У чорнобильському «Укритті» зростають реакції ядерного поділу. Науковці пояснили, що це означає і чи варто хвилюватися

Датчики почали фіксувати зростання кількості нейтронів в одному з підреакторних приміщень ізоляційна споруда над Чорнобильською АЕСконфайнменту «Арка», зведеного над Чорнобильською атомна електростанціяАЕС, що свідчить про реакції ядерного поділу. Українські науковці запевняють, що загрози це не становить.

Про це йдеться в повідомленні Інституту проблем безпеки атомних електростанцій Національна академія наукНАН України.

5 травня в науковому журналі Science з’явилася стаття про Чорнобильську АЕС, де писали про фіксування реакцій ядерного поділу в приміщенні 305/2 конфайнменту «Арка», де ядерні відходи зберігаються під шаром паливовмісних матеріалів (ПВМ).

Зокрема, у Science цитували представника Інституту проблем безпеки атомних електростанцій Максима Савельєва: «Є багато невизначеностей. Але ми не можемо відкидати можливість нещасного випадку».

Хімік-ядерник Ніл Гаят із Шефілдського університету в матеріалі Science пояснював зростання ядерних реакцій зменшенням вологості в саркофазі, зокрема висиханням ПВМ, і застерігав, що в разі подальшого осушення реакції можуть «зрости експоненційно».

Як це пояснюють українські науковці?

В Інституті проблем безпеки атомних електростанцій підтвердили зростання щільності потоку нейронів у приміщенні 305/2, але додають, що на сьогодні воно не перевищує встановлених меж безпеки.

Крім того, українські науковці передбачали це зростання ще у 2015 році «внаслідок можливості потрапляння атмосферних опадів» в чорнобильський конфайнмент — сталося це після оновлення саркофага (з «Укриття» на «Арку») того ж року.

Оновлений саркофаг «Арка» пропускає менше дощової води, яка уповільнює реакцію ядерного поділу. Крім того, всередині нього через сухішу атмосферу поступово висихають і паливовмісні матеріали. Це й пояснює зростання скупчення нейронів.

«На основі прогнозних оцінок очікується, що й надалі буде спостерігатися зростання щільності потоку нейтронів, яке визначатиметься процесом втрати вологи в шарі перезволоженого середовища лавоподібних ПВМ», — йдеться в повідомленні.

Науковці наголошують, що ще у 2016 році розробили програму моніторингу за станом паливовмісних матеріалів саркофага, щоб відстежувати ймовірну загрозу, яку може становити їхнє висихання. Але для її реалізації науковці зараз не мають ресурсів.