність таких засобів та використання насильства. На що в мене, звісно, здивована реакція. Я відповідаю, що вони не чинять жодного насильства, та що слід повернутись до історії Меджлісу та національного руху. Я вважаю, що це дуже важливо в Україні думати над стратегіями та розмірковувати над тим, як це сприймуть в Німеччині та в Європі загалом.

Є Мустафа Джемілєв, його можна порівняти з Далай Ламою для кримських татар. Якщо подивитися на ситуацію в Тибеті, там теж є корінні жителі, і ситуація дуже складна.

Що можуть зробити кримські татари, аби змінити ситуацію? Вони не мають своєї армії, мають лише підтримку з боку України. Можливо, ви можете навести приклад якоїсь національної боротьби пригноблених народів яка була успішною?

Це дуже складне питання. Я гадаю, що дуже важливо захищати кримських татар в їхній боротьбі за Крим. Наскільки я розумію, на їхні дії завжди є реакція: коли кримські татари більш активні, тиск на них посилюється. Це було і в ситуації з блокадою. І зараз, після заборони Меджлісу, ми бачимо пік в порушенні прав людини: збільшується кількість зниклих, проводяться обшуки в будинках.

Я вважаю, що стратегія має бути продуманою і враховувати всі рівні: Крим, Україну, те, як люди з Криму живуть тут, діаспору. Я не маю відповіді на ваше питання. Те, що ми сьогодні обговорюємо на форумі молоді кримської діаспори вже визначає орієнтири на майбутнє. На мою думку, важливими є освіта та активізм на міжнародному рівні. Також, надзвичайно важливим є захист кримськими татарами власної культури та мови.

Чи могли б ви порівняти кримських татар з іншим народом?

Тибетці, наприклад. Є Мустафа Джемілєв, його можна порівняти з Далай Ламою для кримських татар. Якщо подивитися на ситуацію в Тибеті, там теж є корінні жителі, і ситуація дуже складна. Але те, що їм добре вдалося, це лобіювання на міжнародному рівні, налагодження зв’язків з ООН, з Радою Європи та іншими організаціями. Але і досі немає рішення для ситуації, що склалась. Тому важко порівнювати.

Київ. Мустафа Джемілєв на мітингу кримских татар 26 червня 2015 року

Та я думаю, що кримські татари на правильному шляху – я працювала в Чечні. То була катастрофа для чеченського народу: війни, жорстокість, властиві незалежним угрупованням та рухам. І зараз в нас багато біженців з Чечні в Німеччині, і я дивлюся на цих людей і бачу, що вони втратили свою ідентичність, напрямок, ними легко маніпулювати стосовно питань радикального ісламу, та тому подібне. Тому я впевнена, що шлях, обраний кримськими татарами, — правильний шлях.

Ви знаєте, що сьогодні посилилися репресії спрямовані на мусульман, зокрема на кримських татар, і чи є якийсь політичний механізм допомоги?

З першого дня окупації ми наполягали на постійній присутності місії ОБСЄ в Криму, ми повторюємо це знову і знову. Я маю побоювання з приводу ізольованості Криму, через це там немає достатньої кількості представників міжнародних організацій та спільноти в цілому. Хтось приїжджає, та за кілька днів вони їдуть, а люди лишаються самі.

Ми зі свого боку дуже сильно критикуємо політиків Німеччині та Європи через те, що вони недостатньо активні. Вони щось говорять про 8 тисяч людей на Сході України, але Крим для них якоюсь мірою вже втрачений.

Бахчисарай. Обшуки в домівках кримських татар 2016 рік

Одна з можливостей — це подивитись на проблему під таким кутом:як ми можемо захистити окремих людей, наприклад,Артема Чийгозата інших, хто перебуває у в’язницях там? Тому ми б хотіли розпочати діалог між українськими, російськими та кримсько-татарськими захисниками прав людини з приводу конкретних питань. Наприклад, як дістатися Криму? До яких юристів можна звернутися? Я знаю, потрібно більше юристів та кращі програми спостереження.

