У Києві під посольством РФ пройшла акція «26 хвилин для бранців Кремля»

Біля російського посольства у Києві пройшла акція «26 хвилин для бранців Кремля», учасники якої прийшли нагадати про українських політв'язнів, які утримуються в Росії та анексованому Криму.

Учасники акції тримали в руках плакати з написами #freesentsov та 26solidarity.

Організаторка акції, співробітниця Центру громадянських свобод Яна Дорошенко розповіла Громадському, що акції пройшли ще в декількох країнах, зокрема в Росії.

«Ми вийшли на акцію, незважаючи на погоду, тому що вважаємо, що потрібно не забувати про українських політв'язнів»,  — сказала Дорошенко.

Участь в акції також узяла співголова фракції «Європейський вільний альянс» Європарламенту Ребекка Хармс.

Друг режисера Олега Сєнцова, засудженого в РФ «за тероризм» до 20 років ув'язнення, зазначив, що такі акції нагадування мають відбуватися регулярно.

«З Олегом зараз майже немає зв'язку. Проте він сподівається на обмін, як і ми. Хоча надія є тільки на зміну режиму в Росії. Вже 1388 днів він сидить в Росії і про це треба постійно нагадувати, як і про інших бранців».

26 лютого 2014 року в Сімферополі відбувся багатотисячний мітинг кримських татар та проукраїнських активістів на підтримку територіальної цілісності України.

На противагу цьому мітингу поплічник російських окупантів Сергій Аксьонов організував мітинг «Русского єдінства».

Того дня внаслідок сутичок двоє людей загинули та декілька десятків дістали поранення і зазнали травмп.

Після анексії Криму, слідчий комітет Росії порушив за цим фактом кримінальну справу (так звана «справа 26 лютого») і влаштував політичне судилище над Ахтемом Чийгозом, Мустафою Дегерменджі, Алі Асановим та іншими кримськотатарськими активістами.

27 лютого спецпідрозділи ГРУ Росії зайняли приміщення Верховної Ради і Ради Міністрів Криму. Тоді ж Верховна Рада Криму на вимогу окупантів оголосила про проведення на півострові референдуму про приєднання до Росії.

За планом голосування мали провести 25 травня, проте пізніше його перенесли на 16 березня.
«Ми розійшлися, будучи впевненими, що врятували Крим, себе і Україну. Я й думати не міг, що вийде так, як вийшло 27-го вранці», — згадував пізніше лідер кримських татар Рефат Чубаров.

Протягом наступних кількох днів вулиці міст і магістральні дороги півострова заполонили російські війська.

«Зелені чоловічки» захопили адміністративні будівлі, взяли в облогу гарнізони Збройних сил України, морські порти і аеропорти.

Керівництво Росії неодноразово стверджувало, що ці озброєні люди не є російськими військовослужбовцями. Однак після окупації півострова і проведення там фейкового «референдуму про статус Криму» росіяни визнали, що «зелені чоловічки» були військовослужбовцями ЗС РФ.
1 березня 2014 року Рада Федерації Росії підтримала звернення російського президента Путіна про дозвіл на застосування ЗС РФ на території України.

Зі свого боку, РНБО України через агресію Росії ухвалила рішення привести Збройні сили України у повну бойову готовність.
Міжнародні організації визнали окупацію й анексію півострова незаконними і засудили дії Росії. Зокрема, було ухвалено три резолюції ООН щодо Криму. Низка західних країн запровадила проти РФ економічні санкції.

Відтоді минуло чотири роки і ситуація на анексованому Росією українському півострові залишається напруженою: окупанти обрали тактику залякування і терору місцевого населення.

Нині в Криму заборонена діяльність Меджлісу кримськотатарського народу. Хвиля за хвилею проходять репресії, обшуки і незаконні затримання, а країна-агресор продовжує порушувати права та свободи мешканців Криму.