У Чехії запропонували прийняти у Празі білоруський уряд в екзилі

Спікер Сенату Чехії Мілош Вистрчіл заявив, що, як і 100 років тому, Прага може стати місцем, де працюватиме білоруський уряд у вигнанні.

Таку заяву він зробив на пам'ятному заході на столичному Ольшанському цвинтарі, пише Czech Radio.

На заході була присутня лідерка білоруської опозиції Світлана Тіхановська. Вони разом вшанували пам'ять двох похованих там білоруських президентів у вигнанні першої половини XX століття — першого президента Ради Білоруської Народної Республіки Петра Кричевського та його наступника Василя Захарка.

«Я впевнений, що й сьогодні Прага могла б надати білоруському уряду у вигнанні можливість працювати на благо вільної Білорусі», — підкреслив Вистрчіл.

Режим нинішнього самопроголошеного білоруського президента Олександра Лукашенка голова чеського Сенату назвав «диктаторським і узурпаторським», звернувши увагу на союзництво Лукашенка з російським лідером володимиром путіним, який веде війну проти України.

«Вільні демократичні країни зобов'язані допомагати людям, які жадають свободи й демократії, але не можуть про це заявити на повний голос», — підкреслив він.

У чеській столиці Світлана Тіхановська відкрила Офіс демократичних сил Білорусі. Вона подякувала Чехії та «всьому вільному світу» за підтримку прагнень білорусів повернути своїй країні незалежність.

Як було 100 років тому?

Білоруська Народна Республіка (БНР) була проголошена 1918 року. Після Революції 1917 року та встановлення радянської влади в Білорусі, більшість лідерів БНР опинилися в екзилі. Вони звернулися до чехословацької влади з проханням надати їм притулок. Чехія стала однією з перших країн, що визнала незалежність БНР.

Екзильний уряд БНР заснувався у Празі, де вів активну політичну та дипломатичну діяльність. Білоруські емігранти займалися організаційно-культурною роботою, зокрема, випускали газети, книги та інші видання, спрямовані на підтримку національної ідеї. Також вони співпрацювали з іншими емігрантськими угрупованнями, щоб сприяти відродженню Білорусі.

Авторка: Дар'я Головко