Тому ми намагаємося вирішити саме ті питання, які стосуються сфери прав людини. Бо на політичному рівні дуже складно впливати. Наш світ більше спрямований на те, щоб штовхати владу, критикувати її вголос, тому що ми не політики, ми — неурядові організації.

За вашими спостереженнями, що для пригноблених народів, яким вдалось досягти своєї незалежності, завжди ставало рубіконом? Увага громадськості чи політична воля, чи певні історичні фактори?

Важко відповісти, бо зараз ви дивитеся на цей процес зовсім інакше, але з приводу міжнародної уваги, то це те, що відбувається зараз з кримськими татарами. Два роки тому жителі Німеччини не знали про існування кримських татар. І цей жахливий приклад з окупацією дав поштовх — більше людей дізналися про кримських татар.

Київ. Мітинг кримських татар 26 червня 2015 року

Ви праві, іноді це просто історичний розвиток, який відкриває вікно змін, але приклад кримських татар показує, що потерпати від депортації, але продовжувати боротьбу за своє життя — це вже успіх. Я знаю, це довгий шлях, потрібно мати багато сміливості та сили.

Зі свого боку, я можу тільки сказати, ми в Німеччині — ваші друзі, використовуйте нашу допомогу для досягнення цілей кримських татар. Я знаю, що є багато аналогічних організацій в інших країнах, які так само хочуть допомогти, підтримати.

Що ви думаєте стосовно кримськотатарської автономії?

Є такі приклади в історії, згадаємо Швейцарію, там є кантони, мовні та етнічні меншини мають свої адміністративні одиниці, владу, і це функціонує добре. Або взяти Південний Тіроль, це теж був довгий процес здобуття теперішнього статусу.

Існує багато видів автономії, і я вважаю, що кримські татари хотіли би мати таку автономію, яка б забезпечувалаїхні права та свободи, де вони могли б розвивати мову та культуру. Одним кроком може стати визнання кримських татар корінним народом. Розуміння, що Україна визнає їх корінним населенням, що вони прив’язані до цього півострова, історично надасть їм впевненості.

Російський омбудсмен — колишній офіцер поліції, це досить цинічно. Вона орієнтована на підтримку Путіна ініколи не скаже чогось поганого про порушення прав людини, навіть увипадку з кримськими татарами.

Як ви можете оцінити роботу російського омбудсмена Наталії Москалькової?

Російський омбудсмен — колишній офіцер поліції, це досить цинічно. Я не можу сприймати це серйозно. Вона орієнтована на підтримку Путіна, вона ніколи не скаже чогось поганого стосовно порушення прав людини, навіть увипадку з кримськими татарами. Вона просто повторює брехню, яку їй говорять. Тому це дуже складно.

Російський омбудсмен Тетяна Москалькова з візитом в Криму 11 травня 2016 року. Фото ombudsmanrf.org

Ми спілкувалися з іншими захисниками прав людини в Росії, та не чули нічого поганого. Що нам пояснювали тим, що вони люблять свою країну. Добре, будьте патріотами своєї країни, але не ігноруйте злочини, які тут кояться. Із захисниками з ООН ми в постійному діалозі, ми намагаємося їх переконати, що Росія та проросійські організації коять злочини, жертвами яких є кримські татари.

Я думаю, дуже важливо працювати проти пропаганди. Як ми знаємо, там не було такої великої кількості російського населення, це сталося тільки після депортації Кримських татар. Якщо дивитися на проблему геноциду кримських татар, це дивно, бо їх депортували з їхньої власної території.

Також можна подивитися на те, як російська пропаганда працює в Німеччині. Ми розуміємо, що треба протистояти, протидіяти цій пропаганді. Вона повна брехні, ми маємо викривати цю брехню та показувати правду.