У Малі триває заколот військових. Вони арештували керівництво країни й вимагають відставки президента
У передмісті столиці Малі — країни на північному заході Африки — розпочався заколот військових. Вони арештували топчиновників уряду, але поки не виголошували політичних гасел. Мета заколоту — захоплення столиці Бамако й відставка чинного президента країни Ібрагіма Бубакара Кейти.
Як розгортаються події?
Заколот почався в армійській базі в місті Каті, що за 15 кілометрів від Бамако. Там було чутно постріли, після чого в напрямку столиці рушили колони техніки з військовими. По дорозі вони розганяли місцевих жителів по домівках і блокувала дороги. Частина малійців вигукувала гасла на підтримку дій заколотників.
Військові арештували кількох топчиновників уряду Малі, зокрема міністрів фінансів, оборони і закордонних справ, прем’єр-міністра, спікера парламенту, а також сина президента країни Каріма Кейту. За даними джерел Reuters, їх відвезли на базу в Каті.
За повідомленнями, заколотники також захопили президентський палац і будівлю малійської державної телерадіокомпанії ORTM. А сам президент Кейта переховується на базі миротворців ООН і перебуває під охороною французьких військових — хоча раніше з’явилося непідтверджене повідомлення про арешт президента Кейти. Решта чиновників, за повідомленнями, терміново евакуювалися з Бамако.
Хто бере участь у заколоті?
Скільки саме військових бере участь у заколоті— невідомо. Так само в них немає єдиного керівника. ЗМІ виокремлюють щонайменше чотирьох лідерів заколотників, передусім полковника Національної гвардії Малі Садіо Камара — очільника військової школи на базі в Каті.
Також заколотом керує командувач військового округу Каті полковник Дьо, який начебто поставив Кейті ультиматум: піти у відставку до вечора 18 серпня. Інших політичних вимог заколотники поки не оголошували.
На центральній площі Бамако біля Монументу Незалежності зібралися кілька тисяч прихильників заколоту, які закликають президента Малі піти у відставку. Вони звинувачують його в корупції та економічній кризі. Антиурядові протести тривали в країні й раніше.
Перша реакція
Уряд Малі закликав військових припинити заколот і розпочати «братній діалог» для вирішення непорозумінь. Іноземні диппредставництва в Малі закрилися й закликали своїх громадян у країні не виходити з дому. Зокрема, посольство США закрилося до кінця дня.
Американський представник у регіоні Пітер Фам заявив, що США «виступають проти позаконституційних змін уряду — як людьми з вулиці, так і військовими чи представниками спецслужб».
А Економічне співтовариство країн Західної Африки у своїй заяві «закликало солдатів повернутися до своїх казарм і попрохало всі сторони ситуації в Малі віддати перевагу діалогу для вирішення кризи».
Що за криза в Малі?
Малі — колишня французька колонія, яка проголосила незалежність у 1960 році. За свою 60-річну історію вона вже переживала три військові перевороти (в 1968, 1991 й 2012 роках). А з червня 2020-го в країні тривають багатотисячні антиурядові протести, учасники яких критикують чинного президента Кейту за корупцію й економічну кризу. За час протестів загинули щонайменше 14 людей.
Військовий переворот 2012 року призвів до активізації сепаратизму в центрі й на півночі країни, який триває і досі, зазначає співзасновник Центру дослідження Африки Олександр Мішин. А тому повторення подібного сценарію в 2020 році може мати дуже важкі наслідки для країни, вважає він.