У Нью-Йорку відбувся 40-й український фестиваль
На 7-ій вулиці Мангетену, у районі, що іменують «Маленька Україна», три дні поспіль співали українські пісні, танцювали народні танці, продавали made in Ukraine вишиванки, хустки, прикраси, іграшки і наїдки.
Організатор фестивалю Андрій Стасів — режисер, продюсер і музикант.
«Наші діти виростають у чужині і я хочу, щоб вони любили це «своє». Якщо вони будуть думати, що українська музика і танці — то є cool, тобто круто! То є найважливіше! Як я виростав, то нас змушували співати «Реве та стогне!», якісь стрілецькі пісні і чимало дітей, які тут виростали в діаспорі, то вони думали «то мене мама і тато примусили - то не є cool». Я це все хочу змінити, я хочу їм показати, що то є унікальне і сучасне», — пояснив ціль Андрій Стасів.
За варениками, голубцями і домашньою ковбаскою мешканці міста шикувалися у черги. Емі та Джим не пропускають фестиваль 15 рік поспіль.
«Для нас «Український фестиваль» — це їжа. Ми сюди прийшли за варениками і ковбасками — ми не випадково стояли у тій черзі. Приходимо сюди щороку, щонайменше 15 років поспіль. Раніше він був на сповільнених обертах, а останні кілька років пожвавішав — набагато більше людей, ніж було ще кілька років тому, більше музикантів», — кажуть Емі та Лейбер.
Між вишиванками, хустками, декоративними іграшками ручної роботи можна відшукати прикраси із церемонії «Греммі» авторства полтавчанки Олени Рафалович.
Свій сімейний бізнес родина Рафаловичів починала на цьому ж таки «Українському фестивалі».
«П’ять років тому це був один маленький столик тут на фестивалі. Потім почала працювати із іншими магазинами — віддавати свої речі на продаж. Зараз нас бере 5-та авеню — вулиця елітного шопінгу у Мангетені. Все це зроблено з любов’ю», — каже вона.